up-arrow
ГЕРОЇ НАШОГО ЧАСУ Архів рубрики
«У Крим ми ще поїдемо… на танках!»

Під час урочистостей з нагоди 25-ї річниці Незалежності України Президент Петро Порошенко присвоїв почесне звання «Герой України» полковнику, начальнику штабу — першому заступнику командувача Високомобільних десантних військ Збройних сил України нашому земляку, волинянину Андрію Ковальчуку

Кость ГАРБАРЧУК

Як нам розповів сільський голова Щитиня Василь Саливончик, Андрій Ковальчук із звичайної родини, в якій народилося троє братів і одна сестра. Його батьки: Трохим Андрійович і Євгенія Василівна. Народився Герой України 28 квітня 1974 року. Після школи з відзнакою закінчив Ковельський машинобудівний технікум. У 1993 році став курсантом Київського інституту Сухопутних військ. Через рік навчання перевівся в Харківське вище танкове училище, яке закінчив з відзнакою у 1997-му. Служив на різних посадах у 51-й окремій механізованій бригаді. З 2007-го розпочав службу в 80-й окремій аеромобільній бригаді.

Дружина Олена родом із Володимира–Волинського — молодший офіцер. У Героя України двоє синів: старший Денис – студент факультету прикладної математики Львівського національного університету імені Івана Франка, молодший Артем – учень третього класу.

– Пане полковнику, – звертаємось до Героя України Андрія Ковальчука, — як у вас з'явилася мрія стати військовим?

– Зовсім несподівано, у 1993 році, коли закінчив Ковельський машинобудівний технікум. Для мене прикладом був мамин двоюрідний брат, нині покійний, генерал-майор Йосип Осійчук.

– Ваш життєвий девіз, який допомагає у важких чи критичних ситуаціях?

– Зроби сам!

– Коли ви востаннє плакали? – Ніколи не плачу.

– Андрію Трохимовичу, розкажіть про улюблене місце відпочинку?

– Раніше був Крим, а тепер — Карпати. Але я впевнений, що в Крим ми ще поїдемо... на танках. І тоді знову півострів стане улюбленим місцем відпочинку не лише моїм, але й інших українців.

– Яким чином знімаєте напругу?

– Більше працюю, активно займаюся спортом. Люблю плавання.

– Чого не терпите в людях?

– Найгіршими рисами вважаю зраду і бездіяльність.

– Мрія, яка досі не здійснилася?

– Кожен солдат мріє стати генералом.

– Коли ви востаннє плакали?

– Ніколи не плачу.

Офіційно про подвиг волинянина:

За час АТО офіцер був двічі поранений, але залишався виконувати завдання зі своїм підрозділом. Полковник Андрій Ковальчук — учасник антитерористичної операції з квітня 2014 року. На посаді командира бригади 80–ї окремої аеромобільної бригади вміло та впевнено керував діями підпорядкованих підрозділів у Луганській та Донецькій областях, організовував службу на блокпостах та опорних пунктах.

Завдяки рішучим діям полковника Ковальчука, чітким та своєчасно відданим наказам, правильній організації ведення бойових дій та високому патріотизму, підрозділи бригади під його керівництвом звільнили Миколаївку, Слов’янськ, Георгіївку, Лутугіне, Круглик, Новосвітлівку, Хрящувате, Переможне, Щастя, Трьохізбенку.

В ході ведення бойових дій у травні 2014 року під керівництвом офіцера взяли під охорону аеропорт «Луганськ». Андрій Ковальчук особисто спланував правильну побудову оборони та організував ведення розвідки, професійно та вміло керував діями підпорядкованих підрозділів, завдяки чому було не допущено захоплення стратегічно важливого об’єкта противником. Під час штурму летовища бойовиками у серпні того ж року особисто керував його обороною, в ході чого було знищено до 200 одиниць техніки бойовиків, регулярних військ Російської Федерації та до 400 осіб живої сили противника.

Протягом двох років під керівництвом офіцера бригада не допустила втрати боєздатності підрозділів.

 

 

 

Замість старих - встановлюють сучасні
line ПИТАННЯ ТИЖНЯ