up-arrow
КВІТКОВА ПІДКОВА Архів рубрики

Невже оця краса така примхлива?

title
– Днями в одному із супермаркетів, які торгують і вазонами, побачила кілька горщиків із азаліями. Вигляд у них був не дуже привабливий, хоч квіти ці недешеві. Почула, що їх будуть переоцінювати. Чи варто купувати такі рослини? Чи можна їх врятувати і дочекатися цвітіння, адже воно таке гарне! Із дзвінка до редакції.

Василина САДОВА

Можна припустити, що азалії у неспеціалізованому для продажу квітів магазині мають у цю пору не найкращий вигляд через те, що їм там занадто тепло, а повітря засухе, хоча лютий—березень — пік цвітіння цих рослин. Якщо у вас нема достатнього досвіду вирощування кімнатних квітів, то починати з азалії не раджу, щоб від розчарування не опустилися руки. Рідко який квітникар може похвалитися, що виростити азалію вдалося з першої спроби.
Під час цвітіння їм потрібне прохолодне, але не холодне повітря з високою вологістю, добрим освітленням, але розсіяним промінням. При недостатньому освітленні восени і взимку азалія може скинути листя і не закласти квіткові бруньки, або вони будуть слабкими й поодинокими. Період закладання бруньок триває з жовтня по листопад. А влітку її треба захищати від спеки. Бажаний літній максимум — 18—22 градуси. Дрібнодисперсне зрошування прохолодною водою може допомогти знизити температуру на 2—3 градуси. Коли азалія цвіте, обприскувати її не можна. Полив має бути постійним. Земляна грудка не повинна пересихати. Так що залишити азалію «на сусідів», а самому в спекотний місяць поїхати у відпустку навряд чи вдасться. Водою з–під крана поливати шкідливо, хлор згубний для цієї рослини. Добре почувається вона тільки на кислих грунтах. І це ще далеко не всі нюанси у догляді за цією прекрасною квіткою. Втім, якщо труднощі вас не лякають — спробуйте. Окрім усього, азалія чудово відгукується на любов! n

ІНШІ МАТЕРІАЛИ РУБРИКИ
Цей заголовок підказала назва сорту ірису неймовірно красивої форми й барви – Поем оф Екстезі. Але я не про іриси, точніше — не лише про них. Бо хоч пік їхнього квітування вже минув, дещо надзвичайно гарне все ж іще побачила. І не десь за тридев’ять земель, а у Торчині під Луцьком, в садибі колишньої вчительки, яка нині весь свій вільний час віддає квітам, – Ольги Куляші
Як і кожне захоплення, вона прийшла несподівано
Ваш декоративний люпин уже відцвів? Зріжте квітконоси, в такий спосіб у багатьох сортів викличете хвилю повторного цвітіння десь у серпні-вересні. Це за умови, якщо вам не потрібне насіння. Зелену масу не викидайте: у ній багато азоту. Подрібніть стебла і використайте як мульчу для вегетуючих рослин. Не намагайтеся пересадити дорослі рослини на нове місце. У люпину дуже глибока коренева система, і він погано відреагує на пересадку
«Великого досвіду у вирощуванні цих квітів не маю, посадила їх три роки тому, коли переїхали у новий дім. На зиму вкривала, весною обрізувала, підживлювала… А нещодавно помітила, що на бутонах з’явилася якась зеленувата тля, а на деяких кущах листя побіліло, на нижній його стороні стрибають дрібні білі комашки. Порада сусідки — посипати кущі попелом — особливого ефекту не дала, хімію ж застосовувати не дуже хочеться, у нас двійко малих дітей. Чи є якийсь вихід?» — запитує Марія Залізнюк із Володимира-Волинського
При нинішній такій відповідальній посаді Борис Ковальчук знаходить можливість дати лад і саду, й квітнику, і навіть пасіці
На жаль, на цвітіння сакур та магнолій ми спізнилися. Вони скликають численних туристів у 20-х числах квітня й дарують неповторну красу протягом двох тижнів. Традиційно першою зацвітає біла магнолія-кобус. Рослини, батьківщиною яких є Японія, ось уже майже століття комфортно почуваються в місті над Ужем. Легенди про те, як з’явилися сакури та магнолії у Закарпатті, вам неодмінно розкажуть екскурсоводи
Нещодавно колега покликала мене на консультацію: що відбувається з її кактусом, який стоїть на робочому столі біля комп’ютера? Із двох боків він випустив якісь стрілки, що ростуть просто на очах. На квітконоси це не схоже…
Зелений килимок із лісових квітів навколо криниці, загадкові синьоокі іриси вздовж паркану, гордовиті горобинові деревця із зовнішнього боку огородженого обійстя — то наче вступні акорди незрівнянного садово-квітникового ансамблю біля домівки жителів містечка Любомль привітного подружжя – Валентини та Михайла Горлових
Град, що випав цими днями, сягав розміру волоського горіха
line ПИТАННЯ ТИЖНЯ