up-arrow

Ще раз заплатимо за газ. На черзі — повітря?

title
2005 рік для мого невеличкого прибузького Млинища Іваничівського району став мало не історичним — у село прийшло блакитне паливо. Скільки-то було радості!

 Алла ЛІСОВА,
редактор відділу економіки
газети «Волинь-нова»


І хоч перший внесок — півтори тисячі гривень(!), які на ту пору становили солідну суму, його старалися здати всі мешканці. Крім витрат на «врізку» до магістрального газопроводу, закупівлю труб для вуличного, оплату робіт екскаватора для копання траншеї і спеціалістів, які укладали труби, потрібно було шукати чималі кошти, аби газ був підведений до будинку. А звідти — вже на основі відповідної угоди з управлінням з газопостачання та газифікації — прокладати систему всередині приміщення, що теж виходило досить недешево.
Немалі клопоти звалювалися на голови людей, аби виконати все, що вимагала інструкція. Нерідко мусили міняти електропроводку, доводити до відповідних стандартів вікна та двері. Тобто, виходило так: хочеш мати благо цивілізації — налаштуйся на жорстку економію сімейного бюджету роками або їдь на заробітки, щоб віддати борги. Така ситуація спостерігалася в багатьох населених пунктах, за винятком тих, де господарство міцно стояло на ногах і оплачувало загальні роботи з прокладання газопроводу.
Але як би там не було — в села із загоранням газового факела приходило свято, на якому вшановували всіх, причетних до великої справи. Тепер же, як сказав наш читач із села Литовеж, все ставлять з ніг на голову. Можновладці, які повсідалися в м'які крісла в Києві, найбільше вправляються у нових вигадках, як би із громадянина здерти побільше грошей та зробити біднішим, а себе — багатшим. Мабуть, не за горами той час, коли платитимемо й за повітря...
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і компослуг (НКРЕКП), затвердила розмір абонентської плати за підключення до системи газопостачання. З 1 квітня громадяни мають вносити її щомісяця, незалежно від фактичного обсягу споживання. Сума нараховуватиметься на підставі підключення кожного споживача (відповідно до типу газового лічильника). Потрібно буде платити за газ як за товар (4942 гривні за тисячу кубометрів плюс гранична торговельна націнка газопостачальної компанії, що становить 3,2%), а також окремо за користування приєднаними потужностями. У тариф закладуть витрати ПАТ «Укртрансгаз» на транспортування, що становить приблизно 23 відсотки в загальній структурі.
Знаючи, які непристойно високі заробітні плати мають керівники структур, причетних до видобування та поставок вуглеводнів, це виглядає насмішкою і знущанням із простих українців. Дивно прозвучала «грізна» заява прем’єр-міністра Володимира Гройсмана щодо категоричного несприйняття такого нововведення НКРЕКП. Питання розглядалося на урядовій нараді, де були подані розрахунки, як це вплине на українців. «Збільшення становить у середньому від 1,3 до 3 разів, особливо це стосується тих, хто живе у багатоквартирних будинках», — стверджує керівник уряду й обіцяє, що наполягатиме на перегляді цього рішення. Хоча, зазначає, «НКРЕКП і не підпорядковується уряду і прем’єр-міністру». То чи послухає пана Гройсмана така «гонорова» структура?
Минулого тижня найбільше телефонних дзвінків наших читачів стосувалися саме цієї проблеми. А поки найвищі керівники збираються стати на захист виборців, відповідне звернення вже прийняли на черговій сесії депутати Іваничівської районної ради. Вони вимагають не допустити введення нової безпідставної щомісячної абонплати, нагадуючи, що не можна економічні проблеми країни вирішувати за рахунок пересічних українців. На громадян накидають черговий тарифний зашморг, а купка олігархів, на догоду яким і введена НКРЕКП додаткова плата, багатіє. Якщо ініціативу іваничівців підтримають інші самоврядні організації нашої та інших областей, може тоді «газові» боси схаменуться? Бо корисні копалини України, хочеться нагадати, — власність не кількох шулерів, а всього народу. 

Інші "Погляди" автора
ІНШІ МАТЕРІАЛИ РУБРИКИ
У «Фейсбуці» подивилася нещодавно відеоролик, героями якого були учасники експерименту — підлітки віком 11—12 років
«Перше квітня – брехня всесвітня!» – влучний вираз, відомий чи не кожному ще з дитинства. Цього дня згадую свою першу справді велику брехню. До того ж, зовсім не «першоквітневу» та ще й «міжнародного масштабу»
Стихійні звалища побутових відходів у лісах і лісосмугах, прилеглих до населених пунктів, на полях, берегах річок стали вже звичними
Коли кілька років тому довелося лікуватись в одному з медичних закладів Львова, то спеціально зробив кілька фото цієї установи, бо подумав, що мені не повірять «на слово», коли просто перекажу те, що бачив. Якщо коротко, то ремонт у цій будівлі не робився з часів Австрії, коли її побудували, або десь зі сталінських чи хрущовських. Трухляві віконні рами, які тримались на «чесному слові», побита плитка, яка давно відлетіла і просто валялася на підлозі, доповнювались абсолютно чорними від цвілі стінами в туалеті і не тільки
Невеличке містечко поблизу Рівного, в якому я досі ніколи не бувала, завжди асоціювалось у мене із дизель-поїздом сполученням Ковель — Здолбунів і початком мого студентства. Тоді, у середині 90-х, у той «здолбунівський» дизель ще треба було мати щастя влізти. Єдиний надійний транспорт, який підвозив студентів обох областей, а також дачників, пенсіонерів, торгашів, їхні картаті торби й знаряддя праці, замотані в газети, та набиті порожніми слоїками студентські валізки. Все це створювало таку «масовку» у вагонах, що навіть у тамбурі стояти було непереливки. Час від часу чергова «Вєрка Сердючка» намагалася зловити зайця без квитка чи роззяву без студентського і грізно наголошувала, щоб відійшли від стоп-крана. Після того «здолбунівського» обов'язково у когось зникав із сумки гаманець, а валізка зі слоїками була прорізана чимось гострим. Я виходила на своїй станції, наче з душової кабіни, а дизель прямував собі далі, до кінцевої
Про нелегальний видобуток янтарю писано–переписано. Якщо вірити офіційним джерелам, то масштаби лиха нібито зменшилися. Хоча насправді безлад продовжується й далі. Про це свідчать хоча б регулярні повідомлення про затримання чергової партії сонячного каменю то прикордонниками, то поліцією, то СБУ. Всі по черзі ловлять копачів, перевізників та обробників, але від того нічого принципово не змінюється, Чому — зрозуміло. Владна верхівка просто не хоче навести лад. Бурштинові гроші теж не пахнуть
Сконцентрувати погляд на чотирьох крапках у центрі чорно-білої клякси з абсолютно несиметричними межами, а потім підвести погляд на стіну і, часто покліпуючи, побачити справжнє диво — рекомендують користувачі соціальних мереж. І як би незвично не виглядало — чи то якийсь «правильний» масажер для очей, чи мотиватор для підсилення віри у щось надзвичайне спрацьовує – звівши погляд, дійсно бачиш неймовірне – образ Христа Спасителя
Рівно два тижні залишається до дати, якої чекають тисячі людей із серцево-судинними захворюваннями, цукровим діабетом ІІ типу, бронхіальною астмою. Але бігти до аптек їм у День сміху чиновники не радять. Дай Бог, щоб обіцяна програма реімбурсації (відшкодування вартості препаратів) реально запрацювала хоча б із травня
Біля могили спочилого митрополита досі читають цілодобово Псалтир, а в храмі села Галина Воля щодня служать панахиду
line ПИТАННЯ ТИЖНЯ