Волинянин за добу пробіг 157 кілометрів!

Безперечно, рух – це життя. Крім того – можливість побачити багато нового й цікавого, відчути неймовірні емоції та зробити крок до самовдосконалення. Цифри, які окреслюють спортивні здобутки за рік лучанина Андрія Пилипюка, просто вражають

Олеся БАНАДА

– Наші читачі знають вас як людину, яка спустилась у найглибшу печеру світу Крубера-Воронячу, здолала 100-кілометровий марафон, пробула 180 годин під землею у найдовшій гіпсовій печері планети Оптимістичній на Тернопільщині. Якими ж успіхами позначився рік, що минув?
– Дуже важко жити, коли сидиш на одному місці. Тоді відчуваю себе неповноцінною людиною. Тож постійно шукаю якісь бігові змагання задля розваги і розвитку. У 2016-му найбільш урожайною на старти була осінь. Вирішив не зупинятися на досягнутому та підняти планку ще вище. Новою ціллю став 24-годинний надмарафонський забіг. У підсумку за добу здолав аж 157 кілометрів.
– Важко уявити, що взагалі можна бігти день і ніч поспіль. Як вам це вдалося?
– Потрібно було ретельно готуватися і фізично, і психологічно. Коли йде зміщення у всіх розрахунках і планах, то такі великі дистанції може бігти навіть не той, хто сильніший фізично, а той, у кого більше мотивації. Будучи у хорошій формі, вирішив не обмежуватися одним стартом, а пробігти ще декілька класичних марафонів і півмарафонів. На всіх моїх стартах входив у першу десятку фінішерів.

Є лише два дні, коли ви не можете робити нічого. Один з них називається «вчора», а другий – «завтра».

– Не шкода часу й сил на тренування та забіги?
– Звісно, я міг би цього й не робити і спокійно жити, як усі. Але з кожним днем часу стає все менше, якщо не взятися до справи сьогодні, то такого шансу більше може не бути ніколи. Час летить разом із нашими можливостями: ні першого, ані другого не повернути. Це був мій свідомий вибір – якийсь час бути не таким, як усі, обходитись без звичних речей, вийти за межі комфорту, залишити поза увагою думки людей, що навколо, котрі здебільшого лише демотивують, а не налаштовують на успіх. Майже всі знайомі були переконані, що я ставлю перед собою занадто високі і недосяжні цілі, стверджуючи, що я божевільний, що цим вбиваю себе ж. А все тому, що ці люди ніколи не робили подібного.

– Можете приблизно підрахувати, скільки кілометрів пробігли загалом за сезон?
– Понад 1200 км здолав під час літньо-осінніх тренувальних забігів, мав 6 планових офіційних осінніх стартів, сумарна довжина трас яких 373 км. Маю 3 особисті рекорди: максимально великий разовий відрізок пробігу (157,709 км); кращий час на дистанції марафону 42,195 км (03:06:30); кращий час на дистанції півмарафону 21,097 км (01:24:23).
– У 2017-му продовжуватимете в тому ж руслі?
– Звичайно. Буду піднімати планку ще вище. Ми не знаємо меж можливостей людини. У гонці за мрією можемо зайти набагато далі, ніж це вдавалося раніше! Коли думаємо про межу, то самі ж її і створюємо. Є лише два дні в році, коли ви не можете робити нічого. Один з них називається «вчора», а другий – «завтра».

У 2017 році колекція обов’язково поповниться!