up-arrow

Гордість Закарпаття – Долина нарцисів, а Полісся – Долини лотать

title
У ці дні північні райони Волині засяяли мільйонами жовтих сонечок

Помилуватись люб’язівськими краєвидами їдуть навіть з-за кордону.

Петро КРАВЧУК,
автор «Книги рекордів Волині»


Справжньою окрасою природи нашого краю ранньою весною є цвітіння калюжниці. Одразу варто зазначити, що це наукова назва весняного первоцвіту, яку місцеве населення майже не вживає. У різних селах цю багаторічну рослину називають і лотать, і латать, і латаття.

Місцеве населення настільки звикло до таких мальовничих краєвидів, що, здається, уже й не помічає їх.

В Україні росте три її види, але найгарніше квітує калюжниця болотна. Вона найпершою зацвітає на ще голих болотах, прикрашаючи їх яскравими жовтими барвами, сповіщаючи про прихід весни. Такими ж красивими у цей період є й темно–зелені, немов лаковані, блискучі листки калюжниці.
У найбільш сприятливі роки лотать (так говорять на Любешівщині) рясно зацвітає на величезних площах цілинних поліських боліт, які не були переорані за часів проведення меліорації. За аналогією зі знаменитою Долиною нарцисів у Закарпатській області такий дивовижний золотистий килим вартий назви «Лотатева долина». Але якщо на Закарпатті нарцисова долина одна, то великих площ, вкритих квітами калюжниці, на Поліссі — десятки. Одну з них, що в Національному природному парку «Прип’ять—Стохід» (у долині річки Прип’ять, біля села Люб’язь на Любешівщині), я так і назвав би — «Люб’язівська лотатева долина». Тут після набридливої зими милують око й заспокоюють не лише яскравий весняний квітучий килим, а й птахи, що поселилися в цій місцевості: лебеді, лелеки, качури, дикі качки, чайки, а з боку села Шлапань чути ще й неповторне курликання журавлів. Іноді над долиною кружляє справжня різнокрила пташина заметіль. А внизу, над великими сонячними квіточками, літають джмелі та різнобарвні метелики. Поруч — багаті рибою річка Прип’ять та озеро Люб’язь. Саме в Люб’язівському озері восени 1967 року виловили найбільшу на Волині щуку вагою аж 18 кілограмів, а взимку 1997–го в сітці заплутався величезний вугрисько завдовжки 115 сантиметрів і вагою 3,5 кілограма!

Ходить боцюн по болоту...


Лотать цієї весни на Любешівщині зацвіла надзвичайно рано — ще 31 березня. Майже тридцять років я веду фенологічні спостереження за природою, але такого раннього квітування ще не фіксував. У «Книзі рекордів Волині» читаємо, що до цього найраніше вона розцвітала 2 квітня — у 2002 році. Такому рекордно ранньому і рясному цьогорічному цвітінню сприяла тепла сонячна погода, адже в наступні дні — 1 і 2 квітня — Любешівська метеостанція зареєструвала відповідно плюс 20,9° і 23,7°. Такого тепла в ці дні не було вже 27 років! Отже, цьогоріч маємо відразу аж три рекорди! Це ще один феномен! Бо ж природа ощадлива і не робить водночас стільки «подарунків».

Калюжниця яскравим цвітом посміхається весні.


Утім, хоча й дуже рідко, але буває, що весна минає без лотатевого цвіту. Так було, наприклад, у Люб’язі в недалекому 2013 році. Трапилося це через велику повінь, коли вода товстим шаром укрила навколишні болота. До речі, та повінь на Прип’яті в Люб’язі була другою за рівнем води в останні сто літ (до історичного максимуму не вистачало лише одного сантиметра). І лише після того, як вода у Стоході спала на 19 сантиметрів, поодинокі кущики лотаті аж 26 квітня зацвіли в болоті біля Любешова. Так пізно поліський символ весни ще не сповіщав про себе!
Щоб не втратити цієї дивовижі, волинянам потрібно подбати про збереження наших унікальних поліських лотатевих долин, яких уже не побачиш у розвинених європейських країнах. Місцеве населення настільки звикло до таких мальовничих краєвидів, що, здається, уже й не помічає їх. А ось туристи і науковці зарубіжжя із захопленням насолоджуються такою красою. Не раз доводилося бачити їх на Люб’язівському мосту з дорогими фотоапаратами. Вони знімкують нашу неповторну поліську природу, щоб показати її там, у багатій Європі!

Усі фото Петра КРАВЧУКА.

ІНШІ МАТЕРІАЛИ РУБРИКИ
Минулої п’ятниці у Луцьку нагороджували вчителів та учнів року-2017
Рівненський історик Тарас Пилипович видав монографію, в якій дослідив участь українців у польській армії в період Другої світової війни. Зокрема, лише під командуванням генерала Владислава Андерса в ті часи воювало близько 3 тисяч українців. Саме про їхній бойовий шлях йдеться на сторінках книги
В обласному музично-драматичному театрі пройшов заключний концерт юних талантів, організований управлінням освіти Луцької міської ради
Минулої неділі в Луцьку відбувався VІІІ Всеукраїнський фестиваль «Вишиті обереги єднання». Культурно-мистецький захід уже став традиційним і зібрав на Театральному майдані велику кількість людей, які прийшли не лише поспостерігати за дійством, але й стати його учасниками
Про цих людей кажуть, що вони живуть роботою. А як інакше, якщо головне захоплення життя — це і є робота? Таких закохано-захоплених пошуком і вивченням старовини, як директор Любомльського краєзнавчого музею Олександр Остапюк, ще пошукати. Далеко не кожен музейник купує експонати за власні гроші, передає свої колекції у державну установу та ціле літо золотить у храмі вівтар за два стародруки. Днями відомий краєзнавець відзначив 70-ліття. Досліднику минувшини є про що згадати і розповісти
Вечірня пора, та ніхто не поспішає додому. Дитсадок ярмаркує. У пасхальні дні всі хочуть зробити іншим якусь приємність заради Воскреслого Христа. У «Веселці» дарувати радість тому, хто її потребує, намагаються протягом року. Вже двічі проводили тут благодійні концерти і вдруге зібралися на ярмарок, кошти з якого планують передати на лікування важкохворій дитині. Зазвичай у садочку рік розпочинають колядою і визначають того, кому потрібно допомогти. 2016–го гроші збирали для п’ятьох напівсиріт, тато яких загинув в АТО, перед тим — пораненому бійцеві. Тепер погодили з батьками підтримати матеріально родину важкохворого хлопчика — Максименка Сергійка. Йому — 3 роки і 6 місяців, і в нього водянка головного мозку
Про події ХVІ—ХVІІІ століть учні дізнаватимуться з нової книги, яку рекомендувало Міністерство освіти і науки України. Керівник авторського колективу – вчитель історії ЗОШ І—ІІІ ступенів села Підбереззя, що в Горохівському районі, Ігор Бурнейко
На завершальному етапі ХVІІ Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика луцька школярка виборола 1-ше місце
Крик душі відомого лікаря: педіатр Євген Комаровський в колонці для «Новое время» намагається достукатись до народних депутатів, щоб вони запровадили медичну реформу. Подаємо повністю його текст
line ПИТАННЯ ТИЖНЯ