up-arrow
СЛОВО - ЗБРОЯ! Архів рубрики
Димом, порохами поміж реп'яхами, Дихає Чорнобиль нашими гріхами. Ті зреклися мови, ті зреклися роду, Отака історія рідного народу. Богдан СТЕЛЬМАХ.
Чорний Едем… посередині нас. А ми забули заповіт і суть. I знов спасати світ іде І Iсус.
Баба каже: — Он Iван із сім'ї убогої, А довчився, став як пан, доктор хвалилогії. Дід надувся, злиться: – Стара печериця! Не «хвали», а «філо». Тобі зрозуміло? — Біс один, – бурчить стара. — Тут не в буквах діло. Аби совісне було, даром хліб не їло. Павло ГЛАЗОВИЙ.
Молюсь і вірю. Вітер граєІ
Молюсь і вірю. Вітер граєІ І п’яно віє навкруги, І голубів тремтячі зграї Черкають неба береги. І ти смієшся, й даль ясніє, І серце б’ється, як в огні, І вид пречистої надії Стоїть у синій глибині. Клянусь тобі, веселий світе, Клянусь тобі, моє дитя, Що буду жити, поки жити Мені дозволить дух життя! Максим РИЛЬСЬКИЙ.
Етюд серпня
серпень жарінь розпашілого глека // жовто спахнули дахи і портали // книга яку неуважно гортали // раптом сліпучо заквітла мов спека // серпень ріка невимовне солодка...
Крик душі відомого лікаря: педіатр Євген Комаровський в колонці для «Новое время» намагається достукатись до народних депутатів, щоб вони запровадили медичну реформу. Подаємо повністю його текст
line ПИТАННЯ ТИЖНЯ