up-arrow
ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ Архів рубрики

Інваліди таки мають право на безоплатний проїзд

Я хотів би, щоб ви дали їм пояснення щодо статті в газеті «Волинь-нова» за 15 грудня 2016-го і запитали, чому водії не видають квитків? А то без квитка і я не можу довести, що оплачую проїзд, оскільки пасажири – «люди з маленької букви» — бояться свідчити проти водія, бо він погрожує, що не буде нас перевозити.


Я, Гушинець Іван Федорович, і моя дружина, Гушинець Марія Якимівна, — інваліди ІІ групи, маємо право пільгового проїзду на приміських маршрутах. Моя дружина 17 лютого 2017 року о 18 годині 30 хвилин сіла в маршрутку «Мильці — Ковель» у с. Мильці до с. Солов’ї. Водій став вимагати плату за проїзд і трясти перед носом газетою «Волинь-нова» за 15 грудня 2016-го (у цьому номері надруковано консультацію щодо права на безоплатний проїзд. — Ред. ), почав кричати, що «тепер будете їздити за гроші, бо там не написано, що маєте право на безоплатний проїзд».
Дружина вимагала квиток, він не дав. Я хотів би, щоб ви пояснили нам, що водій там таке прочитав – може, щось між рядками є, що дозволяє так знущатись з інвалідів. Також сказав, щоб я з поліції забрав заяву на хазяїна маршруту «Ковель – Синове». 13 лютого 2017 року теж була відмова в пільговому проїзді.
Я хотів би, щоб ви дали їм пояснення щодо статті в газеті «Волинь-нова» за 15 грудня 2016-го і запитали, чому водії не видають квитків? А то без квитка і я не можу довести, що оплачую проїзд, оскільки пасажири – «люди з маленької букви» — бояться свідчити проти водія, бо він погрожує, що не буде нас перевозити.

Іван ГУШИНЕЦЬ ,
Старовижівський р-н.

 

Шановний Іване Федоровичу!
Наразі в українському законодавстві існує неузгодженість ст. 38-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та постанов Кабінету Міністрів України від 17.05.1993 № 354 «Про безоплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування» та від 16.08.1994 № 555 «Про поширення чинності постанови Кабінету Міністрів України № 354 на інвалідів».
Зокрема, відповідно до вимог закону, інваліди I та II групи мають право на безоплатний проїзд лише у пасажирському міському транспорті (крім таксі).
Разом із тим постанови Кабінету Міністрів України передбачають право інвалідів на безоплатний проїзд на приміських маршрутах.
Дискусію з приводу того, яким нормативним актом у цій ситуації керуватися, на мою думку, допоможе вирішити ст. 22 Конституції України, відповідно до якої при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Внесенням змін до ст. 38-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» було звужено обсяг існуючих прав інвалідів на проїзд на приміських маршрутах, а тому такого роду зміна суперечить положенням Основного Закону держави. Виходячи з цього, вважаю, що наразі право інвалідів ІІ групи на пільговий проїзд приміським транспортом збережено.
Зазначу, що за перевізниками і надалі зберігається право компенсації витрат, понесених на проїзд пільгових категорій громадян, за рахунок держави.
На законодавчому рівні встановлено, що квиток на проїзд – документ установленої форми, який підтверджує факт укладення договору перевезення. Перевізник зобов’язаний надати пасажиру квиток на проїзд. Обов’язок водія надати пасажиру квиток на проїзд передбачений п. 115 постанови Кабінету Міністрів України № 176 від 18.02.1997 року «Про затвердження правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту». У випадку відмови водія надати квиток на проїзд, ви можете звернутись із скаргою до інспекції з питань захисту прав споживачів у Волинській області з вимогою щодо притягнення недобросовісного перевізника до відповідальності.

23 лютого 2017, 15:29
ІНШІ МАТЕРІАЛИ РУБРИКИ
Я працюю на приватній фірмі. Через особисті обставити попросив відпустку на два тижні за свій рахунок, але директор мені її не надав, сказав, що має на це право. Чи справді це так?
     «У мене пенсія 1400 гривень. Виникла потреба звернутися до суду і виявилось, що за послугу приватного адвоката – щоб написати заяву до суду, — треба заплатити 500 гривень. Судовий збір коштує ще від 500 до 1000 грн. Як при таких цінах пенсіонер може захистити свої права? Які плати стягує суд за звернення до нього? І як жителю провінції знайти доступну юридичну допомогу?       Ветеран праці, пенсіонер Лебеч Леонід Іванович, смт Любешів».
  Євген Леончук із села Костюхнівка Маневицького району поставив два запитання, які стосуються земельних паїв.       1. Моя дружина сім років тому отримала у спадок земельні паї. Ніхто їх у нас не орендує, й самі їх ще не обробляємо. Відтак жодного доходу з тієї землі поки не маємо. Ми обоє з дружиною інваліди, маємо п’ятеро дітей. Раз на півроку отримуємо соціальну допомогу як малозабезпечена сім’я. Недавно виявили, що у нас вираховують із отримуваної допомоги в літній період 500 гривень, у зимовий – 300 через те, що маємо земельні паї. Чому з нас утримують гроші, якщо ми не маємо жодного доходу?
 Володимир Талімонович Лащук із Луцька просить розповісти про пільги, на які мають право почесні донори України. 
У редакцію зателефонувала Вікторія Коваль із Луцька, яку хвилює інформація про те, що в обласному центрі вперше в Україні суд відібрав 2–кімнатну квартиру у чоловіка, який має борг у 50 тисяч гривень за комунальні послуги. «Я теж не плачу вже кілька місяців, оскільки всі гроші йдуть на лікування мами. Заборгувала майже 8 тисяч гривень. Чи можуть у мене відібрати квартиру?» — запитує читачка
 «Братів Сашка та Дмитра забрали у зону АТО з перших днів. Вони не сховались, а пішли без жодного слова. Сашка 20 травня 2014 року прикомандирували до 128–ї гірничо–піхотної бригади. Він захищав Луганський аеропорт, був у Широкиному, Григорівці. Додому прийшов у серпні 2014 року. А коли довелось виробляти документи учасника бойових дій, не можна довести, що воював. Уже два рази надсилав документи, але їх повертали. Сашко зневірився, замкнувся у собі. Допоможіть, будь ласка».      Олександр ЗАЛІПА,       с. Здомишель Ратнівського району
Бліц-опитування наших земляків
line ПИТАННЯ ТИЖНЯ