up-arrow
КВІТКОВА ПІДКОВА Архів рубрики

Гіпеаструм: мрія цілком здійсненна

title
Відвести погляд від його цвітіння просто неможливо, він одразу ж стає мрією кожного квітникаря. Але з’являється засторога: мабуть, виростити таку красу нелегко, бо ж чомусь так виходить: як красиве, то й примхливе. Але мій досвід підказує, що це не про гіпеаструми

Галина УШАКОВА

Батьківщина гіпеаструма — Середня і Південна Америка. Це — цибульковий багаторічник сімейства амарилісових із широколінійним листям і високими, до 60 сантиметрів, квітконосами. Квіти гіпеаструма схожі на лілії і можуть позмагатися з цими садовими красунями у розмаїтті сортів і кольорів.
Рослина не дуже вибаглива до способу вирощування. Грунт звичайний — парникова земля, пісок, трохи перегною. Полив — щоб земля не пересихала. Найважливіше — забезпечити рослині період спокою. А це час із вересня по грудень. У цей період я ставлю горщики на прохолодне вікно. Коли в грудні з’являються квітконоси, поливаю протягом кількох днів теплою водою +25, а коли стрілки досягнуть 15 сантиметрів — рожевим розчином марганцю. І ще одна особливість — цибулину при посадці заглиблюю в землю до половини або на третину висоти. Весною, коли мине загроза зворотних заморозків, цибулини висаджую на грядку на ціле літо, і вони себе дуже добре почувають. Минулого року восени, щоправда, затрималася із пересадкою в горщик, а тут — приморозок! Довелося накрити рослини старою курткою, вони не примерзли і посеред зими порадували ось цими яскравими квітами.
Після закінчення цвітіння, коли квітконоси засохнуть, листя обрізувати не варто, бо поживні речовини з них переходять у цибулину, що в майбутньому забезпечуватиме пишне квітування. До речі, щоб воно тривало довше, після зацвітання гіпеаструм добре перенести у прохолоднішу кімнату.
с. Затурці Локачинського району. 

ІНШІ МАТЕРІАЛИ РУБРИКИ
Цей заголовок підказала назва сорту ірису неймовірно красивої форми й барви – Поем оф Екстезі. Але я не про іриси, точніше — не лише про них. Бо хоч пік їхнього квітування вже минув, дещо надзвичайно гарне все ж іще побачила. І не десь за тридев’ять земель, а у Торчині під Луцьком, в садибі колишньої вчительки, яка нині весь свій вільний час віддає квітам, – Ольги Куляші
Як і кожне захоплення, вона прийшла несподівано
Ваш декоративний люпин уже відцвів? Зріжте квітконоси, в такий спосіб у багатьох сортів викличете хвилю повторного цвітіння десь у серпні-вересні. Це за умови, якщо вам не потрібне насіння. Зелену масу не викидайте: у ній багато азоту. Подрібніть стебла і використайте як мульчу для вегетуючих рослин. Не намагайтеся пересадити дорослі рослини на нове місце. У люпину дуже глибока коренева система, і він погано відреагує на пересадку
«Великого досвіду у вирощуванні цих квітів не маю, посадила їх три роки тому, коли переїхали у новий дім. На зиму вкривала, весною обрізувала, підживлювала… А нещодавно помітила, що на бутонах з’явилася якась зеленувата тля, а на деяких кущах листя побіліло, на нижній його стороні стрибають дрібні білі комашки. Порада сусідки — посипати кущі попелом — особливого ефекту не дала, хімію ж застосовувати не дуже хочеться, у нас двійко малих дітей. Чи є якийсь вихід?» — запитує Марія Залізнюк із Володимира-Волинського
При нинішній такій відповідальній посаді Борис Ковальчук знаходить можливість дати лад і саду, й квітнику, і навіть пасіці
На жаль, на цвітіння сакур та магнолій ми спізнилися. Вони скликають численних туристів у 20-х числах квітня й дарують неповторну красу протягом двох тижнів. Традиційно першою зацвітає біла магнолія-кобус. Рослини, батьківщиною яких є Японія, ось уже майже століття комфортно почуваються в місті над Ужем. Легенди про те, як з’явилися сакури та магнолії у Закарпатті, вам неодмінно розкажуть екскурсоводи
Нещодавно колега покликала мене на консультацію: що відбувається з її кактусом, який стоїть на робочому столі біля комп’ютера? Із двох боків він випустив якісь стрілки, що ростуть просто на очах. На квітконоси це не схоже…
Зелений килимок із лісових квітів навколо криниці, загадкові синьоокі іриси вздовж паркану, гордовиті горобинові деревця із зовнішнього боку огородженого обійстя — то наче вступні акорди незрівнянного садово-квітникового ансамблю біля домівки жителів містечка Любомль привітного подружжя – Валентини та Михайла Горлових
Град, що випав цими днями, сягав розміру волоського горіха
line ПИТАННЯ ТИЖНЯ