up-arrow
СЛОВО - ЗБРОЯ! Архів рубрики
Цвітуть багряні хризантеми, Як помин літечка цвітуть… Вже у строфі осінні теми, І у житті – осіння суть. Мале звірятко біля хмизу Шукає нірку для пожив… Вже стежка котиться донизу, А я ще нібито й не жив. І не пізнавши, хто ми, де ми – Іду в осінню каламуть… Постій… Ще квітнуть хризантеми – І треба з ними ще побуть. Вадим КРИЩЕНКО.
Я низький — без неба, Я вузький – без поля, Без кохання й дружби Згіркне моя доля. Як без мрій – без сонця I дощів навскісних. Я глухий – без мови, Мовчазний без пісні. Без Дніпра – мілкий я, У піски затертий. А без Батьківщини – Я навіки мертвий. Вадим КРИЩЕНКО.
Із твоїх молитов я складу колискову —
Із твоїх молитов я складу колискову — хай спочине цей світ хай хоч трохи поспить хай почнеться все знов з обережного слова і за мить до кінця хай зупиниться мить Юрій ІЗДРИК.
...І знову джміль розмружить квітку,
...І знову джміль розмружить квітку, І літо гратиме в лото. І знов сплете на спицях плітку Сторукий велетень Ніхто. І в цьому днів круговороті, Де все минати поспіша, Як та пташиночка на дроті, Спочине стомлена душа. Ліна КОСТЕНКО.
Чому в Україні не ростуть «ландиші»?
Димом, порохами
Димом, порохами поміж реп'яхами, Дихає Чорнобиль нашими гріхами. Ті зреклися мови, ті зреклися роду, Отака історія рідного народу. Богдан СТЕЛЬМАХ.
О загребущий, судорожний час!
Чорний Едем… посередині нас. А ми забули заповіт і суть. I знов спасати світ іде І Iсус.
Не в буквах дIло
Баба каже: — Он Iван із сім'ї убогої, А довчився, став як пан, доктор хвалилогії. Дід надувся, злиться: – Стара печериця! Не «хвали», а «філо». Тобі зрозуміло? — Біс один, – бурчить стара. — Тут не в буквах діло. Аби совісне було, даром хліб не їло. Павло ГЛАЗОВИЙ.
Молільниками були викладачі та студенти факультету романо-германської філології Східноєвропейського національного університету ім .Лесі Українки
line ПИТАННЯ ТИЖНЯ