up-arrow
ГОСПОДАРСЬКІ СЕКРЕТИ Архів рубрики

Перш, ніж вийти в поле, провапнуйте землю

title
Сергій Глинянко із Заболоття Ратнівського району на власному досвіді переконався у користі цієї процедури

Валентина БОРЗОВЕЦЬ

Він обізнаний з сільським господарством із дитинства, хоча фермером став лише у передпенсійному віці. Сергій Борисович — перший на Ратнівщині, хто взявся за цю справу — на прадідівській землі створив фермерське господарство «Вост». За роки праці в полі переконався: кислі ґрунти обов’язково потрібно провапнувати, інакше врожаю не буде. Лише даремно викинеш гроші на пальне, насіння, втратиш час.
Після закінчення сільськогосподарського інституту працював у місцевому господарстві головним інженером років із двадцять, а потім на овочесушильному заводі головним механіком, пізніше директором. Йому ще й зараз болить душа за долю заводу, який пішов у небуття, хоча був потрібний селянинові. Бо ж тут, на місці, можна було і сільгосппродукцію здати, і ягоди. Куди тільки не звертався, щоб підприємство зберегти, та все даремно. Зараз від цехів залишилися лише стіни.

Через 4—5 літ, як перестав вносити вапно, збідніла земля і врожаю високого уже не добитися – внось мінеральні добрива чи не внось.

Зачинилися двері овочесушильного заводу, а Сергій Борисович зайнявся фермерством. На хуторі взяв в оренду землю, чимала частина якої колись належала його родині, і почав господарювати. П’ятнадцять гектарів мав, по 2,5 гектара взяли його брати для ведення особистого селянського господарства. Земля була запущена та обробив її добре. Перші роки мав прибутки, а далі знову розчарування. Та фермер не здавався і не здається, бо хто любить землю, працювати буде, незважаючи ні на що. Хоч і має Сергій Борисович сімдесят літ, але досі господарює, тільки вже на значно меншій ділянці. А ще заохочує молодих людей, аби взялися за роботу на його орендованій землі і вирощували сільгосппродукцію. Дехто з односельчан відгукнувся й береться за полуницю та малину.
— У нас кислі ґрунти, які обов’язково потрібно вапнувати, щоб мати прибуток, — каже Сергій Борисович. — Як став фермерувати, легше і дешевше було це зробити. На колишньому складі сільгоспхімії повизбирував лишки вапна, а ще — у лісах. Колись водії, затоварившись, часто не довозили його до місця призначення, викидали прямо серед дерев. Їхніми шляхами і йшов — збирав вапно, вносив його у свою землю. Росло все: і цукровий буряк, і зернові, і трави. Які в нас тільки врожаї були у перші роки! Але через 4—5 літ, як перестав вносити вапно, збідніла земля і врожаю високого уже не добитися – внось мінеральні добрива чи не внось. А придбати і привезти вапно дорого для селянина. Так я зрозумів, що на кислих ґрунтах без вапнування не варто ні садити, ні сіяти. Звертався у відповідні інстанції на всіх рівнях, сподівався, що держава піде назустріч селянам, відновить дію програми підтримки родючості ґрунтів, та даремно. Радили брати кредит і вапнувати землю, а як у бюджеті будуть гроші, можливо, допоможуть. А якщо не будуть? Тож не ризикував. З тих пір більшість землі відійшла під пасовища.
Сергій Борисович розповів, що вносив різні міндобрива в поле, та такого результату, як після вапнування, не було. А минулого року з ним зв’язалися представники біозаводу з міста Миколаїв, які виробляють біологічні добрива та засоби захисту рослин нового покоління на основі мікроорганізмів. Вислали зразки продукціі. Спробував — і результатом задоволений. Добрива виявилися ефективними на кислих грунтах. Вирощена продукція мала хороші смакові якості та добре зберігалася. Тепер фермер радить селянам використовувати їх на своїх полях, особливо кислих ґрунтах.

 

ІНШІ МАТЕРІАЛИ РУБРИКИ
Обійстя Віталія Павельчука із села Брідки Старовижівського району вирізняється з-поміж інших своєю оригінальністю
Кожна пора року чимось небезпечна для наших зелених друзів. Зимові морози і ранньовесняні сонячні опіки калічать кору дерев. Вона хворіє, відмирає, а врешті гине й дерево. Тому не слід залишати поза увагою будь-яку відкриту ранку на стовбурі чи скелетних гілках. Існують різні засоби «швидкої» допомоги плодовим деревам, зокрема яблуням. Хоча б ось такий засіб, який відомий неширокому колу садівників
Якщо ви купуєте півня на ярмарку сільгосптварин, то перш за все зверніть увагу на його зовнішній вигляд. Птиця повинна бути бадьорою, впевнено стояти на ногах і пересуватися без проблем. Хребет півня мусить бути рівним, без видимих горбинок
Індики вельми вибагливі й потребують догляду більше, аніж, скажімо, курчата
Гіпотермія — це хвороба молодняку, викликана переохолодженням. Головні її симптоми: млявість, малорухливість, кашель, розлади травного тракту. Місячний молодняк затримується в розвитку. Пташенята при зниженні температури в приміщенні збиваються в купки, намагаючись пробратися ближче до джерела тепла, і пищать
Весна, вступивши у свої права, пробуджує природу від зимової сплячки. Поспішають прокинутися і бджоли
Науковці стверджують, що вади копит рідко бувають вродженими. У коней нечасто виникають проблеми з кінцівками, бо тварини мають міцний копитний ріг, товсту підошву і добре розвинену копитну подушечку. Тому причини хвороб копита пов’язані в основному з неправильним і некомпетентним доглядом, а також із безграмотним підковуванням
Найкращий подарунок для сільського господаря у травні — це хороший дощ. Але волога і тепло сприяють також росту бур’янів. Крім того, що вони відбирають у культурних рослин поживні речовини, затінюють їх, то ще й створюють «гуртожиток» для шкідників. Тому цю «зелену чуму» треба якнайшвидше видаляти з обійстя
Житель Ратного Петро Чуйкевич уже більш як 30 років є справжнім майстром помідорних справ
Фотокореспондент «Волині-нової» зазнімкував дятла зеленого
line ПИТАННЯ ТИЖНЯ