Житель Кортеліс навчається грі на скрипці, якій близько ста років
Михайло Краглик у свої шістдесят п’ять років вирішив продовжити родове заняття з діда-прадіда – уже більше року опановує мистецтво гри на скрипці
Леся ГРІНЧУК
Каже, що це хобі у нього для душі. Позитивно сприйняла захоплення свого чоловіка й дружина. Підтримують батька, дідуся діти, внуки та чимала родина. Раз у місяць Михайло Костянтинович їде у Ратне до свого наставника, відомого у районі скрипаля Марка Несторовича Кучабського, який люб’язно погодився надавати уроки. Він порадив, що потрібно полагодити у скрипці, яка п’ятнадцять років припадала пилом у старовинному дерев’яному футлярі. І зазвучав столітній музичний інструмент у руках Михайла Костянтиновича. Він уже виконує «Гімн Полісся»,«Краков’як», польки, частівки, колядку «Нова радість» та вивчає нові твори.
Рід Крагликів завжди славився своєю музикальністю та співучістю. І тепер, коли зберуться за родинним столом (у Михайла Костянтиновича три брати і дві сестри, троє вже дорослих дітей), то не втрачають нагоди поспівати.
Рід Крагликів завжди славився своєю музикальністю та співучістю. І тепер, коли зберуться за родинним столом (у Михайла Костянтиновича три брати і дві сестри, троє вже дорослих дітей), то не втрачають нагоди поспівати. А Михайло Костянтинович і донині активний учасник художньої самодіяльності у селі Кортеліси. Заохочує до музики, до праці внучат, розповідає їм історію роду. Зокрема, про прадідуся, який, окрім того, що бездоганно грав на скрипці, був ще й хорошим майстром на всі руки – будівельником, бондарем, кушнірем і римарем. Сам виготовляв вози, сани та ще багато чого по господарству. Батькову науку перейняв і Михайло Костянтинович, в усьому вдома дає лад.
На Ратнівщині Михайло Костянтинович із 1972 року. Направили його вчителем німецької мови у Забродівську школу після закінчення Дрогобицького державного педагогічного інституту імені Івана Франка. Згодом шість років був директором у Млинівській школі, довелося дванадцять років працювати головою виконкому Кортеліської сільської ради. Після чого Михайла Костянтиновича знову покликала педагогічна нива у кортеліську школу, звідки пішов на пільгову пенсію і ще чотири роки працював землевпорядником у Височненській сільській раді.
