Жінки в житті Альфреда Нобеля
Ім'я шведського хіміка відоме сьогодні всім завдяки його дивовижному заповіту. Будучи власником одного з найбільших на той час статків у світі, він заповів щорічно виплачувати зі своєї спадщини п'ять грошових премій тим, «хто за останній рік зробив найбільший внесок у прогрес людства». Так з'явилася Нобелівська премія
Про особисте життя Нобеля відомо мало. Сім'ї у нього не було. Однак зовні вчений був вельми привабливий. Йому подобалися розумні й освічені жінки, з деякими з них він листувався.
Можливо, якби вчений був одружений, мав сім'ю, то світ ніколи б не побачив Нобелівської премії, яка зробила безсмертним його ім'я.
Кажуть, першою коханою Альфреда стала молода працівниця аптеки. Вона померла від хвороби, і Нобель пережив таке потрясіння, що цілих двадцять років після цього не звертав уваги на жінок.
Будучи в Парижі на представленні в «Комеді Франсез», учений познайомився із знаменитою актрисою Сарою Бернар. Почався період квітів, запрошень в ресторан… Альфред був неймовірно захоплений, але вагався, чи це та жінка, яка йому потрібна? Зрештою, коли Сара вирушила в тримісячне турне Америкою, він написав лист своїй матері до Швеції, просячи поради, чи вступати в шлюб з актрисою? Мати відповіла: «Синку, я знаю, у Франції до людини, яка занапастить своє життя через жінку, ставляться зі співчуттям і жалем, а сам герой пишається цим. На твоїй батьківщині, сину мій, його вважали б йолопом. Бери приклад зі шведів… Альф, особистість акторів складається з усіх ролей, зіграних ними на сцені, а в основі цієї особистості лежить щось аморфне, чому можна надати будь–яку форму. Недарма акторів у старовину не дозволяли ховати на кладовищі. У них немає душі, синочку!» Ослухатися матері син не посмів. Зв'язок із Сарою Бернар був перерваний.
Уже будучи у віці, Нобель дав оголошення про те, що шукає собі секретарку, в одну з віденських газет (сам він у цей час жив у Парижі). До нього звернулася збідніла 33–річна графиня Берта Кінскі, яка перш служила гувернанткою у Відні, в сімействі баронів фон Зутнер. Берта була таємно заручена з сином барона, але його рідні були проти цього шлюбу, і вона вирішила поїхати в Париж. Панна Кінскі була красива, вільно говорила чотирма мовами, захоплювалася музикою і літературою і була в усіх відношеннях світською жінкою. Все це привернуло увагу Нобеля. Між ними виникла взаємна симпатія, а можливо і більш глибокі почуття з боку вченого. Проте наречений Берти Артур фон Зутнер засипав її любовними листами, запевняючи, що не може без неї жити, і незабаром вона повернулася до нього у Відень, щоб таємно повінчатися. Від'їзд Берти Кінскі був великим ударом для Нобеля, який знайшов в її особі друга. Однак їхня дружба продовжувалась, вони листувалися.
У 1876 році на курорті Нобель познайомився з молодою дівчиною з бідної сім'ї австрійських євреїв на ім'я Софі Хесс. Вона працювала в квітковому магазині. Софі була дуже мила, але ніякими особливими талантами не відзначалася. Крім того, була доволі лінива. Нобель намагався допомогти їй здобути освіту і найняв викладача французької мови, але Софі не цікавилася уроками. Крім того, він зняв їй квартиру в Парижі і виплачував щедре утримання. Спочатку вчений робив це з суто альтруїстичних міркувань, але потім закохався в неї. Однак близьких він запевняв, що між ними немає жодних стосунків, крім дружніх, і навіть радив Софі підшукати собі партнера молодшого. Поступово їхня взаємна прихильність охолола і вони розлучилися остаточно.
Софі завагітніла від якогось кавалерійського капітана, і після народження дитини вийшла за нього заміж. Капітан незабаром кудись зник. Нобель допомагав Софі та її дочці. Однак після його смерті вони залишилися без копійки. Софі наважилася претендувати на значну частину спадщини вченого, обіцяючи представити докази, що була його дружиною. Згодом виконавці заповіту уклали з нею угоду, за якою вона зобов'язалася віддати інтимні листи, що можуть зашкодити репутації Нобеля, в обмін на виплату їй грошової допомоги.
Як пояснити, чому розумний, талановитий Альфред Нобель виявився так тісно пов'язаний із жінкою малоосвіченою, легковажною і до того ж, судячи з усього, авантюристкою? Адже у нього були дружні зв’язки з багатьма достойними особами і він, безсумнівно, мав вибір. Софі ж зуміла затьмарити навіть пам'ять про покійного …
Але хто може передбачити, якими химерними шляхами поведе нас доля? Можливо, якби вчений був одружений, мав сім'ю, то світ ніколи б не побачив Нобелівської премії, яка зробила безсмертним його ім'я.
