«Тут, як на передовій, треба завжди бути в бойовій готовності»

Галина СВІТЛІКОВСЬКА

«Сарафанне радіо» — про нове обладнання
У коридорі — веселе різнобарв'я жіночих халатиків, що нагадує квітник. Багато розкішної зелені, доглянутих вазонів. Затишно. Здавалося б, тут не до краси: лікарня, проблеми зі здоров'ям, перші кроки після операції… А все одно хочеться виглядати гарно. Не були б то представниці прекрасної статі. Після вранішнього обходу, перев'язок і процедур гайнують час за довірливими розмовами.

У перев'язочній нам показують сучасний ультразвуковий терапевтичний прилад для лікування гінекологічних захворювань. Кажуть, такого на Волині більше ніде нема.

— Інну «швидка» привезла з позаматковою вагітністю, Настю — з кровотечею. А я сама прийшла, — охоче знайомить із сусідками по палаті симпатична білявка. — Краще не чекати, поки станеться біда. Лікую запальний процес, новий апарат «випробовую». Моя знайома дуже хвалила.

У перев'язочній нам показують сучасний ультразвуковий терапевтичний прилад для лікування гінекологічних захворювань. Кажуть, такого на Волині більше ніде нема. Придбали «гінетон» завдяки спонсорам.
— Фізпроцедури із застосуванням антисептиків помічні для хворих, які страждають від дріжджових кольпітів, бактеріальних вагінозів, інфекцій. Апарат дає змогу проводити передопераційну підготовку для планових втручань і допомагає швидше гоїти післяопераційні рани, лікувати ерозії, інші патологічні стани шийки матки, — пояснює лікар Ніна Яцик.
Обслуговують «гінетон» медсестри Ольга Цехан і Тамара Тачинська, обидві у відділенні уже 26 років. Разом вчилися в одній групі медучилища, разом прийшли на роботу, і хоч навантаження в ургентній гінекології чимале, легшого хліба не шукали. За три місяці вже добре освоїли новий апарат. Ольга Євгенівна ділиться враженням:
— Так звані молочниці, дріжджові грибки, запальні процеси, з якими жінки часто безуспішно борються, витрачаючи чимало грошей на свічки й антибіотики, з допомогою «гінетона» лікуємо швидше, ефективніше і дешевше. А сьогодні в нас було багато післяопераційних пацієнток.
Відділення переповнене, за вчорашню добу провели 7 хірургічних втручань, нинішньої — уже 5. А за рік загалом їх виходить до 1200. Цілодобово лікарі мають бути готові стати за операційний стіл. Фахівці з чималим досвідом підстраховують молодших колег, робочий процес настільки відлагоджений, що здається ніби всі об'єднані в єдиний механізм.
— Це — заслуга багатолітньої завідувачки відділення Людмили Володимирівни Грибовської, моєї наставниці. І, звичайно, кожного члена нашого колективу. У Луцьку жінки мають вибір, до кого звернутися за допомогою. Гінекологічні відділення існують у декількох лікувальних закладах. Але просяться до нас хворі і з районів, і навіть з інших областей. Очевидно, працює «сарафанне радіо», колишні пацієнтки діляться враженнями, от і «роблять рекламу», — усміхається Наталія Ярославівна Голюк, яка тепер очолює колектив.

«Найважче сказати рідним, що у хворої — рак»
Лікар Тетяна Стельмащук на запитання про найскладніші моменти у професійній діяльності відповіла коротко:
— Понад 30 років працюю, але неможливо змиритися з тим, що все частіше виявляємо онкозахворювання у зовсім юних дівчат. Не так давно із колегами оперували 23–річну лучанку, привезли її з внутрішньочеревною кровотечею внаслідок розриву кісти. Раділи, що врятували цю дитину, а після гістологічного дослідження, яке засвідчило, що в неї четверта стадія раку, всім було дуже боляче.

Понад 80 відсотків операцій у нас — органозберігаючі, що дають жінкам шанс згодом народжувати, повноцінно жити.

Погана екологія, інфікування вірусом папіломи людини, неувага до свого здоров'я, спадкові чинники… Причин фахівці називають чимало, а ще нагадують, що регулярні обстеження дають змогу виявляти онкозахворювання на ранній стадії, коли їх значно легше вилікувати.
16–літні й навіть молодші дівчата у відділенні — не дивина. Коли життя під загрозою і відлік йде на хвилини, ніхто не «фільтрує» хворих за віком. А от найстаршій пацієнтці, як згадують, було за 80.
Завідувачка відділення веде в одну з недавно відремонтованих палат: «Тут лежить хвора, яку я вранці прооперувала».
— Усе добре, через два дні, надіюсь, буду вдома, — дивує нас своїм оптимізмом жінка, і пояснює, що втручання з приводу кісти яєчника було лапароскопічне, малотравматичне, без розтину.
Згодом від багатьох лікарів ми чули про заповітну мрію: мати в ургентній гінекології свою лапароскопічну стійку. У більшості відділень Луцької міської клінічної лікарні це обладнання уже є, оснащеність лікувального закладу постійно поліпшується, тож побажання має шанс стати реальністю.
— Зі свого боку ми все зробили, щоб досконало опанувати ці операції, їздили на курси, навчалися. Наші лікарі постійно беруть участь у різних конференціях. Якщо знаєш, що це тобі знадобиться у практичній роботі, то іноді спеціально просиш відпустку і їдеш, — розповідала Алла Володимирівна Воробей, яка, до речі, свою любов до професії передала і доньці, нині столичному фахівцю в галузі репродуктивної медицини, з якою, як зізнається, часто консультується.
На жаль, щастя материнства для багатьох жінок сьогодні дуже многотрудне. Непліддя, невиношування вагітності — біда надзвичайно поширена. Ось і у відділенні ургентної гінекології Луцької міської лікарні є пацієнтки «на збереженні», зокрема й ті, хто роками марно виглядав лелеку, і врешті–решт вдався до екстракорпорального запліднення. Стільки надій, нервів, сил, коштів вкладають подружні пари у те, щоб продовжити рід, звертаються у клініки Львова, Києва… А ризики, проблеми лягають на плечі місцевих лікарів.
— Робимо все, щоб допомогти цій категорії пацієнток, як і всім іншим майбутнім мамам. Понад 80 відсотків операцій у нас — органозберігаючі, що дають жінкам шанс згодом народжувати, повноцінно жити. 16 років тому, коли Наталія Голюк була молодим інтерном, пригадую, якось сказала: «Тут, як на передовій, треба завжди бути в бойовій готовності». І це справді так, — доповнює Микола Петрович Патій, поруч з яким у відділенні працює лікарем і його син.
Старше покоління акушерів–гінекологів з вищими кваліфікаційними категоріями дбає, щоб мати надійну зміну. Тож у молодих фахівців тут є всі умови для професійного зростання.