up-arrow
КВІТКОВА ПІДКОВА Архів рубрики

Горохівська «долина підсніжників»

title
Той, хто весняної пори бував у цьому райцентрі біля автостанції, не міг не помітити обійстя із садом, де рясно-рясно квітують підсніжники. Така собі горохівська «долина галантусів». Трапляються між ними й білоцвітники. Милувалася нею і в минулі весни, та лише цьогоріч трапилася нагода запитати у господаря Антона Дорощука, він саме обрізував яблуньку в саду, як вона тут з’явилася

Валентина ХМЕЛЬОВСЬКА

—Та то дружина привезла якось із лісу кілька рослинок, посадила, а їм, певно, у нас сподобалося — бачите, як розрослися. Потім, звісно, вона ще розсаджувала. Часто люди приходять, просять продати, але ми квітів не продаємо, хай собі ростуть. Ото відцвітуть, а потім десь подінуться, наче їх і не було, аж до наступної весни.
На жаль, господині, Раїси Іванівни Дорощук, ми вдома не застали, вона вчителює в селі Скобелка.
Трапилося так, що й Антон Тимофійович того дня серйозно захворів і опинився в лікарні. Тож ми щиро зичимо йому якомога швидшого одужання й повернення у цю рукотворну красу — сад підсніжників.

ІНШІ МАТЕРІАЛИ РУБРИКИ
Не раз, їдучи в Локачі або повертаючись до Луцька, я зазирала в це обійстя з вікна маршрутки, милувалася, захоплювалася й давала собі слово, що колись обов’язково познайомлюся з його господарями. І ось моя мрія збулася. Зблизька це квіткове розмаїття виявилося ще барвистішим та цікавішим, а в настояному на туманах осінньому повітрі ледь уловимо пахло… трояндовою олією… Таку колись у мініатюрних флакончиках привозили з Болгарії
Якби хтось про таке розповів раніше — не повірила б, хоч у дитинстві доводилось бачити, як восени в батьківському саду квітувала вишня. Цьогоріч же — це диво повсюди: у знайомих цвіте яблуня, на вишні в сусідки з'явились «зелепухи» (теж, звичайно, після цвіту), перед моєю хатою кілька невеликих суцвіть подарував кущ спіреї… Але щоб півники!..
Крокуси, гіацинти, тюльпани, нарциси… Щоб милуватися ними весною, потрібно висаджувати їх уже зараз
Цей заголовок підказала назва сорту ірису неймовірно красивої форми й барви – Поем оф Екстезі. Але я не про іриси, точніше — не лише про них. Бо хоч пік їхнього квітування вже минув, дещо надзвичайно гарне все ж іще побачила. І не десь за тридев’ять земель, а у Торчині під Луцьком, в садибі колишньої вчительки, яка нині весь свій вільний час віддає квітам, – Ольги Куляші
Як і кожне захоплення, вона прийшла несподівано
Ваш декоративний люпин уже відцвів? Зріжте квітконоси, в такий спосіб у багатьох сортів викличете хвилю повторного цвітіння десь у серпні-вересні. Це за умови, якщо вам не потрібне насіння. Зелену масу не викидайте: у ній багато азоту. Подрібніть стебла і використайте як мульчу для вегетуючих рослин. Не намагайтеся пересадити дорослі рослини на нове місце. У люпину дуже глибока коренева система, і він погано відреагує на пересадку
«Великого досвіду у вирощуванні цих квітів не маю, посадила їх три роки тому, коли переїхали у новий дім. На зиму вкривала, весною обрізувала, підживлювала… А нещодавно помітила, що на бутонах з’явилася якась зеленувата тля, а на деяких кущах листя побіліло, на нижній його стороні стрибають дрібні білі комашки. Порада сусідки — посипати кущі попелом — особливого ефекту не дала, хімію ж застосовувати не дуже хочеться, у нас двійко малих дітей. Чи є якийсь вихід?» — запитує Марія Залізнюк із Володимира-Волинського
При нинішній такій відповідальній посаді Борис Ковальчук знаходить можливість дати лад і саду, й квітнику, і навіть пасіці
Лучани програють вдруге поспіль
line ПИТАННЯ ТИЖНЯ