Чи є альтернатива пестицидам?

Євгенія СОМОВА

За офіційними даними, середньорічні втрати врожаю сільськогосподарських культур від шкідників, хвороб та бур’янів у світі нині становлять до 30 відсотків. Щоб компенсувати їх, підвищити врожайність, аграрії застосовують пестициди. Синтетичні хімічні речовини хоч і збільшують врожайність, небезпечні для здоров’я людини і природи, наголошують екологи та медики. Надмірне їхнє застосування спричиняє онкологічні захворювання населення, вроджені дефекти і порушення імунного статусу.

Якщо і надалі будемо бездумно застосовувати хімічні засоби захисту рослин, наголошувалося на засіданні, то це може призвести до екологічної катастрофи.

— Ми входимо в епоху, коли підприємці й бізнесмени, уся світова спільнота повинні працювати за принципом «зеленої економіки», — зазначила, відкриваючи зустріч, віце-президент Волинської торгово-промислової палати Інна Войло, — ще й заробляти на цьому. Тож питання застосовувати пестициди чи ні актуальне не лише для України, а й для інших держав. При вирішенні його слід застосовувати принцип «Думай глобально, але дій локально».

— Ми звикли говорити про непридатні пестициди, які залишилися нам у спадок із часів Союзу, — зазначила голова громадської організації «Екологічний рух «Твоя земля» Олександра Тимошенко. — Але торгівля ними йде і зараз, розвивається сільське господарство, а водночас і новітні інтенсивні технології в рослинництві та тваринництві. І все це призводить до зростання пестицидного навантаження на довкілля.

За офіційними даними науковців, із 1960 року до кінця 1990-го рівень залишкової кількості синтетичних хімічних речовин у продуктах рослинництва і тваринництва збільшився у дев’ять разів. На Волині, зазначалося на засіданні, теж знаходять їх у воді й грунтах. І це змушує задуматися і шукати шляхи вирішення проблеми. До того ж пестициди здатні мігрувати. Їхня стійкість настільки висока, а поширення глобальне, що вони були виявлені навіть в організмах пінгвінів Антарктиди. Якщо і надалі будемо бездумно застосовувати хімічні засоби захисту рослин, наголошувалося на засіданні, то це може призвести до екологічної катастрофи. Грунти і вода стануть непридатними для використання. Аби не допустити цього, слід проводити роз’яснювальну роботу серед виробників сільськогосподарської продукції щодо раціонального застосування пестицидів.

Взятися за вирішення проблеми спонукає ще й той фактор, що в останні роки зріс запит суспільства на екологічно чисті продукти. Тож, очевидно, слід шукати альтернативу застосуванню пестицидів. А вона є, наголошувалося у виступах заступника директора департаменту агропромислового розвитку Волинської облдержадміністрації Людмили Петриканин і завідувача відділу обласної фітосанітарної лабораторії Василя Єфремова. Це — біологічні методи захисту рослин від шкідників і хвороб. За їхніми словами, у багатьох країнах світу роблять усе можливе, аби перейти на органічне виробництво. І Україна не виняток. Ми робимо перші кроки до застосовування біологічних методів захисту продукції рослинництва.

— В області виготовляється три види біологічних препаратів, — зазначив Василь Єфремов. — А в Україні їх зараз більше сотні. 

За словами Василя Павловича, наразі обласна фітосанітарна лабораторія виробляє три мікробіологічні препарати: Планриз БТ, Триходермін (їх застосовують у боротьбі з кореневими гнилями, фузаріозом колоса, хворобами листкового апарату, і як біостимулятори) та зерновий бактероденцид проти мишовидних гризунів. В цьому році лабораторія атестована на виробництво азотфіксуючого інокулянта для бактеризації насіння, застосування якого дає змогу нагромаджувати від 60-300 кг біологічного азоту на 1 га протягом одного сезону. Це ще одна альтернатива хімічним агрохімікатам для живлення рослин.

 Учасники зустрічі ухвалили резолюцію, в якій висловили пропозицію щодо вирішення актуальної проблеми, і скерували її до вищих органів влади.