Світязькі «пірати» нікому не віддали свою «золоту рибку»! (Фоторепортаж + Відеорепортаж)

Нововолинський центр фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх», спортивно–оздоровчий комплекс «Шахтар» за підтримки Світязької сільради та газети «Волинь–нова» влаш­тували спортивне свято для любителів зимової риболовлі. Всі, хто не потрапив у суботу 28 січня на змагання «Кубок Світязя — 2017», мали б пошкодувати про це, адже після завершення турніру жоден учасник, навіть той, кому не пощастило виманити з–під льоду хоча б одну рибину, не залишився засмученим чи байдужим

Олег КРИШТОФ

ПЕРЕД ЗМАГАННЯМИ ПЕРЕВІРЯЛИ СКРИНЬКИ, ЩОБ УЧАСНИКИ НЕ ПРИНЕСЛИ ВЧОРАШНІХ ТРОФЕЇВ

На Світязі стояв туман – густий, як молоко, за 50 метрів до першої лунки жодного рибалки не розгледиш. А їх, між іншим, на кризі найглибшого в Україні озера в суботу зібралось чимало: 26 команд (по троє учасників у кожній), серед них і троє наших активних читачів, які захищали честь газети «Волинь-нова» в команді Volyn.com.ua, а ще – судді, журналісти й просто вболівальники. Мені як типовому шанувальнику диванного відпочинку було лячно, чи витримає лід цю добру сотню людей. Втім організатори запевнили, що товщина криги – 25 сантиметрів, а цього цілком достатньо для безпечної риболовлі.
Сильного морозу у день змагань не було – трохи нижче нульової позначки, та й вдягнулись ми тепло за рекомендаціями досвідчених рибалок із нашої команди. Учасники ж змагань готувалися до турніру ретельніше. Микола Більшевич, який представляв Volyn.com.ua, запросив нас напередодні у свою «рибальську лабораторію». У підвалі будинку він облаштував невеличкий куточок, куди всім іншим членам сім’ї вхід суворо заборонений. Тут – вудки різного калібру, підсаки, котушки, незліченна кількість штучних наживок, жилок, навіть трофей – засушена голова щуки… Микола каже, що всі старання рибалок з удосконалення свого начиння спрямовані на одне – обманути рибу, яка щоразу стає розумнішою: якщо сто років тому пересічного окуня можна було спіймати на палку з ниткою, то зараз навіть цифрові технології не завжди допомагають виманити його з води.

Для того, щоб застерегтися від шахрайства, судді перед початком турніру перевірили скриньки усіх учасників, чи бува хто не приніс із собою попередньо спіймані трофеї.

Так-от поклав наш герой до своєї скриньки кілька вудок, набір мормишок (серед яких були ексклюзивні, виготовлені вручну ще у минулому столітті в період дефіциту), мотилі, сало й пляшку з рідиною невідомого походження. Доповнювали комплект льодобур, пішня, чуні, що в ящик просто не помістилися. З усім цим він і ще двоє наших читачів – Петро Денисюк та Юрій Мороз – з аналогічними комплектами близько 9-ї ранку вже були на Світязі в урочищі Тополина, щоб відстояти «рибальську» честь нашого сайту. А змагатися було з ким. Серед учасників – чимало відомих спортсменів–рибалок, серйозними суперниками були і місцеві чоловіки (що підтвердилось результатом), які тут кожну рибу «в обличчя знають». Крім того, ми впізнали заступника голови обласної ради Романа Карпюка в кумедній шапочці і військового комісара області Романа Кулика, щоправда, ті просили не ідентифікувати їх у якості посадовців. «Прочитали у «Волині-новій» і на її сайті – тож вирішили спробувати».
Головний суддя змагань Валентин Бортнічук був дуже втішений тим, що кількість і «географія» учасників турніру розширюється. Нагадаємо, торік на «Кубок Світязя» приїхало 16 команд. А от правила не змінилися: усім рибалкам–аматорам дозволили на свій розсуд вибирати снасті для турніру (щодо ваги, кольору та форми мормишок, сторожків, поплавків і грузиків).
Команди перебували на одній спільній площі і змагалися в полі зору суддів. Учасники мали право вільно пересуватися в межах ділянки лову, свердлити (пробивати) необмежену кількість лунок (на відстані – не менше 5 метрів одна від одної). Зловлена риба зберігалася у прозорих пакетах. Для того, щоб застерегтися від шахрайства, судді перед початком турніру перевірили скриньки усіх учасників, чи бува хто не приніс із собою попередньо спіймані трофеї.

 

ЧИ УПІЙМАЛА КАРАСИКА ЛЮДМИЛА КАРАСЮК?

Цього разу змагання були не такими тихими і спокійними, як це буває зазвичай під час зимової риболовлі. Люди бігали від лунки до лунки (видно, клювало не так добре, як хотілося), дехто користався можливістю поспілкуватися з колегами «по вудці». Трохи гамору створив і автобус з емблемою Інтерполу, який ще до завершення змагань маневрував на березі, безрезультатно намагаючись виїхати.
Святослав Халєєв із Ковеля привернув нашу увагу тим, що на пересування між лунками тратив чи не найменше часу з усіх учасників змагань. Кремезна статура не завадила йому розвивати спринтерську швидкість на льоду. Як виявилось, він належить до когорти досвідчених спортсменів, нещодавно повернувся з чемпіонату України. Чоловік каже, що таке хобі допомагає тримати себе в хорошій фізичній формі, дає змогу подорожувати і знайомитися з цікавими людьми та й, врешті, регулярно забезпечує сім’ю свіжою рибою.

А володарем «Кубка Світязя – 2017» стала команда господарів – «Пірат». Цей колектив із села Світязь Шацького району витягнув з–під льоду 2035 грамів риби.

– Якщо хтось думає, що спортивна риболовля – це відпочинок, то морально – так, а фізично – зовсім ні, – стверджує пан Святослав. За його словами, до кожних змагань потрібно ретельно готуватися, не лише підбирати снасті, а й продумувати стратегію лову.
Питаємо, як позначається на гаманці таке захоплення, наскільки це дорого?
– Обірвати мормишку – справа трьох хвилин, от так три долари – «бульк», і попливла рибка «з пірсингом».
Повністю підготовлена вудочка коштує близько 300 гривень, а найбільша частка витрат припадає на транспорт, бо до кожної водойми потрібно доїхати.
Уже 7 років із батьком їздить на риболовлю наймолодший учасник турніру – 11-річний Андрій Кужель із команди «Юніор» (cело Світязь). Хлопець розповів, що найбільшим уловом на мормишку у нього був 800-грамовий лящ, а цього разу спіймав лише кілька окунців. А от єдиній жінці – Людмилі Карасюк із команди «Піраньї» (м. Луцьк), яка вперше чатувала над лункою, не пощастило упіймати не лише карасика, а й жодної рибки на «Кубку Світязя». Втім, вона не засмутилась, каже, наступного разу варто краще вибирати місце для лунок. Тим паче, що без подарунка не залишилась. Вона, як і Андрійко Кужель, отримали призи від інформаційного спонсора турніру – газети «Волинь-нова».

«ОСЬ ЦЯ УХА ЗВАРЕНА З ВОДИ, В ЯКІЙ НЕМА БІДИ...»

Команда Volyn.com.ua також не змогла похвалитися великим уловом, незважаючи на начебто серйозну підготовку, декілька рибин у наших скриньках заважили близько трьохсот грамів. Наприкінці турніру Микола Більшевич навіть похнюпився трохи через такі результати. Втім, запахло юшкою – і настрій у всіх поліпшився.
До речі, волонтер змагань Володимир Сіжук, який щороку частує учасників турніру, також отримав спеціальний подарунок від найтиражнішого видання краю.
«Ось ця уха зварена зі світязької води, в якій нема біди, хто зі Світязя воду п’є – той здоров’я має…» – так нахвалює свій кулінарний витвір пан Володимир. Він традиційно додає до цієї страви птицю, напевно, виходячи з логіки, що «найкраща риба – це ковбаса», але юшка вдається справді дуже смачною.
Підійшов час зважування, цього року обійшлося без конфліктів і недовіри до результатів, бо попереднього разу суперники ледь не під мікроскопом роздивлялися улов один одного.
Хоча переможець визначається за загальною вагою спійманої риби, приз за найбільший трофей – також дуже бажаний бонус для учасників змагань. Цього разу його отримав Віталій Савош із села Згорани Любомльського району – його окунець заважив 160 грамів.
Третє місце посіла команда «Академія» з Луцька, що представляє ПВНЗ «Академія рекреаційних технологій і права», – її члени виловили у Світязі 1260 грамів рибки.
Друге місце — за рибальським тріо «Делівері» з Ковеля — 1625 грамів улову.
А володарем «Кубка Світязя – 2017» стала команда господарів – «Пірат».
Цей колектив із села Світязь Шацького району витягнув з–під льоду 2035 грамів риби. Це той випадок, коли граєш на своєму стадіоні, адже місцевим хлопцям вдалося обійти доволі досвідчених спортсменів, бо добре знають тутешні «рибні лунки»!
Поки переможці тішились, організатори вручили подарунки від Світязької сільради учасникам змагань, які показали найгірший результат. Таким чином хотіли підбадьорити рибалок, щоб вони не здавалися й наступного року також долучалися до турніру.
А команда Volyn.com.ua, хоч і не потрапила в трійку лідерів ні з початку, ні з кінця турнірної таблиці, мотивації не втратила, помилки враховано — «Кубок Світязя–2018» буде нашим. Більше фото і скоро відео – на сайті volyn.com.ua.

А зараз запрошуємо вас переглянути найцікавіші миті «Кубка Світязя – 2017»:

Без багажника буде важко довезти улов додому!

Рішучість у кожному кроці учасників команди Volyn.com.ua.

Мотилі вдома забув...

Риба подумала, що то кінець світу.

Стільки корму під лід Світязя ще не сипали.

Зимою на Світязі навіть академіки чи керівники облради

у валянках та пуховику... Як от пан Карпюк.

То військовий комісар області чи просто дуже схожий на нього рибалка?

Людмила Карасюк: «Панянки, даремно ви
такий захід прогавили!»

Хто ще сумнівається, що зимова риболовля це спорт?

Це – важка і легка атлетика, разом узяті!

От так закидаєш вудочку і – оп...

Жінко, в мене тут все добре!

Рибацький натюрморт від Олександра Дурманенка.

Головний суддя змагань теж вважає себе переможцем.

Ходіть, скуштуйте, чи не пересолив юшку!

А рибу я туди клав?

Команда читачів газети «Волинь-нова» — чим не володарі кубка

наступного турніру?

Улов команди Volyn.com.ua суддя не може втримати. Жартуємо.

«І перемогла... команда «Пірат» зі Світязя!»

 «А ми вже тут, де наш приз?»

«Знаємо кожну тутешню рибу в обличчя».

Вони усміхаються і косо поглядають на «піратів».

У такому віці «золота рибка» ще виконує бажання.

«Хто спіймав рибку, той і юшку їсть!»

В мисці теж непогано рибалиться!

 

І через мене стільки гамору?

Фото Олександра ДУРМАНЕНКА.

А тепер – наш відеофільм – https://www.youtube.com/watch?v=0pjmzJaRn6c :