up-arrow
ПОЛІТИКА Архів рубрики

«Невже Ярослав Качинський забув, де і хто вбив його брата та всю їхню керівну еліту?»

title
Як ви сприйняли заяву очільника правлячої у Польщі партії «Право і Справедливість», що українці перевершили німців у жорстокості і «що з Бандерою вони в Європу не увійдуть»?

  Володимир В’ЯТРОВИЧ,
голова Українського інституту національної пам’яті (м. Київ):

— Заява про те, що українці з поляків гірше знущалися за німців, свідчить лише, що Качинський перевершив самого себе в нерозумінні української і польської історії. А висловлювання про лідера ОУН Степана Бандеру — доказ того, що він не бачить перспектив розвитку відносин між Україною та Польщею.

Не Ярославу Качинському визначати, кого нам вважати героями України, і не йому вирішувати, з ким нам йти у Європу.

Зараз ми є свідками того, як українську історію намагаються використати на внутрішньополітичному польському ринку. Це абсолютно не виправдовує таких високопоставлених політиків, як Ярослав Качинський, а свідчить про його зневагу до України.


  Богдан БЕНЮК,
народний артист України, член ВО «Свобода» (м. Київ):

— Нам не потрібно зважати на слова Качинського, він просто йде на вибори. Це дешевий піар у своїй країні, щоб розбур­хати почуття громадян. Ми ж маємо свій погляд на цю ситуацію, а історія покаже, хто мав рацію. У кожного персонажа є свій шлейф, з яким він іде по життю, як кажуть актори. І шлейф наш український можемо створити тільки ми самі. Треба, щоб Президент і уряд мали чітку позицію держави, без розбіжностей, і цим протистояти.


  Роман РОМАНЮК,
виконувач обов’язків директора Волинського обласного центру зайнятості, голова обласного осередку Блоку Петра Порошенка «Солідарність»
(м. Луцьк):

— Вважаю, що у кожної нації є неод­нозначні історичні постаті, яких хтось вважав героями, а хтось — зрадниками. Степан Бандера безперечно мав ідею, був борцем за свободу й національну ідентичність. Однак пройшло вже багато років і не нам судити тих, хто жив у час війни, коли українців змушували воювати одне проти одного у складі різних армій. Я вважаю, слід шукати шляхи примирення й порозуміння, а історію залишити історикам. Минулого ми не змінимо, але у наших руках майбутнє.


  Сіма КОРДУНОВА,
письменниця (с. Полонка Луцького району):

— Ми не вміємо відбиватися, коли на нас нападають. Волинянин Ярослав Царук грандіозну роботу проробив, щоб висвітлити цю тему, і цими фактами нам треба захищатися. Моє село Лаврів теж, до речі, поляки разом із німцями спалили дотла. Кого заставали вдома, того вбивали. І якщо давати статистику, то польська сім’я тоді загинула одна (!) від бандерівців у цій відплатній акції. Звичайно, я цього не виправдовую, але люди не витримували такого знущання. На жаль, шовіністична жилка глибоко сидить у наших сусідах. Висловлювання теперішньої польської верхівки звучать, як глибоко прихована образа, що Західна Україна — не їхня територія. Ото і вся причина.


  Ігор ГУЗЬ,
народний депутат України (м. Луцьк):

— Заяву провідного політика сусідньої країни сприймаю абсолютно критично. Я вважаю, що ми, українці, самі розберемося з нашими героями і не треба нас повчати. Тим більше, що на законодавчому рівні Верховна Рада визнала ОУН—УПА борцями за незалежність. Тому розцінюю висловлювання Качинського як не зовсім дружній крок по відношенню до України.


  Віктор КУЦ,
адвокат (м. Березне Рівненської області):

— Невже Ярослав Качинський забув, де і хто вбив його брата та всю польську керівну еліту? В нинішній ситуації він підігрує нашому ворогу — Росії. Тому вважаю цю заяву великою неповагою до України та нашої історії. Здавалося, вже про все домовилися з поляками: у нас свої герої, в них — свої. Ми ж не нагадуємо про їхні злочини проти мирного українського населення. Це в минулому, давайте думати про майбутнє.


  Генріх КОШТЕЛЬНИЙ,
голова Польського товариства журналістів імені Юзефа Ігнація Крашевського в Україні (м. Луцьк):

— Президент Польщі Анджей Дуда також належить до партії Качинського. І я кажу, що вони не знають історії Бандери. Хто це такий, за що боровся і так далі. Треба було у Польщі поширювати інформацію про цього діяча, його життєпис. І то глибоку інформацію, а не поверхову. З того треба було починати. Мас-медіа повинні популяризувати її не тільки в Україні та Польщі, а й у Німеччині, Франції. Бо інакше весь світ думатиме, що Бандера — бандит, який убивав людей.


  Богдан ШИБА, керівник державного підприємства «Волинь­стандартметрологія»,
луцький міський голова 2006 — 2010 років
(м. Луцьк) :

— Це прояв очевидної імперської політики Польщі, бо Качинський представляє правлячу партію, це не позиція якогось окремого громадянина. Все дуже схоже на постійні заяви російської влади ще до війни. Украї­на повинна зрозуміти, що у міжнародних стосунках немає братів, а є прагматичні угоди, в яких кожна сторона повинна поважати іншу. Якщо Польща перестає поважати національні інтереси України, це означає, що ми погано їх відстоюємо. Без всяких сумнівів після заяви Качинського має бути нота Міністерства закордонних справ. Його виступ має розцінюватися, як втручання у внутрішні справи України.


  Алла ОПЕЙДА,
заслужена артистка України (м. Луцьк):

— Такі заяви ображають усіх українців, а особ­ливо вигнаних зі своєї землі. Це прихована ненависть до України, через яку хтось хоче розбурхати новий скандал. Але вже третє й четверте покоління прийшло у світ з часів двосторонньої різні. Тому Ярослав Качинський мав би, як дип­ломат, вести сторони до примирення, а не робити у всьому винним найближчого сусіда.


  Микола КУЧЕРЕПА,
кандидат історичних наук, професор кафедри нової та новітньої історії України СНУ імені Лесі Українки (м. Луцьк):

— Я подумав: а з Пілсудським-терористом як поляки увійшли в Європу? Ми також можемо протестувати, що Пілсудський — терорист і стільки українців загинуло внаслідок пацифікації. Заява Качинського — глибоке втручання у внутрішні справи України. Це неправильний підхід, не рівень державного мужа. Поляки постраждали від українських повстанців, але УПА до середини 1950-х років боролася з радянським режимом, який був і в Польщі. То, виходить, що поляки — проти УПА і за радянський режим? Немає логіки.


  Ростислав КУШНІРУК,
заслужений працівник культури України, творець аматорської хорової капели «Посвіт» (с. Княгининок Луцького району):

— Поляки нищили і зраджували нас сотні років, але це справа істориків. Я можу говорити про те, у чому переконався особисто. 1943-го у нашому селі відбувся бій, і нападали саме поляки за підтримки німців. Коли була, як вони називають, «різня», керівництво УПА у Лондоні пропонувало припинити її, та поляки сказали, що будуть битися до останнього. Я і зараз не вірю, коли Польщу називають адвокатом України у Європі. Нині у них активізувалися радикали, які нищать українські могили, які без Львова не мислять Польщі. В своєму шовінізмі вони подібні до росіян.


  Володимир БЛАЖЕНЧУК,
голова Волинської обласної ради і облвиконкому у 1990—1994 роках
(м. Луцьк):

— Не будемо вдаватися у геополітику, але якщо вже говорити про жорстокість, то рекомендував би всім подивитися «Щоденник Другої світової війни», який показують на одному з українських каналів. Маю власний приклад жорстокості поляків щодо моєї родини. Ми пам’ятаємо спалені волинські села. Тому давайте не будемо знову нагнітати ситуацію. Еліту польського офіцерства у Катині та Харкові в 1940-му розстрілювали не бандерівці. І літак з польською верхівкою у квітні 2010-го «посадили» не вони.


  Микола ОНУФРІЙЧУК,
голова обласного товариства «Холмщина», письменник, журналіст, краєзнавець (м. Луцьк):

— Сприймаю цю заяву з обуренням. Степан Бандера і його соратники з ОУН(Б) на своїй етнічній землі боролися за Українську незалежну соборну державу. За це вони пройшли крізь пекло польських в’язниць у міжвоєнний період і нацистських концтаборів під час Другої світової війни, віддали своє життя. Не українські націоналісти розв’язали конфлікт між нашими народами і вчинили волинську трагедію у липні 1943 року. Ці події були відповіддю на масове руйнування православних церков на західноукраїнських землях у 1930 роки, спалення сотень українських сіл, знищення десятків тисяч осіб мирного українського населення у 1941—1947 роках на Холмщині, Підляшші, Лемківщині, Надсянні, Волині та Східній Галичині. Наругу чинили вояки Армії Крайової, польські збройні формування, яких нині націоналісти по той бік Бугу вважають героями Польщі.
Отож, не Ярославу Качинському визначати, кого нам вважати героями України, і не йому вирішувати, з ким нам йти у Європу.


  Ярослав ЦАРУК,
краєзнавець, автор численних книг та публікацій, почесний громадянин Волині (м. Володимир-Волинський):

— Я дуже обурений такою заявою. Але до того йшло. Ще з 1992 року поляки почали їздити по Волині і ставити пам’ятники та хрести при дорогах у наших селах, писати на них неправдиву інформацію. Ми мовчали. Я ходив до сільських голів і питав: чому дозволяєте це робити? Наприклад, у селі Верба встановили хрест із написом, що там загинув 161 поляк, а про українців — ні слова. Хоч насправді цифри такі: 4 загиблих поляки і 66 — українців. Навіть польські історики Семашки, до яких є багато питань щодо правдивості, наводять цифру у 9 загиблих поляків у Вербі. І таких перекручень, брехні на пам’ятниках у наших селах дуже багато! Я це кажу з відповідальністю, бо за 25 років об’їздив округу і зібрав достатньо свідчень. Але поляки будуть приїздити до нас 11 липня і розказувати, які українці бандити... Кажуть, що треба знаходити порозуміння на основі правди. Де тут вона? Поляки перебріхують, а наші мовчать, ніби не знають, скільки українці настраждались від них. Це просто нечесно з боку сусідів.


 Бліц провели
Лариса ЗАНЮК, Галина СВІТЛІКОВСЬКА, Сергій НАУМУК, Кость ГАРБАРЧУК, Олег КРИШТОФ, Василь УЛІЦЬКИЙ.

ІНШІ МАТЕРІАЛИ РУБРИКИ
Ортодоксальний хасид Ашер-Йозеф Черкаський розуміє, що таке професійний, практичний патріотизм, а до багатьох журналістів, політиків, депутатів, службовців України це не доходить. Чому?!
Нещодавно Україна отримала безвіз, і тепер власники біометричних закордонних паспортів мають змогу вільно подорожувати країнами Євросоюзу. Однак цими днями Предстоятель Української православної церкви Московського патріархату Онуфрій попросив Президента Петра Порошенка відновити випуск цих документів без біометричних даних. Як ви сприйняли таку новину і чи зменшаться тепер черги до так званих паспортних столів?
«Хотілося пити. Мені щось вкололи і повезли. Далі був дуже страшний момент, я вже не пам’ятаю нічого, окрім голосів. Відкрилися двері, і якась жінка сказала: «Что делать, они мне его уже мертвого бросили»
Така фраза прозвучала з уст Ігоря Гузя під час чергової прес-конференції за підсумками роботи 6-ї сесії Верховної Ради
Минулого року на виборах до Верховної Ради у Ківерцівському, Маневицькому, Любешівському та Камінь-Каширському районах 23-го одномандатного виборчого округу вона здобула переконливу перемогу. Люди віддали за Ірину Констанкевич близько 60 відсотків голосів і навряд чи пошкодували про свій вибір. Адже у парламенті їхня обраниця стала справжнім захисником поліського села. Постійні нагадування депутата від «УКРОПу» про волинську глибинку, а також знання того, як працює державна машина, допомогли вирішити чимало проблем округу. Тож недарма вже за рік Ірина Констанкевич, за даними громадської мережі «ОПОРА», увійшла в десятку найактивніших народних депутатів України, котрі найкраще працюють і на окрузі, і в залі засідань Верховної Ради
Триває збір підписів за відкликання п’ятьох депутатів Луцької міської ради. Йдеться про обраних від Блоку Петра Порошенка «Солідарність» Євгенія Ткачука, Олександра Козлюка та екс-представників Радикальної партії Олега Ляшка Аркадія Соломатіна, Сергія Булу та Костянтина Петрочука. Цього тижня керівник громадської ініціативи, депутат Луцькради від «БПП» Артем Запотоцький провів прес-конференцію, на якій розповів про перші вагомі результати та провокації опонентів
У парламент почали надходити подання від Генпрокуратури про зняття недоторканності з окремих нардепів. А як ви ставитеся до того, щоб позбавити імунітету від кримінальної відповідальності одразу усіх представників Верховної Ради?
10 липня в обласному центрі відбулися загальні збори громадян, на яких жителі міста вирішили відкликати з міськради п’ятьох обранців — екс-членів Блоку Петра Порошенка «Солідарність» Євгенія Ткачука й Олександра Козлюка та депутатів від Радикальної партії Олега Ляшка — Сергія Булу, Костянтина Петрочука та Аркадія Соломатіна. На збори прийшло понад 430 осіб
У четвер «радикальні укропи батьківщини» «роз’юлили» юридичну колізію з поновленням на посаді секретаря міськради Юлії Вусенко
Замість старих - встановлюють сучасні
line ПИТАННЯ ТИЖНЯ