Бачили очі, що купували?..
Сьогодні — Всесвітній день якості. Додатковий привід згадати про засилля сурогатів на прилавках магазинів і небезпечні «експерименти» над здоров'ям наших дітей і онуків
Галина СВІТЛІКОВСЬКА,
заступник головного редактора газети «Волинь-нова»
Зазвичай цей день стає ледь не професійним святом для працівників тих служб, які покликані дбати про нашу з вами безпеку. Це і Держпродспоживслужба в області, і «Волиньстандартметрологія», й інші організації, прямо чи опосередковано причетні до контролю за якістю товарів і послуг. Нещодавно проявила турботу про споживачів і Верховна Рада України. Парламентарі проголосували за законопроект, який передбачає різне маркування молочних та молоковмісних харчів. Відтепер інформацію про склад продуктів друкуватимуть більшим шрифтом на лицьовому боці упаковки, щоб покупцям було легше зорієнтуватися, чи не виросла, приміром, уподобана сметана… на пальмі. Замість терміну «молоковмісний продукт» (містить 50 відсотків рослинних жирів, найчастіше — пальмової олії) виробники можуть написати й інше визначення — «імітаційний».
Здавалося б, маємо бути вдячні нашим обранцям за вболівання про народ. Та чи не є воно теж імітацією? Бо людей як дурили, так і дуритимуть. Навіть якщо ви затягнете пасок, вирішивши купувати за принципом «нехай менше, але краще», не факт, що дорожча сметана буде натуральнішою. Ніхто не гарантує, що виробник вказуватиме правдиву інформацію. А змусити його до чесності, незважаючи на чималу кількість контролюючих органів, не вдасться, бо мораторій на перевірки бізнесу продовжено і на наступний рік. Ветеринарна і фітосанітарна служби і надалі будуть позбавлені можливості оперативно реагувати на скарги споживачів, адже дозвіл на позапланову перевірку одержати дуже складно.
Законодавством передбачено, що безпека та якість продукції — на совісті виробника. А де знайти у наш час цих совісних і порядних бізнесменів, готових пожертвувати прибутками задля всезагального блага? Тому й не спрацьовує давня приповідка: «Бачили очі, що купували…» У наших супермаркетах очам своїм не можна вірити.
Даю «магазинний» смаколик онучці, якій ще й трьох рочків нема, а вона, подякувавши, декілька разів перепитує: «А мені це можна?» З пелюшок втовкмачуємо малечі, що в красивих обгортках може бути шкідлива їжа. Та, на жаль, вберегти дітей від продуктів, нашпигованих ароматизаторами, барвниками, штучними підсилювачами смаку, консервантами та іншою небезпечною хімією не вдається. Знайома лікар–гастроентеролог, почувши нарікання, що у дитсадку малюкам дають на обід до каші всього півсардельки, сказала: «І дякувати Богу. Теперішні ковбасні вироби дітям взагалі краще не пробувати».
Системного контролю за якістю харчування у садочках і школах нема. Спреди замість масла, сосиски сумнівної якості замість м'яса, а між уроками учні бігають купувати сухарики зі смаком бекону та чіпси…
Що казати про старших дітей, якщо навіть немовлята у нас не захищені від небезпечних продуктів. За офіційними даними Держпродспоживслужби, третина товарів дитячого харчування на ринку країни сьогодні є фальсифікатом. Нещодавно ЗМІ повідомляли, що у молочній продукції для малюків двох українських компаній було виявлено антибіотики. Але норм щодо небезпечних залишків ліків та інших хімічних речовин у продуктах не існує, а Міністерство охорони здоров’я з цього приводу не кує і не меле.
Не завжди безпечна не лише їжа для дітей, а й одяг, взуття, білизна, іграшки… І знову ж таки вища вартість не завжди співвідносна з кращою якістю. Існують випробувальні центри і лабораторії різних начебто контролюючих служб, де навіть досліджують якість товарів, перш ніж видавати сертифікати. Але насправді це імітація контролю, бо дослідження проводять за кошти замовників–виробників, які, зрозуміло, представляють найкраще, на що спроможні. А далі можна виробляти зовсім не таке, як «на показ», дбаючи про власний прибуток.
Тож черговий Всесвітній день якості для українців — застереження, нагадування про небезпеку, яка чигає на споживачів на кожному кроці.
