Курси НБУ $ 39.22 € 42.37

Інваліди таки мають право на безоплатний проїзд

Я хотів би, щоб ви дали їм пояснення щодо статті в газеті «Волинь-нова» за 15 грудня 2016-го і запитали, чому водії не видають квитків? А то без квитка і я не можу довести, що оплачую проїзд, оскільки пасажири – «люди з маленької букви» — бояться свідчити проти водія, бо він погрожує, що не буде нас перевозити.


Я, Гушинець Іван Федорович, і моя дружина, Гушинець Марія Якимівна, — інваліди ІІ групи, маємо право пільгового проїзду на приміських маршрутах. Моя дружина 17 лютого 2017 року о 18 годині 30 хвилин сіла в маршрутку «Мильці — Ковель» у с. Мильці до с. Солов’ї. Водій став вимагати плату за проїзд і трясти перед носом газетою «Волинь-нова» за 15 грудня 2016-го (у цьому номері надруковано консультацію щодо права на безоплатний проїзд. — Ред. ), почав кричати, що «тепер будете їздити за гроші, бо там не написано, що маєте право на безоплатний проїзд».
Дружина вимагала квиток, він не дав. Я хотів би, щоб ви пояснили нам, що водій там таке прочитав – може, щось між рядками є, що дозволяє так знущатись з інвалідів. Також сказав, щоб я з поліції забрав заяву на хазяїна маршруту «Ковель – Синове». 13 лютого 2017 року теж була відмова в пільговому проїзді.
Я хотів би, щоб ви дали їм пояснення щодо статті в газеті «Волинь-нова» за 15 грудня 2016-го і запитали, чому водії не видають квитків? А то без квитка і я не можу довести, що оплачую проїзд, оскільки пасажири – «люди з маленької букви» — бояться свідчити проти водія, бо він погрожує, що не буде нас перевозити.


Іван ГУШИНЕЦЬ ,
Старовижівський р-н.


 


Шановний Іване Федоровичу!
Наразі в українському законодавстві існує неузгодженість ст. 38-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та постанов Кабінету Міністрів України від 17.05.1993 № 354 «Про безоплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування» та від 16.08.1994 № 555 «Про поширення чинності постанови Кабінету Міністрів України № 354 на інвалідів».
Зокрема, відповідно до вимог закону, інваліди I та II групи мають право на безоплатний проїзд лише у пасажирському міському транспорті (крім таксі).
Разом із тим постанови Кабінету Міністрів України передбачають право інвалідів на безоплатний проїзд на приміських маршрутах.
Дискусію з приводу того, яким нормативним актом у цій ситуації керуватися, на мою думку, допоможе вирішити ст. 22 Конституції України, відповідно до якої при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Внесенням змін до ст. 38-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» було звужено обсяг існуючих прав інвалідів на проїзд на приміських маршрутах, а тому такого роду зміна суперечить положенням Основного Закону держави. Виходячи з цього, вважаю, що наразі право інвалідів ІІ групи на пільговий проїзд приміським транспортом збережено.
Зазначу, що за перевізниками і надалі зберігається право компенсації витрат, понесених на проїзд пільгових категорій громадян, за рахунок держави.
На законодавчому рівні встановлено, що квиток на проїзд – документ установленої форми, який підтверджує факт укладення договору перевезення. Перевізник зобов’язаний надати пасажиру квиток на проїзд. Обов’язок водія надати пасажиру квиток на проїзд передбачений п. 115 постанови Кабінету Міністрів України № 176 від 18.02.1997 року «Про затвердження правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту». У випадку відмови водія надати квиток на проїзд, ви можете звернутись із скаргою до інспекції з питань захисту прав споживачів у Волинській області з вимогою щодо притягнення недобросовісного перевізника до відповідальності.

Telegram Channel