up-arrow

1 квітня за безкоштовними ліками спішити не варто. Уряд пожартував?

title
Рівно два тижні залишається до дати, якої чекають тисячі людей із серцево-судинними захворюваннями, цукровим діабетом ІІ типу, бронхіальною астмою. Але бігти до аптек їм у День сміху чиновники не радять. Дай Бог, щоб обіцяна програма реімбурсації (відшкодування вартості препаратів) реально запрацювала хоча б із травня

Галина СВІТЛІКОВСЬКА,
заступник головного редактора газети «Волинь–нова»


Щоб успішно запустити складний механізм реімбурсації, потрібно спочатку провести підготовчу роботу: скласти точні реєстри хворих, дати конкретні інструкції лікарям, укласти угоди з аптеками, «розжувати» людям до найменших деталей, які ліки дадуть безкоштовно, а за які доведеться доплачувати. Поки що ніхто особливо цим не займається. І медики, і фармацевти, схоже, вважають, що плани Міністерства охорони здоров'я вилами по воді писані, а обіцяного в нас роками ждуть…
Уряд тягнув до останнього, але минулої п'ятниці таки ухвалив постанову, якою затвердив порядок надання субвенції місцевим бюджетам — 500 мільйонів гривень — на відшкодування вартості лікарських засобів. Розподіл цих коштів проведуть, орієнтуючись на кількість офіційно зареєстрованих хворих.
Чи вистачить передбачених грошей? Навряд. Заступник міністра охорони здоров'я Роман Ілик в одному з інтерв'ю чесно визнає:
— За попередніми розрахунками, які ми надавали Кабінету Міністрів, нам необхідно було від 0,8 до 1,2 мільярда гривень для реалізації цієї програми. Беручи до уваги те, що програма стартує з 1 квітня, і те, що вона так швидко не почне працювати з першого дня — й існуватиме перехідний період, ми розраховуємо на те, що виділених коштів буде достатньо…
Проект, який називається «Доступні ліки», міністерство розробило ще торік. Добрий намір встановити ціни на препарати на рівні тих, що є в сусідніх країнах — Польщі, Чехії, Словаччині, Угорщині, Латвії, в українців не викликав особливої ейфорії, люди не вірять, що спротив фармацевтичної мафії вдасться так просто здолати. І справді, далі розмов діло не йде, в аптеках хворі змушені віддавати останню копійку.
В рамках референтних цін склали перелік ліків, котрі можуть бути виписані для хворого. Список цей доволі куций. Пацієнт іде до сімейного лікаря і отримує рецепт, у якому буде вказано не назву препарату, а діючу речовину. Найдешевший лікарський засіб із цієї групи дадуть безкоштовно. Всі інші, які є у програмі реімбурсації, отримуватимуть з доплатою. Якщо ж ви схочете купити перевірені й ефективні дорожчі препарати, яких нема в переліку, — воля ваша, але викласти за них мусите повну вартість із власної кишені.
Схожа схема діяла кілька років тому для хворих на гіпертензію. Сказати, що той пілотний проект провалився без жодних позитивних результатів, було б неправильно. Наші бідові люди змушені рахувати кожну копійку. Тому бажання заощадити спонукало звертатися до лікарів за рецептами навіть тих, хто звик займатися самолікуванням. Під час прийому можна і артеріальний тиск виміряти, і скоригувати попередні призначення, і пройти додаткове обстеження. Біда тільки, що лікарям доводилося працювати «писарями», оформлення рецептів забирало чимало часу, біля кабінетів стояли черги. А в аптеках «відбивалися» від участі у проекті як могли, адже компенсації з бюджету діждатися було непросто.
Наскільки буде враховано попередні уроки реімбурсації — поживемо, побачимо. На наступне засідання Уряду мають винести весь пакет необхідних документів для того, щоб програма почала діяти.
Багатьох наших читачів цікавить, чи всі аптеки відпускатимуть безкоштовні ліки. Адже жителям сіл доволі складно добиратися спочатку на прийом до сімейного лікаря, потім — шукати, де придбати призначені препарати. При цьому плата за проїзд може бути вищою, аніж сума, на яку здешевлено ліки. На жаль, поки що відповіді на це запитання нема.
«Стартує програма з 1 квітня. Тоді почнемо перемовини з аптеками і будемо укладати договори. Звичайно, що комунальні аптеки увійдуть у програму беззаперечно, — пояснював інший заступник міністра, Павло Ковтонюк, запевняючи, що компенсацію (базову вартість ліків) фармацевтичним закладам повертатимуть вчасно і прозоро. — З першого квітня процес тільки почнеться. Все відбуватиметься поступово. Спочатку укладемо договори з аптеками, а потім уже можна буде отримувати ліки. Для цього потрібно місяць–півтора. Доволі масово люди зможуть отримувати безкоштовні препарати десь під кінець травня».
Як бачимо, чиновникам поспішати нікуди. Що пізніше запрацює маховик реімбурсації — то менше коштів «з'їсть». А їх виділили заледве не половину від попередньо прорахованої суми. От і виходить, що реформи на папері виглядають краще, ніж у реальному житті.

Інші "Погляди" автора
ІНШІ МАТЕРІАЛИ РУБРИКИ
Старенький вентилятор ганяє гаряче повітря. Пробую сконцентруватися на роботі, але думки витають десь далеко. Хочеться в Антарктиду чи хоча б на берег якогось моря, озера, річки. Будь-куди, аби втекти від отої остогидлої африканської спеки, котра в останні тижні допікає українцям. А в червні, пригадується, літа не могли дочекатися. Було прохолодно як на цю пору, тож здавалося, що воно так і не розпочнеться.
Таке ставлення до людей похилого віку заповідав Господь. Але коли ми повні сил і здоров’я, то, на жаль, не задумуємося, якою буде наша старість
Щоразу, коли заходжу в під'їзд будинку, де живу, то мимохідь звертаю увагу на дошку оголошень, яких тут до вибору, до кольору. Хтось запрошує на роботу адміністратора-кадровика «порядну жіночку», інший пропонує «швидкі гроші» для налагодження своєї справи
Спека іноді провокує на геть нелогічні речі, як от на …примірку хутряної шуби
Для нас, сільських дітей 1970–1980-х років, літні канікули були дещо інакшими, ніж у теперішньої малечі. Вони асоціювалися з випасанням корови, прополюванням буряків, збором вишень (для себе і на продаж – у селі були пункти прийому цих ягід) тощо. А ще кожен із нас мріяв потрапити на… роботу. Може, комусь видасться дивним, але з четвертого(!) класу діти могли справді заробляти в колгоспі. А обліковець, як і належить, фіксував трудодні. Старшокласники записувалися на позмінку на тік і на збирання врожаю. Там непросто – спека, пил, швидкий темп, але бажання мати власні гроші, на які придбаєш те, що подобається, брали верх над усім
Від побутових травм не убезпечений ніхто. Цими вихідними втрапила в халепу і я – не помітила у густій траві невеличкої дощечки із чималим іржавим цвяхом, який, проколовши підошву взуття, уп’явся мені в ногу
Чомусь одні входять у наше життя легко, інших ми пропускаємо через сито випробувань і час. Одні йдуть безболісно, інших закарбовуємо на все життя. Варто пам’ятати тих людей, на яких хотіли бути схожими в дитинстві. Тим вартіснішою є наша вдячність сьогодні
У Кабміні вже кілька місяців іде війна між міністром інфраструктури Володимиром Омеляном та керівником «Укрзалізниці» поляком Войцехом Балчуном. Міністр критикує іноземця за погану роботу, той парирує, що це упереджене ставлення, насправді результати є. Мої симпатії, як глядача, у цьому шоу на боці пана Омеляна. Ейфорія від так званих варягів в уряді минула разом із відходом від справ на Одещині Міхеіла Саакашвілі. Надто багато претензій накопичилося до топ-менеджерів підприємств типу «Укрзалізниці» чи «Укрпошти». Нові люди прийшли там до керма під гаслами «Рятуємо галузь». Натомість виглядає так, що рятують вони лише власні кишені: реформи директори розпочали із себе, встановивши місячну зарплату у… кілька сотень тисяч гривень!
Строга жінка-лікар взяла дерев'яну указку й попросила закрити ліве око долонею. Десь далеко в кутку просторого кабінету світилася таблиця для перевірки гостроти зору. Ще раніше у мене закрадалися підозри про якісь проблеми з очима, тому й прийшов на літніх канікулах з мамою у поліклініку до окуліста. Саме до цього спеціаліста чомусь завжди була найбільша черга, тож довелося години дві чекати під дверима
Замість старих - встановлюють сучасні
line ПИТАННЯ ТИЖНЯ