У ДВА РОЧКИ ДОПОМАГАЄ АРМІЇ

Лучанин Максим Косинець є чи не наймолодшим українським бійцем. За зброю йому служить імпровізований пензлик із ватної палички і шматка кухонної губки та гуаш. Разом із мамою Світланою хлопчик (на фото) намалював уже 320 малюнків. За ці роботи вторгували на благодійних аукціонах понад 13 тисяч гривень, які передали армійцям

Ярослава ТИМОЩУК

Максимко прокидається, снідає, йде з мамою на гойдалку, а затим приступають до роботи. Щодня вони схиляються над аркушем паперу, аж доки там не зарум’яниться сонечко, не завиляє хвостом киця або елегантна леді не сховається від дощу під парасолькою.
Мама Світлана і тато Ярослав довго шукали заняття, яке б припало хлопчикові до душі. Максим хворіє на ДЦП, тож фахівці радили перебирати крупи, ліпити фігурки з їстівного пластиліну або солоного тіста — щоб розминав пальчики. Але дитині це було не надто цікаво. А ось кататися на коні сподобалося. Упродовж місяця хлопчик їздив верхи з інструктором Володимиром Маруняком, аж доки чоловіка не мобілізували в зону АТО. Відтак почали малювати.
— Спочатку було важко, — пригадує мама. — Але вирішила бодай тут не здаватися, бо бачила невеликий прогрес. Замість пензлика беремо ватну паличку — її легше втримати. Прикріплюємо до неї шматок кухонної губки. Тримаю синову руку у своїй і воджу нею. Малюнок у нас на одному місці не лежить, крутимо ним, як циган сонцем. Під час занять пояснюю, як що робимо. Наприкінці запитую: який це колір, який той? Дитина піднімає очі й усміхається. З кожним разом виходить ліпше. Кілька пейзажів Максим зобразив сам, без маминої допомоги.
Тепер Косинці малюють щодня по одному малюнку, а коли в хлопчика є натхнення, то й два–три. Знайомі порадили обов’язково завершувати роботу, щоб дитина бачила результат.
Світлана зареєструвалася на родинному інтернет–форумі «Малеча». Там наважилася поділитися з користувачами їхніми з сином творіннями. А згодом адміністраторка сайту порадила взяти участь у благодійному онлайн–аукціоні. Повагавшись, виставили три малюнки на продаж. Роботи придбали у перший же день торгів, і ті, що пропонували потім, мали шалений попит. Пізніше Косинці взяли участь в інших аукціонах, на яких збирали кошти для бійців — «З Заходу — на Схід», «Свій за свого», «Благодійний аукціон для підтримки нашої армії — старт 17 липня».
— Усього продали 33 лоти за понад 13 тисяч гривень, — повідомляє пані Світлана. — Найдорожче — у 350 доларів — оцінив нашу роботу виходець із України, котрий нині мешкає в Америці. На знак подяки надіслали йому поштою ще кілька малюнків. Маємо й інших закордонних прихильників.
Жінка зізнається, що раніше не підозрювала про свої творчі здібності. Вважає, що це син відкрив приховані таланти і без нього у неї нічого не виходить.
— Якось Максимко заснув, а я взялася малювати. Але зрештою той аркуш опинився в смітнику, — каже Світлана. — На тому скінчилися мої спроби творити самій.
Люди, які бачили малюнки Максимка і його мами, вважають, що в них є особлива енергетика. Дехто навіть радить заробляти таким чином гроші. Але Косинці відмовляються від таких пропозицій.
— Наші роботи притягують до себе, але, звісно, їх не порівняти з полотнами видатних митців, — усміхається жінка. — Однак, і використовувати їх для власного збагачення ми не будемо.
Косинці відсилають свої малюнки солдатам на фронт. Оберігають бійців і кольорові янголята з ниток, які пані Світлана виготовляє в рамках акції «З любов’ю в серці творимо дива». У правознавчому ліцеї, де викладає жінка, їх освятив священик. Разом із листами ангелики «полетіли» на Схід. А майстриня вирішила й інших долучити до хорошої справи, організувавши флешмоб: зробив три обереги — передаєш естафету другові. До Різдва має бути чимало крилатих посланців добра.
Відкривши в собі художній талант, пані Світлана познайомилася в мережі з українськими письменницями. Любов Долик написала вірші на малюнки Косинців, а Віоліна Ситнік — оповідання. Запевняють, що вже можна видавати книжку. Тепло відгукується про творчість волинської сім’ї і Дара Корній. Невгамовна мама і сама пише вірші, оповідання, казки, притчі для малечі. Але головна її мета — поставити на ноги Максима.

P.S. Сьогодні малюнки Максима і Світлани вирушають у благодійний тур Європою. Косинці беруть участь у всеукраїнській виставці «Боже, Україну храни». Роботи художників побачать жителі Польщі, Франції таІталії. Під час акції збиратимуть кошти для українських бійців.