«Як то так — живемо у лісі, а дров не маємо?»

Катерина ЗУБЧУК

У людей вже накипіло на душі
Як сказав пнівненський сільський голова Сергій Ковальчук, в останні декілька місяців склалася дуже напружена ситуація із забезпеченням жителів сіл дровами. А головне — громаду обурює, що ліс вирубують, вивозять (цілі ділянки продають за тендером — фірми приїжджають і забирають деревину). Що ж залишиться для дітей та онуків? Одне слово, в усіх так уже накипіло на душі, що йшли на крайність — перекривали дорогу і не випускали машини з лісом.

Щоб опалити хату, на зиму треба 10—12 кубів дров. З урахуванням кількості дворів на території сільради — це десять тисяч кубів. Тим часом у Пнівненському лісництві в рік ріжуть усього 5 тисяч кубів деревини. То де ж вихід із ситуації?

Уже проводили збори по селах сільради, кликали на розмову лісівників, по телефону спілкувалися з керівниками лісгоспів. А результат? 20—30 чоловік після таких розмов змогли запастися дровами. Але ж це, як кажуть, крапля в морі, адже в шести населених пунктах — понад 

900 дворів. Оскільки газу нема, то й нема альтернативи опалення. І ось наболіле питання було винесене на чергову сесію Пнівненської сільради.
Найперш слово голова надав головному лісничому державного підприємства «Камінь-Каширське лісове господарство» Василю Фіцу. Василь Юрійович пробував розповісти про обгрунтованість суцільних рубок головного користування («ліс, який достиг, зрізують, бо це, як і поле, — засіяли, а коли дозріли зернові, то їх збирають»), і про те, що від реалізації деревини кошти надходять у державний бюджет («а це ж зарплата, пенсії»), про рубки догляду («ви ходите у ліс по ягоди, то бачите, що дерева всихають»).
Кажу «пробував розповісти», бо, здається, його аргументи відносно того, що зрізують лише сухостій, людей зовсім не переконували. І зразу із залу полетіли репліки: «Ваші «прелюдії» нам не цікаві», «Забороніть різати деревину на палети — і все буде нормально», «Чому доводиться за гілляки платити, як за щось добре?»… Люди зводили розмову до наболілого: чи будуть вони з дровами, чи зможуть придбати пиломатеріали для будівництва.
До речі, щоб опалити хату, на зиму треба 10—12 кубів дров. З урахуванням кількості дворів на території сільради — це десять тисяч кубів. Тим часом у Пнівненському лісництві в рік ріжуть усього 5 тисяч кубів деревини. То де ж вихід із ситуації? В учасників АТО — свої проблеми: лише одного разу їх забезпечили дровами безкоштовно. А далі? Виявляється, тільки в 2015 році було розпорядження голови облдержадміністрації з приводу цього. Як сказав головний лісничий державного лісгоспу «Камінь-Каширське лісове господарство» Василь Фіц, лісівники працюють у правовому руслі: буде документ — будуть безплатні дрова.
Претензій і пропозицій прозвучало багато. Особливо, коли слово взяв головний лісничий спеціалізованого лісогосподарського агропромислового підприємства «Камінь-Каширськагроліс» Володимир Корецький. Люди налаштовані порушувати питання, щоб ліс був переданий сільській раді. І мотивують це тим, що свого часу це ж був міжколгоспний лісгосп, а його передали державі. Непокоїть поліщуків, що «той ліс уже дорізують». Вимога одна: щоб не було суцільних рубок, а тільки рубки догляду…
Може, нефахово, в основному на емоціях говорили люди. Але відчувалося, що вони вболівають за те, яким ліс буде завтра. І чи буде? Адже, на думку багатьох, під прикриттям сухо-стою вирізують здорові дерева. А тим часом той колишній колгоспний ліс і садили місцеві мешканці, і доглядали, і від пожеж рятували. То чому ж він не служить їм?

На думку громади доведеться зважати
— Треба виходити з того, — говорив сільський голова Сергій Ковальчук, — що сьогодні ми палимо дровами і нічого не зміниться у найближчі роки. А відтак добре було б зменшити ціну на дрова для населення. Так само і на пиломатеріали. Торік для молодих сімей виділили більше сотні ділянок під забудову. Але мало хто починає будівництво. Якщо куб лісу коштує півтори тисячі гривень, а за підведення світла необхідно буде за діючими законодавчими актами заплатити 60 тисяч, то не треба пояснювати, за чим затримка.

Сьогодні людей хвилює масове зрізування лісів, з якими гинуть площі ягідників.

Питання, винесене на сесію, за словами сільського голови, вже тривалий час обговорює громада. Потрібно шукати шляхи його вирішення. Якщо цього не можна зробити на рівні сільської ради, то необхідно в інші двері, як кажуть, стукати. 

І на цій незвичайній сесії стукали в «інші двері». Було прийнято звернення до народного депутата Ірини Констанкевич від сільського голови Сергія Ковальчука і депутата Камінь-Каширської районної ради Наталії Процик. Під ним поставили підписи всі присутні в залі.
У цьому зверненні — зокрема, клопотання щодо погодження постійними та тимчасовими лісокористувачами з громадою питання відведення і розробки ділянок головного та спецкористування. Сьогодні людей хвилює масове зрізування лісів, з якими гинуть площі ягідників. Тож основні вимоги поліщуків — ввести заборону рубок головного користування, узгодити графіки видачі дров для населення, погодити з органами місцевого самоврядування пільгові умови продажу дров для мешканців та ділової деревини для забудовників…
Крім цього, було обрано ініціативну групу з представників громади (по два чоловіка від кожного села), яка буде присутня при виборі ділянок на вирубку. Люди проголосували за тих, кому найбільше довіряють, хто принципово оцінюватиме, чи все так, як у документах лісівників. Наголошувалося на тому, що про суцільні рубки — і мови не може бути. До речі, вже з минулого року на сесії сільської ради погоджувалося питання щодо вибору ділянки під рубку. А тепер це можна буде зробити лише за згоди громади.
Сесія сільської ради прийняла рішення звернутися і до Волинської обласної ради, і до обласного управління лісового та мисливського господарства з приводу пільгових цін на дрова і лісоматеріали для забудовників.
Насамкінець прозвучало таке питання до представників лісових господарств, присутніх у залі:
— Ви нас почули?
Головний лісничий ДП «Камінь-Каширське лісове господарство» Василь Фіц відповів так:
— У вас є сільський голова — нехай координує питання забезпечення людей дровами — складе відповідний список. По 10 чи 15 кубів не дамо, а по 5 — це реально. А відносно того, що, як було сказано, не дозволите різати ліс головного користування, то на частину ділянок уже виписані квитки, їх будемо дорізувати. Але ж там є і дрова. А в подальшому всі ділянки будуть відводитися під рубку тільки з участю щойно обраних членів ініціативної групи. У нас є люди, які навчені, як хазяйнувати у лісі. Але якщо громада так вирішила, то будемо співпрацювати і доходити спільної мови.
А як воно буде? Відповідь на це запитання дасть час. Ясно одне: люди не мовчатимуть, якщо побачать, що така згода лісівників — лише для того, аби «випустити пару». На їхню думку доведеться зважати. Тим більше, що подібні акції на захист інтересів мешканців поліського краю, які живуть серед лісу і, як не дивно, мають проблеми із дровами, і на захист зелених насаджень, що масово йдуть під сокиру, відбулися і в селах сусідньої Броницької сільради. Це вже як ланцюгова реакція, яку не зупинити

Про наболілу проблему інформує сільський голова Сергій Ковальчук.

Головний лісничий ДП «Камінь-Каширське лісове господарство» Василь Фіц.

Головний лісничий ДП СЛАП «Камінь-Каширськагроліс» Володимир Корецький.

Розмова була емоційною — у представників громади було багато запитань до лісівників.