up-arrow

Щоб дипломи не лежали у шухлядах

title
Проблема молодіжного безробіття актуальна для України. Щороку виші, коледжі випускають спеціалістів. Ринок праці не встигає за напливом робочої сили. Як допомогти молодим фахівцям знайти своє місце під сонцем? Відповідь на це запитання шукали директори центрів зайнятості області, професійно-технічних навчальних закладів, а також представники влади на нараді, що відбулася в Рожищенському районному центрі зайнятості

Євгенія СОМОВА

Разом задля працевлаштування
У радянські часи місце за розподілом гарантувалося кожному випускникові вишу чи середнього спеціального навчального закладу. Сьогодні для більшості з них прощання з альма-матер означає початок пошуків роботи. Тож чимало новоспечених спеціалістів звертаються до державної служби зайнятості, яка опікується безробітними, зокрема і випускниками професійно-технічних закладів. Саме вони готують робітничі кадри, на які є попит на ринку праці. Із 6919 вакансій, що значаться в базі даних обласного центру зайнятості, 61 відсоток — робітничі професії. Дослідження, проведене минулого року, засвідчило, що є потреба у комплектувальниках проводів, швачках, слюсарях-ремонтниках, пекарях…

Посилення взаємозв’язку «служба зайнятості — навчальний заклад — роботодавець» зможе зменшити рівень безробіття серед молоді, переконаний директор обласного центру зайнятості Роман Романюк.

— Основне наше завдання нині — тісна співпраця між службою зайнятості та людьми, які готують для економіки кваліфікованих робітників, працівниками професійно-технічних закладів, — наголосив, виступаючи на нараді, директор обласного центру зайнятості Роман Романюк. — Маємо вийти на новий рівень стосунків, щоб наша молодь стала успішною. Ми — посередники між навчальними закладами і роботодавцями, виявляємо потребу в кадрах. Скажімо, заводу «Кромберг енд Шуберт» потрібно 1700 комплектувальників проводів, а таких спеціалістів у нас не готують. Є запит на птахівників, їх теж нема. Тож потрібно, щоб профтехосвіта підлаштовувалася під вимоги ринку праці.

Центри кар’єри — орієнтир на ринку праці
Посилення взаємозв’язку «служба зайнятості — навчальний заклад — роботодавець» зможе зменшити рівень безробіття серед молоді, переконаний Роман Романюк. Важливим аспектом такої співпраці є створення центрів кар’єри, які допомагають студентам у пошуку першого робочого місця. Нині таких при вищих навчальних закладах є 14. І лише один у закладі профтехосвіти — Колківському вищому професійному училищі. За словами директора обласної служби зайнятості, з 2012-го до 2016-го рівень забезпеченя роботою випускників навчальних закладів, де вони створені, зріс у середньому на вісім відсотків. Центр професійної кар’єри — шлях до успішного працевлаштування молоді, переконували присутніх директор Колківського ВПТУ Людмила Панасюк та консультант Галина Садовська. Попри «перевиробництво» кухарів в області, за випускниками цього закладу роботодавці ледве не в чергу стають, бо побачили їх, як то кажуть, на ділі, під час проходження виробничої практики. А з майбутніми працедавцями студенти познайомилися під час зустрічі в Центрі кар’єри. До речі, тут їм допомагають психологічно підготуватися до пошуків роботи.
Досвідом діяльності студентського Центру зообізнесу і співпраці зі службою зайнятості поділилася на нараді заступник директора Рожищенського коледжу Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. Гжицького Галина Мосійчук.
— Наш заклад отримав ліцензію на спеціальність «Виробництво і переробка продукції тваринництва», — розповідала вона. — Виникла проблема, де проходити практику майбутнім технікам-технологам. Районна служба зайнятості запропонувала створити на базі коледжу Центр зообізнесу. Тепер нам легше: не треба шукати місце для практики студентів. Про це дбають її фахівці. Зараз щорічно на три-чотири відсотки наших випускників більше працевлаштовуються. Районна служба зайнятості організовує на базі коледжу зустрічі із роботодавцями, під час яких укладаються договори на виробничу практику. Зараз маємо 63 на переддипломну. Чимало випускників отримують запрошення на роботу від підприємств, де проходили її.
— Центрам зайнятості потрібно шукати ефективні форми роботи, щоб допомогти молоді працевлаштуватися, — зазначила заступник голови облдержадміністрації Світлана Мишковець, — зміцнювати співпрацю з навчальними закладами, а профтехосвіті — оперативно реагувати на потреби ринку праці. Для цього ліцензування професій, які йому необхідні, має здійснюватися на обласному рівні.
До 70 відсотків спеціалістів роботодавці могли б готувати на своїй базі, вважає Світлана Мишковець. Її думку поділяє і начальник управління освіти та науки облдержадміністрації Людмила Плахотна.
— Найпотужніші працедавці мають свої центри професійної підготовки. Взявши нашого випускника на роботу, вчать його, а це додаткові затрати, — каже вона. — А коли б ми могли дати їм готового спеціаліста, який би відповідав їхнім вимогам, то роботодавці вкладали б кошти в його освіту.
Учасники наради дійшли висновку: щоб зменшити рівень молодіжного безробіття, слід зміцнювати співпрацю між службою зайнятості, навчальними закладами і роботодавцями, які є головними у цьому трикутнику.

 

ІНШІ МАТЕРІАЛИ РУБРИКИ
Минулої п’ятниці у Луцьку нагороджували вчителів та учнів року-2017
Рівненський історик Тарас Пилипович видав монографію, в якій дослідив участь українців у польській армії в період Другої світової війни. Зокрема, лише під командуванням генерала Владислава Андерса в ті часи воювало близько 3 тисяч українців. Саме про їхній бойовий шлях йдеться на сторінках книги
В обласному музично-драматичному театрі пройшов заключний концерт юних талантів, організований управлінням освіти Луцької міської ради
Минулої неділі в Луцьку відбувався VІІІ Всеукраїнський фестиваль «Вишиті обереги єднання». Культурно-мистецький захід уже став традиційним і зібрав на Театральному майдані велику кількість людей, які прийшли не лише поспостерігати за дійством, але й стати його учасниками
Про цих людей кажуть, що вони живуть роботою. А як інакше, якщо головне захоплення життя — це і є робота? Таких закохано-захоплених пошуком і вивченням старовини, як директор Любомльського краєзнавчого музею Олександр Остапюк, ще пошукати. Далеко не кожен музейник купує експонати за власні гроші, передає свої колекції у державну установу та ціле літо золотить у храмі вівтар за два стародруки. Днями відомий краєзнавець відзначив 70-ліття. Досліднику минувшини є про що згадати і розповісти
Вечірня пора, та ніхто не поспішає додому. Дитсадок ярмаркує. У пасхальні дні всі хочуть зробити іншим якусь приємність заради Воскреслого Христа. У «Веселці» дарувати радість тому, хто її потребує, намагаються протягом року. Вже двічі проводили тут благодійні концерти і вдруге зібралися на ярмарок, кошти з якого планують передати на лікування важкохворій дитині. Зазвичай у садочку рік розпочинають колядою і визначають того, кому потрібно допомогти. 2016–го гроші збирали для п’ятьох напівсиріт, тато яких загинув в АТО, перед тим — пораненому бійцеві. Тепер погодили з батьками підтримати матеріально родину важкохворого хлопчика — Максименка Сергійка. Йому — 3 роки і 6 місяців, і в нього водянка головного мозку
Про події ХVІ—ХVІІІ століть учні дізнаватимуться з нової книги, яку рекомендувало Міністерство освіти і науки України. Керівник авторського колективу – вчитель історії ЗОШ І—ІІІ ступенів села Підбереззя, що в Горохівському районі, Ігор Бурнейко
На завершальному етапі ХVІІ Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика луцька школярка виборола 1-ше місце
У ці дні північні райони Волині засяяли мільйонами жовтих сонечок
Крик душі відомого лікаря: педіатр Євген Комаровський в колонці для «Новое время» намагається достукатись до народних депутатів, щоб вони запровадили медичну реформу. Подаємо повністю його текст
line ПИТАННЯ ТИЖНЯ