up-arrow
ПРОБЛЕМА Архів рубрики

Гроші на ремонт будинку: були чи не були?

title
У Любешові жителі скаржаться, що селищний голова не використав вчасно коштів, виділених на те, щоб полагодити дах

Сергій НАУМУК

Ситуація, в яку потрапили жителі багатоповерхівки у Любешові, не типова, але у багатьох моментах показова. У п’ятиповерховому будинку № 5 на вулиці Свободи (колишня Червоноармійська), зданому в експлуатацію у 1988-му, потік дах. 29 січня 2016 року власниця квартири на останньому поверсі Лариса Шорохова звернулася до комунального підприємства «Любешів-комфорт-сервіс» із приводу ремонту покрівлі та оцінки збитків, завданих протіканням.

« Подали позов до суду, лише після цього селищна рада погодилася взяти участь у співфінансу­-­ва­нні. »

— У принципі, комунгосп трохи підлагодив, але тимчасово, — розповіла Лариса Михайлівна. — Третього лютого ми звернулись у Любешівську селищну раду з проханням допомогти. Ждемо місяць-другий — відповіді немає. Пишемо новий лист. Згодом пішли кільканадцять чоловік на прийом до селищного голови Василя Корця. Він пообіцяв допомогти, але на умовах співфінансування. У травні ми написали звернення до обранця селищної громади, потім до депутата облради — марно. Було смішно, бо обласний депутат не хотів приймати нашої заяви. Дзвонив до когось у Луцьк, і той консультант порадив йому взяти документ, але щоб я спочатку сходила в селищну раду й отримала рішення. То що це за комедія: я маю брати рішення, щоб сама собі дати відповідь?
Справа не рухалася. На початку літа на прохання жителів злощасного будинку депутат Любешівської районної ради Ганна Добровольська подала запит у селищну раду, яка 30 червня відповіла, що ремонт можливий за умови співфінансування.
— Коли ми попросили у голови гарантійного листа про ремонт, бо хотіли співпрацювати з фондом Ігоря Палиці «Тільки разом», то до нас вилетіла секретарка і сказала, що ми безкоштовно отримали квартири і ніхто нічого нам не буде давати. Мовляв, йдемо у Європу і треба вулиці облаштовувати, — каже ще один мешканець цього будинку Олексій Ковалишин. — Фонд погоджувався профінансувати 80 відсотків вартості ремонту — 108 тисяч гривень. У селищної ради ми просили 25 тисяч, але її очільник почав відфутболювати нас.
— Голова мені заявив: я спочатку вулиці відремонтую, дам гроші на гойдалку, а тоді ще подумаю про ремонт вашого будинку, — додає пані Лариса.
На початку липня жителі зустрілися з першим заступником голови обласної ради Олександром Пирожиком, який тоді балотувався до Верховної Ради на проміжних виборах в окрузі № 23. На той час вони власним коштом уже замовили проектно-кошторисну документацію вартістю близько 25 тисяч гривень.
— На сесії селищної ради нам сказали, що наш будинок не числиться на балансі ради. Мовляв, ви його власники, то й робіть. Порахуймо, скільки років платимо комунальному підприємству, яке має доглядати будинок. Подали позов до суду, лише після цього селищна рада погодилася взяти участь у співфінансуванні. 12 жовтня сесія облради у відповідь на наше звернення прийняла рішення про надання адресної субвенції на ремонт даху. Голова РДА поставив до відома селищного голову, що є гроші. А селищна рада залягла в сплячку: Корець поїхав на курорт, депутати нічого не робили. Приїхав із відпочинку — і почалося наше ходіння, — каже Олексій Ковалишин.
На підтвердження того, що гроші були закладені в районний бюджет, він демонструє завірену копію розпорядження Любешівської РДА, підписану 24 жовтня першим заступником голови райдержадміністрації Сергієм Фесиком, про збільшення доходів загального фонду районного бюджету на 2016 рік на 152 тисячі гривень (додаток № 4 до розпорядження передбачає 100 тисяч гривень субвенції Любешівській селищній раді на ремонт даху згаданого будинку).
За словами Лариси Шорохової, 24 листопада голова селищної ради Василь Корець дав номер телефону посередника — мовляв, домовляйтеся.
— Як я, фізична особа, маю домовлятися? — обурюється пані Лариса. — А 28 листопада випав перший сніг. Хіба в таку погоду ремонтують покрівлю? 30 числа голова сказав, що цього року дах не будемо робити, і порадив просити, щоб субвенцію перенесли на наступний рік. Коли я пояснила, що такого робити не можна, він запропонував нам звертатися в обласну раду, щоб змінити призначення субвенції — мовляв, робитимемо шатровий дах. Але часу на це вже не було. Олександр Пирожик написав листи в ОДА і селищну раду. У січні прийшла відповідь, що гроші… були.
Жителі злощасного будинку зосталися без ремонту. Вони переконані, що гроші з обласного бюджету були виділені, проте селищна рада не зуміла ними розпорядитися. Тому наприкінці року кошти повернули в казну.
— Селищний голова запевняє, що ми не виготовили проектно-кошторисну документацію, то й не надійшли гроші згідно із субвенцією. Основна відмовка, чому з нами не хоче співпрацювати, — не створене ОСББ. Із попереднім очільником громади ми дійшли згоди, що, оскільки поруч три невеликі будинки, спільна огороджена територія, то доцільно разом створити ОСББ. Але для того треба вирішити проблеми з нашим будинком: дах, каналізація, електропостачання (планова потужність 58 кіловат, а у нас кабель на 16 кіловат). Комунальне підприємство мало це зробити — є припис. Усунуть недоліки — і ми створимо ОСББ. Але ніхто нікуди не поспішає, — каже Олексій Ковалишин і додає: — Нам в обласній раді сказали, що найкраще — якби ці гроші по субвенції передали на рахунок комунального підприємства. Тоді не треба конкурсів проводити.
— Мешканці будинку № 5 на вулиці Свободи зверталися у лютому, квітні, червні та вересні. Щоразу ми роз’яснювали, що це їхні приватні оселі, треба створювати ОСББ, відкривати рахунок — і тоді селищна рада може допомогти коштами. Вони звикли, що влада зобов’язана. Маємо у комунгоспі 29 таких будинків, один із них в аварійному стані, — аргументує свою позицію любешівський селищний голова Василь Корець. — За утримання будинку та прибудинкової території мешканці платять 24 копійки за квадратний метр. За минулий рік ми назбирали «аж» 25 тисяч гривень. Що можна зробити за ці гроші? Тому кошти надаємо тільки на умовах співфінансування. Коли я звітувався перед громадою, то люди запитували: «Чого за наші гроші їм ремонтувати дахи? Це їхні приватні квартири. Вони отримали безплатно, не витративши жодної копійки, і ще хочуть ремонт даху за рахунок комунального господарства».
За словами очільника громади, один кандидат пообіцяв мешканцям 100 тисяч гривень з обласного бюджету, але для того, щоб виділити казенні гроші, треба мати проект.
— Проголосували ж без проекту і без кошторису. Гроші планувалися на листопад. Хтось подзвонив, і люди були впевнені, що сума вже у мене на рахунку. Коли насправді її мали перерахувати, я не знаю, бо вона так і не надійшла. Якби навіть прийшла у листопаді, то, хоч не було кошторису, але нам би зробили проект. Підрядник сказав, що дах не зробить, бо вже випав сніг. Була така мова: якщо кошти не освоїмо, то їх повернуть в обласний бюджет. Кажу мешканцям: «Переговоріть з підрядником, підпишемо акт виконаних робіт, на перераховані гроші він закупить матеріали, а навесні полагодить дах». Вони так не захотіли, — розповідає пан Корець.
Депутат обласної ради, голова Любешівської РДА Олег Кух коротко прокоментував усю ситуацію з виділеними й невикористаними грошима так: «Це наслідок ручного розподілу коштів депутатами обласної ради». Як би там не було, але сума таки не використана.
Ще один показовий момент. Жителі багатоповерхівок виявилися заручниками комунальної системи. З одного боку, вони зобов’язані платити за утримання будинку, з іншого — селищний голова наголошує, що ці суми мізерні. Але ж кошти надходили роками. І як тепер бути з прогнилим дахом?

Лариса Шорохова не може зробити ремонт у квартирі, адже дах і досі тече.

ІНШІ МАТЕРІАЛИ РУБРИКИ
Державний бюджет заборгував за пільги і субсидії містам обласного значення Волині 481 мільйон 860 тисяч гривень. Кошти, передбачені цьогорічною субвенцією, вичерпані. Це створює загрозу банкрутства комунальних установ
Житель села Довгоноси Ковельського району Валерій Сачук судиться з прокуратурою за орендований 20 років тому гектар землі
Рік тому депутатам Рівненської облради мешканці Млинівщини, що межує з Волинню, привезли у пляшках та скляних банках воду з Ікви — зі шматками лайна
Останнім часом в обласному центрі люди нарікають на неприємний запах. Однією з причин цього може бути виробнича діяльність ТОВ «БІО ПЕК», яке розташоване на території Гнідавського цукрового заводу
А поки що, на жаль, спостерігають за його остаточною руйнацією і вважають нас варварами
Вирішувати питання з ветсанзаводом міста залізничників на Волинь приїхав перший віце–прем'єр Степан Кубів
Поширення у місцевих борах верхівкового короїда можна порівняти з епідемією
Група дітей-аутистів побувала на міжнародному фестивалі «ANCA» у місті Аланья. Про це повідомили під час прес-конференції, що відбулася в обласному центрі Волині
Уже тиждень на Рівненському загальновійськовому полігоні, що поблизу Малої Любаші Костопільського району, триває збір резервістів. Протягом місяця понад тисяча військовозобов’язаних з усієї країни, які вже воювали у зоні АТО, згадуватимуть тактику ведення бою. Після стрільб роз’їдуться по домівках, бо навчають їх на випадок загальної мобілізації, якщо в країні оголосять війну. Це не перші подібні збори резервістів на рівненському полігоні, проте від минулих, стверджують військові, у таборі суттєво змінилися умови. Незмінними залишилися тільки торговці горілкою з навколишніх сіл
Крик душі відомого лікаря: педіатр Євген Комаровський в колонці для «Новое время» намагається достукатись до народних депутатів, щоб вони запровадили медичну реформу. Подаємо повністю його текст
line ПИТАННЯ ТИЖНЯ