Курси НБУ $ 39.60 € 42.28
Ліна КОСТЕНКО:«Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову»*

Волинь-нова

Ліна КОСТЕНКО:«Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову»*

21 лютого у світі відзначають Міжнародний день рідної мови, що був заснований у 1999 році рішенням Генеральної конференції ЮНЕСКО. Тим самим ця спеціалізована установа Організації Об’єднаних Націй оголосила про підтримку мовного й культурного різноманіття та багатомовності


Ірина ДУДКА

Відома в Україні торгова марка «ВІЛІЯ» вирішила долучитися до відзначення Міжнародного дня рідної мови, адже, за словами Олександра Олеся, «мова — це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам'ять, найцінніше надбання віків, мова — це ще й музика, мелодика, барви буття, художня, інтелектуальна і мислительська діяльність народу». Тож, вивчаючи рідну мову, ми пізнаємо свою історію, світогляд наших предків, визнаємо власну приналежність до української нації.
Рівень володіння мовою залежить тільки від нас, від нашого прагнення здобувати знання й удосконалювати їх. Для тих, хто хоче говорити українською правильно, ТМ «ВІЛІЯ» пропонує декілька уроків від топ-керівників ТзОВ «ВОЛИНЬ-ЗЕРНО-ПРОДУКТ».



Олександр КРАВЧУК , керівник департаменту з готової продукції ТзОВ «ВОЛИНЬ-ЗЕРНО-ПРОДУКТ»:
— Масляна цьогоріч припадає на 20–26 лютого. В цей період господині змагаються у приготуванні найсмачніших млинців, а наш департамент очікує зростання продажу борошна. Звісно, жартую. Хочеться, щоб наше мовлення було дотепним і яскравим, а допомагає у цьому народна мудрість. Багато українців знають російську приказку «Первый блин комом». Українською вона звучатиме: «Перший млинець нанівець». Нехай млинці вдаються вам смачними, а свято — веселим.



Богдан БЕНЕДИСЮК , керівник фінансового департаменту ТзОВ «ВОЛИНЬ- ЗЕРНО-ПРОДУКТ»:
— Поговорімо про фінанси. Багато громадян України називають національну грошову одиницю «гривною». Однак гривна — це старовинна нашийна прикраса у формі обруча, здебільшого із золота. А гроші потрібно називати гривнями.



Сергій СУПРУНЮК , гендиректор ТзОВ «ВОЛИНЬ-ЗЕРНО-ПРОДУКТ»:
— Не звертайтеся до мене на рахунок відпустки! Чому? Адже рахунок — це те саме, що й лічба. Рахунок може бути в банку. Російському «насчет чего-либо» відповідають українські вислови «щодо чогось» або «стосовно чогось». Отже, звертайтеся до мене щодо відпустки і відпочивайте на здоров’я!



Оксана КОСИК , головний бухгалтер ТзОВ «ВІЛІЯ ТРЕЙД»:
— Часто-густо при обговоренні законодавства звучить фраза: «Чому не відмінюють цю статтю, постанову тощо» Проте відмінювати можна іменник або прикметник за відмінками. А застарілі і суперечливі закони слід вчасно скасовувати, аби життя в Україні змінювалось на краще!



Володимир БОЖОК , комерційний директор ТзОВ «ВОЛИНЬ-ЗЕРНО-ПРОДУКТ»:
— Оскільки у 2016-му підприємство мало проблему з відвантаженням зернових через нестачу вагонів, то цього року планує відвантаження маршрутами. Три маршрута чи три маршрути? Числівники 2, 3, 4 узгоджуються з іменниками чоловічого і жіночого роду в називному відмінку множини (-и, -і, -ї): вагон (однина) — вагони (множина) — відповідно 2 вагони, фахівець (однина) — фахівці (множина) — тож 3 фахівці. Отже, два маршрути — це 104 вагони.



Віталій КАРПЮК , керівник департаменту агровиробництва ТзОВ «ВОЛИНЬ- ЗЕРНО-ПРОДУКТ»:
— На зустрічі з клієнтами ми не пропонуємо задавати питання. Бо добре знаємо: питання не задають, а ставлять. Задавати можна тон, домашнє завдання. Отже, говоримо: «якщо вам цікаво, запитуйте» або «ставте питання».



Оксана ДАНИЛЬЧУК , старший менеджер із персоналу ТзОВ «ВОЛИНЬ-ЗЕРНО-ПРОДУКТ»:
— У заяві на відпустку вказуємо часову межу. Як правильно — з 1 до 5 липня чи по 5 липня? У діловому мовленні намітилася тенденція: коли написано «працювати з 1 по 5 липня», то мається на увазі 5 днів, тобто включно по 5 липня. Формулювання «з 1 до 5 липня» передбачає 4 дні: 1, 2, 3 і 4 липня. Аби уникнути двозначності, вживайте слово «включно» (з 1 по 5 липня включно). Тоді не виникатиме непорозумінь.



Ярослав МАЗУРЕНКО , головний технолог департаменту агровиробництва:
— Наше завдання — зібрати хороший урожай, щоб завжди бути з хлібом. Але як правильно: «піти за хлібом» чи «по хліб»? Прийменник «по» вживають, коли кажуть про дію, спрямовану на якусь поверхню: стукати по дошці. А ще — коли повідомляють про мету дії: піти по хліб, по гриби, а не за хлібом і не за грибами. Піти можна за керівником, тобто слідом за ним.

Telegram Channel