Волинські науковці рятують унікальну хату із Теклине

Олександр ПРИЙМАК

Відшукали його 10 років тому під час однієї із етнографічних експедицій Західним Поліссям, та до реставраційних робіт вченим вдалось приступити лише цьогоріч. Унікальність споруди – у технології будівництва, адже мудрі поліщуки зробили її не простою, а енергозберігаючою.  Як з’ясовується, ще два століття тому наші предки знали секрет економії. 

– Ця хата цікава своєю оригінальною конструкцією, – розповідає директор музею-скансену Олександр Середюк. – Хата з двірцем, збудована в середині позаминулого століття на хуторі “Баб’я гора” поблизу села Теклине Камінь-Каширського району, а на початку 20-го століття перенесена у село. Два роки тому музеєві вдалося викупити її у нащадка господаря і перевезти із села у Рокині.

Як пояснює науковець, споруда вразила їх не тільки міцними брусами, а й унікальним плануванням. Збудована із традиційних частин – хата-сіни-комора, з північної сторони вона була повністю захищена ще однією прибудовою, що називається двірець. Він служив власнику за допоміжні господарські споруди, зокрема, майстерню по виготовленню дерев’яних коліс, бочок, курника, хлівчика тощо і одночасно був повітряною “подушкою”.

Реконструкція хати фактично завершена, незабаром вона постане новим оригінальним експонатом в експозиції просто неба “Козацький зимівник”.

 

– Холодне повітря затримувалося в двірці і не проходило далі у дім, – додає пан Олександр. – Такі хати були дуже теплі і зручні для проживання, адже будувалися з грубого бруса (20-25 см в діаметрі), усі щілини затикали мохом, стеля утеплювалась глиною. Влітку у ній підтримувався нормальний мікроклімат (прохолодно без будь-яких кондиціонерів), а взимку – тепло.

Підтверджує слова музейника і Роман Трохимович, нащадок господарів дому: 

– У цій хаті моя родина проживала аж до 70-80 років минулого століття. Будівля надзвичайно тепла і добре спланована.

Реконструкція хати фактично завершена, незабаром вона постане новим оригінальним експонатом в експозиції просто неба “Козацький зимівник” на території Рокинівського дендропарку, доповнивши колекцію унікальних споруд, таких як установлена і реставрована у 2012 році хата із села Острів’я Шацького району (збудована у 1804 році, один з найстаріших архітектурних об’єктів в Україні). 

Науковцям залишилось зробити зовсім трохи, відновити стародавню піч для збереження усієї автентики споруди. У планах – використовувати її за призначенням: готувати смачні страви і пригощати ними відвідувачів скансену. Та на це бракує коштів, адже останні півроку музей не отримав жодної гривні з обласного бюджету. 

– Сьогодні я дуже сподіваюсь на поновлення дотацій, – підсумовує Олександр Середюк. – Ми виживаємо, і дивуємося, що демократична обласна рада безпідставно позбавила нас фінансової підтримки.