up-arrow
ЩОДЕННИК Архів рубрики
Чим переймалася і з чого дивувалася останнім часом редактор відділу інформації газети "Волинь-нова" Мирослава КОЗЮПА
«Дайте мені телефон Ахметова»
Замість квітів – порожні пляшки. Замість совісті – порожнє місце. Дякуємо за чисті узбіччя...
Чим переймалася і з чого дивувалася останнім часом редактор відділу освіти і культури газети «Волинь-нова» Лариса ЗАНЮК
«Нехай «розлучниця» прочитає «Волинь» і не забирає тата в чотирьох дітей...»
До «кращого майбутнього» — із зав'язаними очима?
«Є українців більш, ніж треба»?
З чого дивувалася і чим переймалася протягом останнього часу заслужена журналістка України Валентина ШТИНЬКО
Тепло батькових грубок ще довго грітиме наші душі…
Цього тижня минає 40 днів, як мій тато відійшов у кращий світ. Він помер тихо, як жив. Просто заснув навіки… на третій день Великодніх свят. Що я тоді відчував, зараз не можу передати. Безмежна, якась космічна порожнеча. Ми звикли, що батько є, й думали, що так буде завжди. Він ніколи не нарікав на життя, не скаржився на здоров'я, не згадував про смерть, тільки якось на початку весни обмовився: «Вже прийшла пора…» Так управив Господь, що останні його дні, ми — троє дітей і мама — постійно були поряд. Уже нічим не могли допомогти, лише пригадували різні моменти життя, яке поволі згасало
Замість старих - встановлюють сучасні
line ПИТАННЯ ТИЖНЯ