Курси НБУ $ 39.22 € 42.37
Усе таємне стає колись явним

Волинь-нова

Усе таємне стає колись явним

Нарікання на те, що молоде покоління зовсім відбилося від рук, не шанує дорослих і котиться невідомо куди, були в усі часи і в усіх народів. За свідченням істориків, подібні претензії вони знаходили ще на табличках стародавніх шумерів, котрі жили задовго до Різдва Ісуса Христа у четвертому тисячолітті до нашої ери. Тому не варто дивуватися, що сьогодні молодь критикують за все на світі. Але чи завжди старші люди демонструють підростаючому поколінню приклад достойної поведінки, на яку варто рівнятися? На жаль, ні

Тамара ТРОФИМЧУК,
відповідальний секретар газети «Волинь–нова»



Вікна нашої редакції виходять на житлові будинки на проспекті Волі, так звану сталінську забудову, де просторі квартири зі стелями під три метри. Кабінети журналістів «Волині» — хороший оглядовий майданчик, звідки видно чимало таких помешкань. Поглянувши ненароком на вікна навпроти, можна стати свідком сюжетів, від яких потім довго приходиш до тями. Скажімо, в одній з квартир час від часу стаються бійки. Нещодавно було видно, як зчепилися дві жінки, можливо, невістка зі свекрухою. Схопили одна одну за волосся і кружляли спершу по кімнаті, потім вибралися на балкон, де вовтузилися так, що, здавалося, зламають перила і попадають на асфальт.
В іншій квартирі цього ж дому мешкає дідусь–інвалід. На перший погляд він викликає співчуття — ходить на милицях, пересувається з горем–бідою. Але природне почуття жалю змінюється розчаруванням, бо періодично літній чоловік викидає з вікна на вулицю пластикові пляшки. Ми вже двічі заставали його за цією ганебною справою. Спершу думали, можливо, випадковість. Не вірилося, що людина в літах може поводитися, як невихований підліток. Та за кілька днів інвалід на наших очах знову викинув одну пляшку, потім ще одну, і стало зрозуміло, що це система. У такий спосіб він позбавляється від сміття в своїй хаті.
Якось із колегами ми набралися терпіння і простежили за його маневрами від початку до кінця. Чесно кажучи, це була сумна картина. Спираючись на милиці, дідусь підійшов до вікна, відхилив його, зняв кришечку з пляшки, подивився, чи не йде хтось вулицею. Переконавшись, що внизу «чисто», пожбурив пластикову тару на бруківку. Там вона і пролежала три дні (привіт працівникам ЖЕКу). Якщо у самісінькому центрі Луцька, біля Східноєвропейського національного університету та банківських установ не прибирається по півтижня, чи варто очікувати порядку у спальних районах чи на околицях обласного центру?
Отак справджується євангельська істина про те, що все таємне стає колись явним. Звісно, кожен із нас час від часу порушує якісь правила, робить недостойні вчинки, особливо тоді, коли думає, що цього ніхто не бачить. Поліція не застукала — значить можна. Але випадковим свідком тих чи інших діянь завжди може бути хтось сторонній. Той, хто спостерігає за нами із сусіднього вікна.
Не кажучи вже про те, що все, що ми робимо за плечима в людей, насправді робимо на очах у Бога.

Telegram Channel