up-arrow
ГОСПОДАРСЬКІ СЕКРЕТИ Архів рубрики

Перш, ніж вийти в поле, провапнуйте землю

title
Сергій Глинянко із Заболоття Ратнівського району на власному досвіді переконався у користі цієї процедури

Валентина БОРЗОВЕЦЬ

Він обізнаний з сільським господарством із дитинства, хоча фермером став лише у передпенсійному віці. Сергій Борисович — перший на Ратнівщині, хто взявся за цю справу — на прадідівській землі створив фермерське господарство «Вост». За роки праці в полі переконався: кислі ґрунти обов’язково потрібно провапнувати, інакше врожаю не буде. Лише даремно викинеш гроші на пальне, насіння, втратиш час.
Після закінчення сільськогосподарського інституту працював у місцевому господарстві головним інженером років із двадцять, а потім на овочесушильному заводі головним механіком, пізніше директором. Йому ще й зараз болить душа за долю заводу, який пішов у небуття, хоча був потрібний селянинові. Бо ж тут, на місці, можна було і сільгосппродукцію здати, і ягоди. Куди тільки не звертався, щоб підприємство зберегти, та все даремно. Зараз від цехів залишилися лише стіни.

Через 4—5 літ, як перестав вносити вапно, збідніла земля і врожаю високого уже не добитися – внось мінеральні добрива чи не внось.

Зачинилися двері овочесушильного заводу, а Сергій Борисович зайнявся фермерством. На хуторі взяв в оренду землю, чимала частина якої колись належала його родині, і почав господарювати. П’ятнадцять гектарів мав, по 2,5 гектара взяли його брати для ведення особистого селянського господарства. Земля була запущена та обробив її добре. Перші роки мав прибутки, а далі знову розчарування. Та фермер не здавався і не здається, бо хто любить землю, працювати буде, незважаючи ні на що. Хоч і має Сергій Борисович сімдесят літ, але досі господарює, тільки вже на значно меншій ділянці. А ще заохочує молодих людей, аби взялися за роботу на його орендованій землі і вирощували сільгосппродукцію. Дехто з односельчан відгукнувся й береться за полуницю та малину.
— У нас кислі ґрунти, які обов’язково потрібно вапнувати, щоб мати прибуток, — каже Сергій Борисович. — Як став фермерувати, легше і дешевше було це зробити. На колишньому складі сільгоспхімії повизбирував лишки вапна, а ще — у лісах. Колись водії, затоварившись, часто не довозили його до місця призначення, викидали прямо серед дерев. Їхніми шляхами і йшов — збирав вапно, вносив його у свою землю. Росло все: і цукровий буряк, і зернові, і трави. Які в нас тільки врожаї були у перші роки! Але через 4—5 літ, як перестав вносити вапно, збідніла земля і врожаю високого уже не добитися – внось мінеральні добрива чи не внось. А придбати і привезти вапно дорого для селянина. Так я зрозумів, що на кислих ґрунтах без вапнування не варто ні садити, ні сіяти. Звертався у відповідні інстанції на всіх рівнях, сподівався, що держава піде назустріч селянам, відновить дію програми підтримки родючості ґрунтів, та даремно. Радили брати кредит і вапнувати землю, а як у бюджеті будуть гроші, можливо, допоможуть. А якщо не будуть? Тож не ризикував. З тих пір більшість землі відійшла під пасовища.
Сергій Борисович розповів, що вносив різні міндобрива в поле, та такого результату, як після вапнування, не було. А минулого року з ним зв’язалися представники біозаводу з міста Миколаїв, які виробляють біологічні добрива та засоби захисту рослин нового покоління на основі мікроорганізмів. Вислали зразки продукціі. Спробував — і результатом задоволений. Добрива виявилися ефективними на кислих грунтах. Вирощена продукція мала хороші смакові якості та добре зберігалася. Тепер фермер радить селянам використовувати їх на своїх полях, особливо кислих ґрунтах.

 

ІНШІ МАТЕРІАЛИ РУБРИКИ
Ви вже здогадалися, що за гостя буде на нашій редакційній кухні? Так-так, ота головата, білувата, до борщу хорошувата… КАПУСТА. А вона ж не тільки до борщу хорошувата…
Віталій Климчук плекає саджанці плодових та декоративних культур, але деякі з них за рік приростають лише на кілька міліметрів
Перші два тижні щойно викопана картопля заліковує механічні пошкодження, отримані при збиранні та транспортуванні. При цьому бульби інтенсивно дихають (виділяють тепло і вуглекислий газ). Тому у цей час її треба помістити в добре провітрюване приміщення. Незабаром цей період активного дихання завершується. Продовольчу бараболю витримують у темряві, а насіннєву — при розсіяному світлі
Цей напій із винограду, виготовлений власноруч, не тільки смачний, але й корисний (звісно, якщо його пити в міру). Кожен, хто має виноград, може спробувати зробити його сам. Перш за все зверніть увагу на посуд. Він повинен бути чистий і сухий. Інакше в готовий виріб можуть потрапити грибки і вино буде несмачне
Ця молода, соковита, ніжна свинина значно відрізняється від звичайної. Тому, щоб її отримати, треба ретельніше відбирати молодняк та корми. Для цього підходять поросята, які мають подовжену середню частину, оскільки найцінніший бекон виходить з боків туші
Для його вирощування вибираємо ділянку з родючим вологим легким ґрунтом. Головки повинні бути без механічних пошкоджень, здорові та тверді, без слідів гниття. Безпосередньо перед садінням (не раніше!) головки треба поділити на зубки. Їх садять на віддалі 15 см один від одного, втискаючи в землю на глибину 3—5 см і добре утрамбовуючи ґрунт зверху
Багаті на талановитих людей волинські села. І Тишковичі Іваничівського району – одне з них. Тут що не хата – то майстер!
У лікувальних властивостях вулика–лежанки пасічника Віктора Кузіна вже не раз переконувались односельчани
Лучани програють вдруге поспіль
line ПИТАННЯ ТИЖНЯ