up-arrow

Українці завойовують Польщу

title
Під час візиту в Литву разом із волинськими фермерами спілкувалися з тамтешнім куратором і гідом нашої делегації Сігітою Сервініснайте не лише на теми агропромислового розвитку. Жінка розповіла, що рідко бачить сина, бо той працює в Англії. Для балтійської країни це ціла проблема — багато литовської молоді виїжджає на роботу в розвиненіші країни ЄС. Україна, звісно, не Литва. Проте й у нас є подібна тенденція

Сергій НАУМУК,
заступник головного редактора газети «Волинь-нова»


Чимало наших співвітчизників, насамперед молоді, також вибралося на заробітки в інші країни. Чиновники МЗС кажуть, що нині близько 5 мільйонів громадян легально перебувають за кордоном. Східноєвропейські країни давно зрозуміли, що українці у своїй масі не ледачі, а дуже працьовиті та відповідальні. Це сказав не українець, а керівник Союзу підприємців і роботодавців Польщі Цезар Казмерчак. Саме у цій країні найбільше наших заробітчан.
Тож навіть коли хотіли ускладнити правила щодо влаштування іноземців на роботу у Польщі (замість заяв роботодавців передбачалося, що необхідний дозвіл районного бюро праці), то це так просто не пройшло. Відкладення нововведень пояснили тим, що поправки до закону дуже кардинальні та складні, потрібний додатковий аналіз. Бо невдоволеними були не лише українські заробітчани, але й польські підприємці. Адже наших співвітчизників беруть на роботу не з доброго дива — чимало поляків майнули далі на захід, а вакансії залишилися і працювати комусь треба. Не одного заробітчанина роботодавці ласкаво просять приїхати ще.
Тим часом політики сусідньої країни кидають вогнем-блискавицею у бік України і звинувачують у різних «ізмах» (хоча іноді й самі тим грішать). Послухати польських популістів, то гірших людей, аніж українці немає. Хоча бізнесмени, особливо аграрного спрямування, зовсім іншого переконання. Бо грати на національних почуттях — це одне, а мати дешеву найману робочу силу — інше. Ні для кого не секрет, що українці зазвичай виконують найменш оплачувану роботу або за менші гроші, аніж поляки.
Тому досить кумедно виглядає: поки польські політики грозяться у бік України, цілі галузі бізнесу вже не уявляють життя без українських працівників. Це годі заперечити. І поки Качинський заявляє, що українці «перевершили німців у жорстокості проти поляків», українці дедалі більше завойовують Польщу. Не тільки визнаною працьовитістю, але й тим, що стали необхідними їхній економіці. Бо залежність роботодавця і найманого працівника взаємна, особливо, якщо немає альтернативи. n

Інші "Погляди" автора
ІНШІ МАТЕРІАЛИ РУБРИКИ
Рівно два тижні залишається до дати, якої чекають тисячі людей із серцево-судинними захворюваннями, цукровим діабетом ІІ типу, бронхіальною астмою. Але бігти до аптек їм у День сміху чиновники не радять. Дай Бог, щоб обіцяна програма реімбурсації (відшкодування вартості препаратів) реально запрацювала хоча б із травня
Коли такий напис з'являвся під великою яскравою афішою до якогось французького чи італійського фільму, намальованою місцевим талановитим художником, ми — 14—15-річні хлопчаки — розуміли: для нас «кіна» не буде. Хоча воно манило, приваблювало, збуджувало. Особливо коли хтось яскраво розповідав, явно прибріхуючи про новий фільм, хоча сам не бачив: «Пацани, там таке показують…»
Перші березневі вихідні провела у батьківському домі в Локачах, насолоджуючись хоч і передчасним, але таким довгоочікуваним і приємним весняним теплом. Квітник, який з осені залишила під ковдрою опалого листя (а раптом зима буде безсніжною), вимагав граблів і рук, віддячуючи за працю низьким поклоном перших підсніжників-галантусів та переконливою красою морозників
Не знаю як хто, а от я не люблю, коли вихідні тривають більше двох днів. Напевно тому, що професія журналіста зобов’язує завжди бути, як кажуть, у повній бойовій готовності. А тому майже скрізь і завжди на всі факти дивишся професійним поглядом, а інколи й стараєшся за будь-яких обставин щось занотувати в блокнот, аби не забути
Коли трапляється так, що за день-два проїжджаєш сотні кілометрів різними містами й областями, то хоч-не-хоч привозиш додому добрячий оберемок порівнянь, чудасій і печалей. Остання поїздка несподівано об’єднала у собі все перераховане
Минулого тижня мимоволі стала свідком розмови двох жінок, які, очевидно, давно не зустрічалися і були подивовані, що за зиму помітно «роздобріли». Вони заспокоювали одна одну: мовляв, скоро Великий піст — приведемо себе у форму. Подумалося, це той випадок, коли піст зводиться просто до дієти — аби схуднути. А якщо ж прислухатися до того, що каже церква, то будь–яке тілесне утримання без духовного не має нічого спільного з релігією. Великий піст — це підготовка до найголовнішого свята — Воскресіння Христового, коли у молитвах людина стає ближчою до Бога
Якщо українці думають, що їхні проблеми якісь особливі та унікальні, то це не так. Достатньо глянути на тих-таки поляків. Якщо в нас на двох українців – три гетьмани, то у них – цілих п’ять. У Польщі навіть день незалежності відзначають не гуртом, а кілька політичних груп крокують Варшавою на свято окремими колонами
«Дякую, пані магістр, що через тиждень після отримання диплома видалили мене з друзів». Такий прикрий запис побачила нещодавно в соціальній мережі на сторінці свого колишнього викладача
Хлопчик років десяти в гумових чобітках ішов сільською дорогою. Мабуть, зі школи. Зупинився біля великої калюжі з розталого снігу, що так і манила зміряти глибину. Я вловила його настрій (в дитинстві теж міряла калюжі) і міркувала — що ж робитиме? Став озиратися, а тоді із задоволеним виглядом, що ніхто його не бачить, ступив у воду майже до верху чобіт, находився вволю і вийшов лише, як калюжа почала міліти. Полегшено зітхаю і, наче змовившись із хлопчаком у його авантюрі, всміхаюся йому з авта. Мама б побачила — точно б насварила, як і я своїх
Доносили жителям міста інформацію щодо того, яких правил пожежної безпеки потрібно дотримуватися в побуті щоб не трапилось трагедії
line ПИТАННЯ ТИЖНЯ