up-arrow

1 квітня за безкоштовними ліками спішити не варто. Уряд пожартував?

title
Рівно два тижні залишається до дати, якої чекають тисячі людей із серцево-судинними захворюваннями, цукровим діабетом ІІ типу, бронхіальною астмою. Але бігти до аптек їм у День сміху чиновники не радять. Дай Бог, щоб обіцяна програма реімбурсації (відшкодування вартості препаратів) реально запрацювала хоча б із травня

Галина СВІТЛІКОВСЬКА,
заступник головного редактора газети «Волинь–нова»


Щоб успішно запустити складний механізм реімбурсації, потрібно спочатку провести підготовчу роботу: скласти точні реєстри хворих, дати конкретні інструкції лікарям, укласти угоди з аптеками, «розжувати» людям до найменших деталей, які ліки дадуть безкоштовно, а за які доведеться доплачувати. Поки що ніхто особливо цим не займається. І медики, і фармацевти, схоже, вважають, що плани Міністерства охорони здоров'я вилами по воді писані, а обіцяного в нас роками ждуть…
Уряд тягнув до останнього, але минулої п'ятниці таки ухвалив постанову, якою затвердив порядок надання субвенції місцевим бюджетам — 500 мільйонів гривень — на відшкодування вартості лікарських засобів. Розподіл цих коштів проведуть, орієнтуючись на кількість офіційно зареєстрованих хворих.
Чи вистачить передбачених грошей? Навряд. Заступник міністра охорони здоров'я Роман Ілик в одному з інтерв'ю чесно визнає:
— За попередніми розрахунками, які ми надавали Кабінету Міністрів, нам необхідно було від 0,8 до 1,2 мільярда гривень для реалізації цієї програми. Беручи до уваги те, що програма стартує з 1 квітня, і те, що вона так швидко не почне працювати з першого дня — й існуватиме перехідний період, ми розраховуємо на те, що виділених коштів буде достатньо…
Проект, який називається «Доступні ліки», міністерство розробило ще торік. Добрий намір встановити ціни на препарати на рівні тих, що є в сусідніх країнах — Польщі, Чехії, Словаччині, Угорщині, Латвії, в українців не викликав особливої ейфорії, люди не вірять, що спротив фармацевтичної мафії вдасться так просто здолати. І справді, далі розмов діло не йде, в аптеках хворі змушені віддавати останню копійку.
В рамках референтних цін склали перелік ліків, котрі можуть бути виписані для хворого. Список цей доволі куций. Пацієнт іде до сімейного лікаря і отримує рецепт, у якому буде вказано не назву препарату, а діючу речовину. Найдешевший лікарський засіб із цієї групи дадуть безкоштовно. Всі інші, які є у програмі реімбурсації, отримуватимуть з доплатою. Якщо ж ви схочете купити перевірені й ефективні дорожчі препарати, яких нема в переліку, — воля ваша, але викласти за них мусите повну вартість із власної кишені.
Схожа схема діяла кілька років тому для хворих на гіпертензію. Сказати, що той пілотний проект провалився без жодних позитивних результатів, було б неправильно. Наші бідові люди змушені рахувати кожну копійку. Тому бажання заощадити спонукало звертатися до лікарів за рецептами навіть тих, хто звик займатися самолікуванням. Під час прийому можна і артеріальний тиск виміряти, і скоригувати попередні призначення, і пройти додаткове обстеження. Біда тільки, що лікарям доводилося працювати «писарями», оформлення рецептів забирало чимало часу, біля кабінетів стояли черги. А в аптеках «відбивалися» від участі у проекті як могли, адже компенсації з бюджету діждатися було непросто.
Наскільки буде враховано попередні уроки реімбурсації — поживемо, побачимо. На наступне засідання Уряду мають винести весь пакет необхідних документів для того, щоб програма почала діяти.
Багатьох наших читачів цікавить, чи всі аптеки відпускатимуть безкоштовні ліки. Адже жителям сіл доволі складно добиратися спочатку на прийом до сімейного лікаря, потім — шукати, де придбати призначені препарати. При цьому плата за проїзд може бути вищою, аніж сума, на яку здешевлено ліки. На жаль, поки що відповіді на це запитання нема.
«Стартує програма з 1 квітня. Тоді почнемо перемовини з аптеками і будемо укладати договори. Звичайно, що комунальні аптеки увійдуть у програму беззаперечно, — пояснював інший заступник міністра, Павло Ковтонюк, запевняючи, що компенсацію (базову вартість ліків) фармацевтичним закладам повертатимуть вчасно і прозоро. — З першого квітня процес тільки почнеться. Все відбуватиметься поступово. Спочатку укладемо договори з аптеками, а потім уже можна буде отримувати ліки. Для цього потрібно місяць–півтора. Доволі масово люди зможуть отримувати безкоштовні препарати десь під кінець травня».
Як бачимо, чиновникам поспішати нікуди. Що пізніше запрацює маховик реімбурсації — то менше коштів «з'їсть». А їх виділили заледве не половину від попередньо прорахованої суми. От і виходить, що реформи на папері виглядають краще, ніж у реальному житті.

Інші "Погляди" автора
ІНШІ МАТЕРІАЛИ РУБРИКИ
Коли такий напис з'являвся під великою яскравою афішою до якогось французького чи італійського фільму, намальованою місцевим талановитим художником, ми — 14—15-річні хлопчаки — розуміли: для нас «кіна» не буде. Хоча воно манило, приваблювало, збуджувало. Особливо коли хтось яскраво розповідав, явно прибріхуючи про новий фільм, хоча сам не бачив: «Пацани, там таке показують…»
Перші березневі вихідні провела у батьківському домі в Локачах, насолоджуючись хоч і передчасним, але таким довгоочікуваним і приємним весняним теплом. Квітник, який з осені залишила під ковдрою опалого листя (а раптом зима буде безсніжною), вимагав граблів і рук, віддячуючи за працю низьким поклоном перших підсніжників-галантусів та переконливою красою морозників
Не знаю як хто, а от я не люблю, коли вихідні тривають більше двох днів. Напевно тому, що професія журналіста зобов’язує завжди бути, як кажуть, у повній бойовій готовності. А тому майже скрізь і завжди на всі факти дивишся професійним поглядом, а інколи й стараєшся за будь-яких обставин щось занотувати в блокнот, аби не забути
Коли трапляється так, що за день-два проїжджаєш сотні кілометрів різними містами й областями, то хоч-не-хоч привозиш додому добрячий оберемок порівнянь, чудасій і печалей. Остання поїздка несподівано об’єднала у собі все перераховане
Минулого тижня мимоволі стала свідком розмови двох жінок, які, очевидно, давно не зустрічалися і були подивовані, що за зиму помітно «роздобріли». Вони заспокоювали одна одну: мовляв, скоро Великий піст — приведемо себе у форму. Подумалося, це той випадок, коли піст зводиться просто до дієти — аби схуднути. А якщо ж прислухатися до того, що каже церква, то будь–яке тілесне утримання без духовного не має нічого спільного з релігією. Великий піст — це підготовка до найголовнішого свята — Воскресіння Христового, коли у молитвах людина стає ближчою до Бога
Якщо українці думають, що їхні проблеми якісь особливі та унікальні, то це не так. Достатньо глянути на тих-таки поляків. Якщо в нас на двох українців – три гетьмани, то у них – цілих п’ять. У Польщі навіть день незалежності відзначають не гуртом, а кілька політичних груп крокують Варшавою на свято окремими колонами
«Дякую, пані магістр, що через тиждень після отримання диплома видалили мене з друзів». Такий прикрий запис побачила нещодавно в соціальній мережі на сторінці свого колишнього викладача
Хлопчик років десяти в гумових чобітках ішов сільською дорогою. Мабуть, зі школи. Зупинився біля великої калюжі з розталого снігу, що так і манила зміряти глибину. Я вловила його настрій (в дитинстві теж міряла калюжі) і міркувала — що ж робитиме? Став озиратися, а тоді із задоволеним виглядом, що ніхто його не бачить, ступив у воду майже до верху чобіт, находився вволю і вийшов лише, як калюжа почала міліти. Полегшено зітхаю і, наче змовившись із хлопчаком у його авантюрі, всміхаюся йому з авта. Мама б побачила — точно б насварила, як і я своїх
Минулої неділі жителі села Роговичі Локачинського району вибігали зі своїх осель, хто в чому був вбраний. Люди летіли, як на пожежу, бо лихо, що спіткало їхню громаду, за масштабами не менше
line ПИТАННЯ ТИЖНЯ