up-arrow
ЛЮБИТЬ! НЕ ЛЮБИТЬ Архів рубрики

Крапка

title
Остаточною крапкою став поцілунок. Випадковий, вирваний із усіх контекстів, він поглинув, стер і знищив усе, що було «до»

Ші МУР

Крапка була виразна, чітко промальована, безапеляційна і категорична. Вона пекла. Як тавро.
Вона завершувала таку довгу історію, що я на мить злякалась: ось – та історія зараз вийде з берегів, переллється через крапку, захоче продовження, розмиє крапку в кому, розмножить її в трикрапку. Крапка стане знаком запитання чи знаком оклику. Вимагатиме відповідей. Чи емоцій.
Так уже було.

Я ж утекла від нього з тією крапкою, як із викраденим діамантом.

Том 2. Том 3.
Епілоги. Постскриптуми. Постпостскриптуми.
А мені – так давно – необхідна була саме крапка.
…І він поставив.
Я ж утекла від нього з тією крапкою, як із викраденим діа­мантом.
Ще не знала, що з цим робитиму.
Бо злякалась.
Уперше за скількись років відтоді, як завмерли всі мої відчуття, я відчула, що хочу.
Хочу відверто і дико, на межі тваринної хіті.
Нового.
Відчувати було дивно й незвично. Смакувала те відчуття, як невідомий екзотичний фрукт. Розглядала уламки панцира, в який досі було закуте серце.
Ну так, відчувати – це ще і беззахисність…
Чомусь сміялась до неба.
Навіщось плакала.
Тішилася, що все сталось поза звичним простором і звичним часом.
І ніхто не побачить. Не дорікне. І не знатиме.
І навіть той, безіменний, який мимохіть поставив ту крапку – лишиться безіменним.
…Крапка все ще пекла на губах.
Але то була – крапка.
Без жалю перегорнула останню сторінку. Здала рукопис в архів.
Наступного ранку прокинулась, відчуваючи день, що настав, – чистим аркушем, на якому ще нема жодного знака.
Ні букви, ні коми.
Нема заголовка для нової історії.
І поки ще не відомий її сюжет і жанр.
Імена героїв, головних і другорядних, зараз знає лиш Бог.
Усе має початися з нового рядка.
З абзацу. З великої букви.
Доля чекає нагоди.
І скоро відіб’є ЕNTER.

 

ІНШІ МАТЕРІАЛИ РУБРИКИ
— Чули, Ганна Тодоркова професоркою стала, – перемовлялися жінки біля сільської крамниці. — Чи й далі буде Ярині допомагати? А мо’ загордиться. Та наші деякі місцеві вчительки несуть себе так високо, що Ганні й не снилось. Ех, був би живий Степан…
То рядки із вірша Миколи Ясюка, надрукованого наприкінці минулого року в одному з випусків сторінки «Любить! Не любить». А недавно ми навідалися в родину їх автора. І коли до цього були начувані про Миколу Андрійовича як неординарну людину (ось уже 15 літ він є головою Троянівської сільської ради Маневицького району і багато зробив для громади), то тепер знаємо зізнання його коханої дружини Віти Іполитівни: «Такого чоловіка, як у мене, ні в кого немає»
Цей відомий британський дослідник провів усе життя в експедиціях і загинув, шукаючи Північно-Західний прохід, що сполучає Атлантичний та Тихий океани. Завдяки Франкліну на карті світу з'явилися нові землі, про які раніше ніхто не здогадувався. Джон мав дві дружини: на честь першої він назвав відкритий ним острів у Північному Льодовитому океані, на честь другої — мис на американському березі
Євгенія НАЗАРУК
Казки закінчуються весільним балом, а реальність після відомого урочистого маршу тільки починається. Щоб було так, як бажали в тостах гості на весіллі, потрібно докласти багато праці до вже наявної любові. Ось що радять спеціалісти з приводу цього
Лариса заміж не поспішала. Шукала серед кавалерів найдостойнішого. Аби залицявся так, як у кіно. Не говорив банальних фраз, від яких мліють її подружки. Був не бідним і трохи схожим на Аполлона. Але знайти такого не вдавалося
Думки рвали його сни на клапті. Він уже забув, коли нормально спав. Не любив ночей. Не любив холодів. Не любив дощів. Чекав ранків і погожих днів. Неквапом пив чай. Слухав новини. Збирався і йшов у скверик, що неподалік. Сідав на лавку. Ніхто не звертав уваги на пенсіонера, який вже довгенько «чергує» тут. Уранці всі кудись поспішають
Олександр і Олена Федотови з Луцька переконані: саме завдяки тому, що вони обоє музиканти, тобто мають спільні захоплення та інтереси, їм легше порозумітися і правити сімейним «човном», у якому три доньки і син
Весна 1970 року, знімальний майданчик фільму «Це відбувається тільки з іншими». Катрін Деньов було 27, Марчелло Мастроянні виповнилося 49. Актора попередили: жодних запитань про особисте життя, якщо він не хоче скандалу і зриву зйомок, тому що подібні розпитування перетворюють Катрін з ангела з незмінною усмішкою у справжню фурію. Італієць тільки посміхнувся у відповідь: «Нічого, ми її розтопимо». Герой-коханець не відступав, але Катрін стійко тримала оборону
Таку інформацію оприлюднив секретар міської ради, виконувпач обов’язків міського голови Ігор Поліщук
line ПИТАННЯ ТИЖНЯ