up-arrow
КВІТКОВА ПІДКОВА Архів рубрики

Невже оця краса така примхлива?

title
– Днями в одному із супермаркетів, які торгують і вазонами, побачила кілька горщиків із азаліями. Вигляд у них був не дуже привабливий, хоч квіти ці недешеві. Почула, що їх будуть переоцінювати. Чи варто купувати такі рослини? Чи можна їх врятувати і дочекатися цвітіння, адже воно таке гарне! Із дзвінка до редакції.

Василина САДОВА

Можна припустити, що азалії у неспеціалізованому для продажу квітів магазині мають у цю пору не найкращий вигляд через те, що їм там занадто тепло, а повітря засухе, хоча лютий—березень — пік цвітіння цих рослин. Якщо у вас нема достатнього досвіду вирощування кімнатних квітів, то починати з азалії не раджу, щоб від розчарування не опустилися руки. Рідко який квітникар може похвалитися, що виростити азалію вдалося з першої спроби.
Під час цвітіння їм потрібне прохолодне, але не холодне повітря з високою вологістю, добрим освітленням, але розсіяним промінням. При недостатньому освітленні восени і взимку азалія може скинути листя і не закласти квіткові бруньки, або вони будуть слабкими й поодинокими. Період закладання бруньок триває з жовтня по листопад. А влітку її треба захищати від спеки. Бажаний літній максимум — 18—22 градуси. Дрібнодисперсне зрошування прохолодною водою може допомогти знизити температуру на 2—3 градуси. Коли азалія цвіте, обприскувати її не можна. Полив має бути постійним. Земляна грудка не повинна пересихати. Так що залишити азалію «на сусідів», а самому в спекотний місяць поїхати у відпустку навряд чи вдасться. Водою з–під крана поливати шкідливо, хлор згубний для цієї рослини. Добре почувається вона тільки на кислих грунтах. І це ще далеко не всі нюанси у догляді за цією прекрасною квіткою. Втім, якщо труднощі вас не лякають — спробуйте. Окрім усього, азалія чудово відгукується на любов! n

ІНШІ МАТЕРІАЛИ РУБРИКИ
Відколи Оксана Погребна, давня героїня й дописувачка «Квіткової підкови», розповіла, що познайомилася з жінкою, яка вирощує цю рідкісну у нас «троянду без колючок», я втратила спокій. При моєму таки чималенькому досвіді зазирати в чужі квітники й бувати на квіткових виставках я ніколи не бачила, як росте еустома. Дві спроби завести її у своєму городі закінчилися повним фіаско. Втішала себе тим, що ці квіти дуже складні у вирощуванні, про це твердили всі доступні інформаційні джерела
Той, хто весняної пори бував у цьому райцентрі біля автостанції, не міг не помітити обійстя із садом, де рясно-рясно квітують підсніжники. Така собі горохівська «долина галантусів». Трапляються між ними й білоцвітники. Милувалася нею і в минулі весни, та лише цьогоріч трапилася нагода запитати у господаря Антона Дорощука, він саме обрізував яблуньку в саду, як вона тут з’явилася
А таки дав нам Бог цьогоріч справжню зиму! Тим жаданіша й миліша серцю весна. Чим? А це вже в кожного — ​своє. Принаймні радіємо першій весняній квіточці так, ніби це сталося вперше в житті. І потроху занурюємося в сезонні турботи. Вони теж у кожного різні
Із Галиною Максимівною Боратинець із села Колодяжне Ковельського району ми познайомилися завдяки її дзвінку до редакції. Жінка — давня читачка «Квіткової підкови». У січневому випуску її зацікавило коротке інтерв’ю із Надією Сердюк з Іваничів. Героїня нашої сторінки за 2014 рік розповідала, що їй вдалося «приручити» орхідеї, має їх зараз понад чотири десятки, цвітуть на всіх вікнах. А для Галини Максимівни ці примхливі квіти цікаві не стільки коли цвітуть, а коли… відцвітають. Чому? Довідаєтеся, дочитавши ці рядки…
Олена ХАРИТОНЮК Колючками троянд — по венах… Колючками образ — по серцю. Кажуть: світ — це велика арена. Мов факіри, йдемо по скельцях…
Відвести погляд від його цвітіння просто неможливо, він одразу ж стає мрією кожного квітникаря. Але з’являється засторога: мабуть, виростити таку красу нелегко, бо ж чомусь так виходить: як красиве, то й примхливе. Але мій досвід підказує, що це не про гіпеаструми
Після випічки у вас залишився їх шматочок. Ви кладете залишки дріжджів в холодильник з надією, що незабаром використаєте, але руки якось не доходять. Зрештою, залишок нагадує про себе неприємним запахом, і ви його викидаєте. Правда, знайома ситуація? А тим часом дріжджі — не зовсім традиційний, але надійний стимулятор проростання насіння і росту рослин
Минулої неділі жителі села Роговичі Локачинського району вибігали зі своїх осель, хто в чому був вбраний. Люди летіли, як на пожежу, бо лихо, що спіткало їхню громаду, за масштабами не менше
line ПИТАННЯ ТИЖНЯ