up-arrow

1 квітня за безкоштовними ліками спішити не варто. Уряд пожартував?

title
Рівно два тижні залишається до дати, якої чекають тисячі людей із серцево-судинними захворюваннями, цукровим діабетом ІІ типу, бронхіальною астмою. Але бігти до аптек їм у День сміху чиновники не радять. Дай Бог, щоб обіцяна програма реімбурсації (відшкодування вартості препаратів) реально запрацювала хоча б із травня

Галина СВІТЛІКОВСЬКА,
заступник головного редактора газети «Волинь–нова»


Щоб успішно запустити складний механізм реімбурсації, потрібно спочатку провести підготовчу роботу: скласти точні реєстри хворих, дати конкретні інструкції лікарям, укласти угоди з аптеками, «розжувати» людям до найменших деталей, які ліки дадуть безкоштовно, а за які доведеться доплачувати. Поки що ніхто особливо цим не займається. І медики, і фармацевти, схоже, вважають, що плани Міністерства охорони здоров'я вилами по воді писані, а обіцяного в нас роками ждуть…
Уряд тягнув до останнього, але минулої п'ятниці таки ухвалив постанову, якою затвердив порядок надання субвенції місцевим бюджетам — 500 мільйонів гривень — на відшкодування вартості лікарських засобів. Розподіл цих коштів проведуть, орієнтуючись на кількість офіційно зареєстрованих хворих.
Чи вистачить передбачених грошей? Навряд. Заступник міністра охорони здоров'я Роман Ілик в одному з інтерв'ю чесно визнає:
— За попередніми розрахунками, які ми надавали Кабінету Міністрів, нам необхідно було від 0,8 до 1,2 мільярда гривень для реалізації цієї програми. Беручи до уваги те, що програма стартує з 1 квітня, і те, що вона так швидко не почне працювати з першого дня — й існуватиме перехідний період, ми розраховуємо на те, що виділених коштів буде достатньо…
Проект, який називається «Доступні ліки», міністерство розробило ще торік. Добрий намір встановити ціни на препарати на рівні тих, що є в сусідніх країнах — Польщі, Чехії, Словаччині, Угорщині, Латвії, в українців не викликав особливої ейфорії, люди не вірять, що спротив фармацевтичної мафії вдасться так просто здолати. І справді, далі розмов діло не йде, в аптеках хворі змушені віддавати останню копійку.
В рамках референтних цін склали перелік ліків, котрі можуть бути виписані для хворого. Список цей доволі куций. Пацієнт іде до сімейного лікаря і отримує рецепт, у якому буде вказано не назву препарату, а діючу речовину. Найдешевший лікарський засіб із цієї групи дадуть безкоштовно. Всі інші, які є у програмі реімбурсації, отримуватимуть з доплатою. Якщо ж ви схочете купити перевірені й ефективні дорожчі препарати, яких нема в переліку, — воля ваша, але викласти за них мусите повну вартість із власної кишені.
Схожа схема діяла кілька років тому для хворих на гіпертензію. Сказати, що той пілотний проект провалився без жодних позитивних результатів, було б неправильно. Наші бідові люди змушені рахувати кожну копійку. Тому бажання заощадити спонукало звертатися до лікарів за рецептами навіть тих, хто звик займатися самолікуванням. Під час прийому можна і артеріальний тиск виміряти, і скоригувати попередні призначення, і пройти додаткове обстеження. Біда тільки, що лікарям доводилося працювати «писарями», оформлення рецептів забирало чимало часу, біля кабінетів стояли черги. А в аптеках «відбивалися» від участі у проекті як могли, адже компенсації з бюджету діждатися було непросто.
Наскільки буде враховано попередні уроки реімбурсації — поживемо, побачимо. На наступне засідання Уряду мають винести весь пакет необхідних документів для того, щоб програма почала діяти.
Багатьох наших читачів цікавить, чи всі аптеки відпускатимуть безкоштовні ліки. Адже жителям сіл доволі складно добиратися спочатку на прийом до сімейного лікаря, потім — шукати, де придбати призначені препарати. При цьому плата за проїзд може бути вищою, аніж сума, на яку здешевлено ліки. На жаль, поки що відповіді на це запитання нема.
«Стартує програма з 1 квітня. Тоді почнемо перемовини з аптеками і будемо укладати договори. Звичайно, що комунальні аптеки увійдуть у програму беззаперечно, — пояснював інший заступник міністра, Павло Ковтонюк, запевняючи, що компенсацію (базову вартість ліків) фармацевтичним закладам повертатимуть вчасно і прозоро. — З першого квітня процес тільки почнеться. Все відбуватиметься поступово. Спочатку укладемо договори з аптеками, а потім уже можна буде отримувати ліки. Для цього потрібно місяць–півтора. Доволі масово люди зможуть отримувати безкоштовні препарати десь під кінець травня».
Як бачимо, чиновникам поспішати нікуди. Що пізніше запрацює маховик реімбурсації — то менше коштів «з'їсть». А їх виділили заледве не половину від попередньо прорахованої суми. От і виходить, що реформи на папері виглядають краще, ніж у реальному житті.

Інші "Погляди" автора
ІНШІ МАТЕРІАЛИ РУБРИКИ
— Тату, мені треба у школу ватно-марлеву пов’язку, — сповістила днями молодша доця. Треба, то й треба. Але виявилося, що у найближчих трьох аптеках їх уже катма. Мабуть, розгребли, подумав я. Мої побоювання підтвердили у наступній аптеці. — Ватно-марлевих пов’язок немає. За сьогодні ви уже п’ятий про них запитуєте, — посміхнулася провізор. — Візьміть медичну маску. Може, вона підійде, а якщо й ні, то не страшно, бо коштує копійки
Нарікання на те, що молоде покоління зовсім відбилося від рук, не шанує дорослих і котиться невідомо куди, були в усі часи і в усіх народів. За свідченням істориків, подібні претензії вони знаходили ще на табличках стародавніх шумерів, котрі жили задовго до Різдва Ісуса Христа у четвертому тисячолітті до нашої ери. Тому не варто дивуватися, що сьогодні молодь критикують за все на світі. Але чи завжди старші люди демонструють підростаючому поколінню приклад достойної поведінки, на яку варто рівнятися? На жаль, ні
Традиційно у Чистий четвер жіноцтво відпрошується раніше з роботи, відкладає всі інші справи й віддається особливому священнодійству — випіканню Великоднього хліба, що є одним із найдавніших символів Воскресіння Христового
Напевно, не так багато знайдеться людей, які б нічого у своєму житті так і не поцупили. Хоча б якусь дрібничку. Не маю на увазі нинішніх та колишніх можновладців, які дерибанять мільйони, а звичайних, нормальних людей. Я також колись порушив восьму заповідь – не кради – маю такий гріх. Тільки забув про нього давно, лише нещодавно пригадав, коли побачив у батьківській літній кухні добротний стіл, виготовлений власними руками…
У «Фейсбуці» подивилася нещодавно відеоролик, героями якого були учасники експерименту — підлітки віком 11—12 років
2005 рік для мого невеличкого прибузького Млинища Іваничівського району став мало не історичним — у село прийшло блакитне паливо. Скільки-то було радості!
«Перше квітня – брехня всесвітня!» – влучний вираз, відомий чи не кожному ще з дитинства. Цього дня згадую свою першу справді велику брехню. До того ж, зовсім не «першоквітневу» та ще й «міжнародного масштабу»
Стихійні звалища побутових відходів у лісах і лісосмугах, прилеглих до населених пунктів, на полях, берегах річок стали вже звичними
Коли кілька років тому довелося лікуватись в одному з медичних закладів Львова, то спеціально зробив кілька фото цієї установи, бо подумав, що мені не повірять «на слово», коли просто перекажу те, що бачив. Якщо коротко, то ремонт у цій будівлі не робився з часів Австрії, коли її побудували, або десь зі сталінських чи хрущовських. Трухляві віконні рами, які тримались на «чесному слові», побита плитка, яка давно відлетіла і просто валялася на підлозі, доповнювались абсолютно чорними від цвілі стінами в туалеті і не тільки
Вона присвячена річниці Чорнобильської трагедії і діє у Волинському регіональному музеї українського війська та військової техніки
line ПИТАННЯ ТИЖНЯ