up-arrow

Усе таємне стає колись явним

title
Нарікання на те, що молоде покоління зовсім відбилося від рук, не шанує дорослих і котиться невідомо куди, були в усі часи і в усіх народів. За свідченням істориків, подібні претензії вони знаходили ще на табличках стародавніх шумерів, котрі жили задовго до Різдва Ісуса Христа у четвертому тисячолітті до нашої ери. Тому не варто дивуватися, що сьогодні молодь критикують за все на світі. Але чи завжди старші люди демонструють підростаючому поколінню приклад достойної поведінки, на яку варто рівнятися? На жаль, ні

Тамара ТРОФИМЧУК,
відповідальний секретар газети «Волинь–нова»


Вікна нашої редакції виходять на житлові будинки на проспекті Волі, так звану сталінську забудову, де просторі квартири зі стелями під три метри. Кабінети журналістів «Волині» — хороший оглядовий майданчик, звідки видно чимало таких помешкань. Поглянувши ненароком на вікна навпроти, можна стати свідком сюжетів, від яких потім довго приходиш до тями. Скажімо, в одній з квартир час від часу стаються бійки. Нещодавно було видно, як зчепилися дві жінки, можливо, невістка зі свекрухою. Схопили одна одну за волосся і кружляли спершу по кімнаті, потім вибралися на балкон, де вовтузилися так, що, здавалося, зламають перила і попадають на асфальт.
В іншій квартирі цього ж дому мешкає дідусь–інвалід. На перший погляд він викликає співчуття — ходить на милицях, пересувається з горем–бідою. Але природне почуття жалю змінюється розчаруванням, бо періодично літній чоловік викидає з вікна на вулицю пластикові пляшки. Ми вже двічі заставали його за цією ганебною справою. Спершу думали, можливо, випадковість. Не вірилося, що людина в літах може поводитися, як невихований підліток. Та за кілька днів інвалід на наших очах знову викинув одну пляшку, потім ще одну, і стало зрозуміло, що це система. У такий спосіб він позбавляється від сміття в своїй хаті.
Якось із колегами ми набралися терпіння і простежили за його маневрами від початку до кінця. Чесно кажучи, це була сумна картина. Спираючись на милиці, дідусь підійшов до вікна, відхилив його, зняв кришечку з пляшки, подивився, чи не йде хтось вулицею. Переконавшись, що внизу «чисто», пожбурив пластикову тару на бруківку. Там вона і пролежала три дні (привіт працівникам ЖЕКу). Якщо у самісінькому центрі Луцька, біля Східноєвропейського національного університету та банківських установ не прибирається по півтижня, чи варто очікувати порядку у спальних районах чи на околицях обласного центру?
Отак справджується євангельська істина про те, що все таємне стає колись явним. Звісно, кожен із нас час від часу порушує якісь правила, робить недостойні вчинки, особливо тоді, коли думає, що цього ніхто не бачить. Поліція не застукала — значить можна. Але випадковим свідком тих чи інших діянь завжди може бути хтось сторонній. Той, хто спостерігає за нами із сусіднього вікна.
Не кажучи вже про те, що все, що ми робимо за плечима в людей, насправді робимо на очах у Бога.

Інші "Погляди" автора
ІНШІ МАТЕРІАЛИ РУБРИКИ
Старенький вентилятор ганяє гаряче повітря. Пробую сконцентруватися на роботі, але думки витають десь далеко. Хочеться в Антарктиду чи хоча б на берег якогось моря, озера, річки. Будь-куди, аби втекти від отої остогидлої африканської спеки, котра в останні тижні допікає українцям. А в червні, пригадується, літа не могли дочекатися. Було прохолодно як на цю пору, тож здавалося, що воно так і не розпочнеться.
Таке ставлення до людей похилого віку заповідав Господь. Але коли ми повні сил і здоров’я, то, на жаль, не задумуємося, якою буде наша старість
Щоразу, коли заходжу в під'їзд будинку, де живу, то мимохідь звертаю увагу на дошку оголошень, яких тут до вибору, до кольору. Хтось запрошує на роботу адміністратора-кадровика «порядну жіночку», інший пропонує «швидкі гроші» для налагодження своєї справи
Спека іноді провокує на геть нелогічні речі, як от на …примірку хутряної шуби
Для нас, сільських дітей 1970–1980-х років, літні канікули були дещо інакшими, ніж у теперішньої малечі. Вони асоціювалися з випасанням корови, прополюванням буряків, збором вишень (для себе і на продаж – у селі були пункти прийому цих ягід) тощо. А ще кожен із нас мріяв потрапити на… роботу. Може, комусь видасться дивним, але з четвертого(!) класу діти могли справді заробляти в колгоспі. А обліковець, як і належить, фіксував трудодні. Старшокласники записувалися на позмінку на тік і на збирання врожаю. Там непросто – спека, пил, швидкий темп, але бажання мати власні гроші, на які придбаєш те, що подобається, брали верх над усім
Від побутових травм не убезпечений ніхто. Цими вихідними втрапила в халепу і я – не помітила у густій траві невеличкої дощечки із чималим іржавим цвяхом, який, проколовши підошву взуття, уп’явся мені в ногу
Чомусь одні входять у наше життя легко, інших ми пропускаємо через сито випробувань і час. Одні йдуть безболісно, інших закарбовуємо на все життя. Варто пам’ятати тих людей, на яких хотіли бути схожими в дитинстві. Тим вартіснішою є наша вдячність сьогодні
У Кабміні вже кілька місяців іде війна між міністром інфраструктури Володимиром Омеляном та керівником «Укрзалізниці» поляком Войцехом Балчуном. Міністр критикує іноземця за погану роботу, той парирує, що це упереджене ставлення, насправді результати є. Мої симпатії, як глядача, у цьому шоу на боці пана Омеляна. Ейфорія від так званих варягів в уряді минула разом із відходом від справ на Одещині Міхеіла Саакашвілі. Надто багато претензій накопичилося до топ-менеджерів підприємств типу «Укрзалізниці» чи «Укрпошти». Нові люди прийшли там до керма під гаслами «Рятуємо галузь». Натомість виглядає так, що рятують вони лише власні кишені: реформи директори розпочали із себе, встановивши місячну зарплату у… кілька сотень тисяч гривень!
Строга жінка-лікар взяла дерев'яну указку й попросила закрити ліве око долонею. Десь далеко в кутку просторого кабінету світилася таблиця для перевірки гостроти зору. Ще раніше у мене закрадалися підозри про якісь проблеми з очима, тому й прийшов на літніх канікулах з мамою у поліклініку до окуліста. Саме до цього спеціаліста чомусь завжди була найбільша черга, тож довелося години дві чекати під дверима
У такий спосіб відзначали День Державного Прапора
line ПИТАННЯ ТИЖНЯ