Курси НБУ $ 39.23 € 42.44
«Краще кабанчику молоко виллю, ніж півроку чекати на ті копійки…»

Волинь-нова

«Краще кабанчику молоко виллю, ніж півроку чекати на ті копійки…»

То про нашого селянина влада остаточно забула чи трохи пам’ятає?

Сьогодні молочна галузь Камінь-Каширщини, як і України загалом, перебуває у кризовому стані. За статистикою, за чотири роки кількість особистих селянських господарств, які утримували трьох і більше корів, скоротилася в районі зі 105 до 57. Основні причини такого різкого спаду — невідповідність закупівельної ціни молока ринковій, майже повне згортання держпідтримки господарників, природні чинники (поважний вік власників корів, падіж худоби від хвороб) тощо


Олександр ПРИЙМАК


На жаль, реальність сумна: селяни тяжко працюють, але майже нічого за це не мають. Молоко у магазинах коштує від 14 до 26 гривень за неповний літр, тоді як заготівельники скуповують його в середньому по 4–6 гривень — іноді пляшка звичайної питної води дорожча. У такій ситуації господарники не бачать перспектив збільшення поголів’я худоби і розвитку молочної галузі. А ще не так давно їхні плани були значно оптимістичнішими.



Раніше здавав документи в райдержадміністрацію, ще позаминулого року потрібна була довідка, що утримую трьох корів. Але нині все заморозили.



Безкоштовний доїльний апарат — забава чи реальна підтримка?


Повернімось у 2012–й — він став поворотним роком для молочної галузі, адже запрацювало кілька державних програм, спрямованих на стимулювання одноосібників збільшувати поголів’я ВРХ, нарощувати кількість молодняка, підвищувати якість молочної продукції. У свою чергу влада гарантувала селянам технічне забезпечення, дотації. Той, хто утримував трьох і більше корів, мав право на безкоштовний доїльний апарат чи часткове відшкодування витрат на його придбання. Лише у 2012–му такою допомогою скористалося 50 чоловік.
Крім того, одноосібники могли розраховувати на державну фінансову підтримку за збереження й утримання молодняка ВРХ. На той час суми були доволі непогані: за телят від 3 до 5 місяців — 250 гривень; 6–8–місячних — 500 гривень; 9–11–місячних — 750 гривень за голову. Якщо зважити, що молоко закупляли по 2,20 при курсі долара 8 гривень, то й поготів. Як наслідок — за два роки дії програми кількість одноосібних господарств у районі зросла вдвічі. Однак швидко започаткована програма так само раптово і завершилась.


До життя села чиновникам байдуже?
Одноосібники Тетяна Купріянчик із Нових Червищ і Василь Демидюк із Брониці, з якими ми поспілкувалися, згадують ті роки з ностальгією. Кажуть, самотужки таких установок не придбали б, бо ціна нового доїльного апарата стартує від 4000 гривень.
Пані Тетяна з чоловіком Анатолієм ось уже 10 років утримують трьох корів. Обоє з дитинства звикли до праці. Такий подарунок від держави значно полегшив їм життя, адже раніше доводилось доїти вручну, а це непросто.
— Можна доглядати й більше корів, однак при теперішній закупівельній ціні у 5 гривень за літр молока це неприбутково, — бідкається жінка.
Підтримує її і Василь Демидюк, який 12 літ займається молочним скотарством, тож йому не з чуток відомі проблеми галузі:
— Зараз молока не здаю: набридли постійні затримки з оплатою. Бувало, півроку боргували. Як маю ті гроші так довго чекати, то краще хай діти з’їдять, дам сусідові, родичу, решту кабанчику виллю — буде сало натуральне. За копійки віддавати не хочу.
За словами чоловіка, аграрний сектор наразі переживає кризу, державних дотацій селянам майже не виділяють, тож особисті господарства виживають, як можуть:
— Мушу обробляти чималий город — дітей же треба чимось годувати. А маю їх багацько — аж 11. Сам себе забезпечую роботою, ще й людям даю підзаробити. На селі споконвіку так ведеться: хочеш вижити — мусиш крутитися, як білка в колесі. Іншого способу нема, — розмірковує Василь Панасович.
Наш співрозмовник не знає, чи діє тепер якась державна програма підтримки селянських господарств:
— Раніше здавав документи в райдержадміністрацію, ще позаминулого року потрібна була довідка, що утримую трьох корів. Але нині все заморозили.
Зараз його допомога — це два старенькі тракторці, якими обробляє наділи. Та й ті придбав власним коштом, без підтримки влади.


Як отримати допомогу від держави
Щоб з’ясувати, чи справді одноосібники полишені державою напризволяще, ми звернулися в управління агропромислового розвитку, інвестицій, економіки та розвитку інфраструктури РДА. Як запевнив його начальник Олександр Нікітчук, програми розвитку молочної галузі діють, а про їхній перелік усі сільради району були поінформовані. То чому ж селянам нічого про них не відомо?
— Програми «Підтримка особистих селянських господарств, які утримують трьох і більше корів, по Камінь–Каширському району на 2016–2020 роки» та «Розвиток галузі молочного скотарства Камінь–Каширського району на 2016–2020 роки» діють на умовах співфінансування, тобто свої частки надають обласний і районний бюджети. У 2016–му загалом виділялося понад 70 тисяч гривень.
Право на державну дотацію за утримання телиць та нетелей селяни мають лише за умови, що тварини народилися в результаті штучного осіменіння й утримувались у господарстві до 2–річного віку. Для її одержання необхідно надати відповідній комісії райдержадміністрації такі документи: заяву на отримання дотації; копію довідки про відкриття рахунку в банку; копію паспортів і ветеринарних карток худоби; копії паспорта власника тварини та довідки про присвоєння йому ідентифікаційного номера; витяг із Єдиного державного реєстру тварин, що підтверджує наявність телиці чи нетелі в господарствах фізичних осіб; розписку про повну юридичну та фінансову відповідальність за достовірність поданих документів. Дотація надається одноразово за умови, що тварини будуть утримуватися в господарстві протягом 2 років. Сума нарахування становить 2000 гривень за 1 телицю/нетель.
— Бюджетні кошти виділяються і власникам ОСГ, які мають трьох і більше корів, у розмірі 300 гривень на одну. Щоб одержати дотацію, господар має звернутися у райдержадміністрацію та подати відповідні документи, — пояснює начальник управління агропромислового розвитку, інвестицій, економіки та розвитку інфраструктури Камінь–Каширської РДА.
Він також додав, що, окрім перелічених, у районі діє ще програма «Штучне осіменіння великої рогатої худоби Камінь–Каширського району на 2017–2020 роки».
— На здешевлення вартості штучного осіменіння з районного бюджету у 2016 році виділено 18 тисяч гривень, на 2017–й коштів на реалізацію програми не передбачено, проте є ймовірність, що і в цьому році їх таки виділять.
Як зазначив Олександр Нікітчук, про фінансування програм управління буде повідомляти громади через органи місцевого самоврядування.


 

Telegram Channel