up-arrow

Не відкладайте на завтра дитинство

title
Коли отримала листа від 7-річної дівчинки, яка надіслала до «Мультляндії» поезії, відчула дежавю: її твори дуже нагадали за стилем мій перший вірш. Наче побачила себе понад 20 років тому, знову відчула, як раділи тоді батьки… Гарні ті спогади із дитинства, адже завжди зігріті теплом і увагою рідних. Тепер навіть дивуюся, як попри роботу й чимале господарство тато з мамою встигали з нами так багато спілкуватися

Олеся БАНАДА,
заступник відповідального секретаря газети «Волинь-нова», ведуча сторінки «Мультляндія»

 

А ви любите своїх дітей? Думаю, відповідь однозначна. Та чи достатньо часу їм приділяєте? Зізнайтеся: як часто на прохання маленьких синочка чи донечки «Пограйся зі мною!» відкладаєте свої справи і йдете складати конструктор, пазли, перевдягати ляльок чи ганяти м’яч? Переважно ваші обіцянки прийти трішечки пізніше, пафосно обґрунтовані важливістю того, що зараз робите, закінчуються дозволом подивитися мультики чи зіграти одну гру на телефоні.
Дітки ж ростуть. Ми дивуємося, як 2-річне маля, яке показують по телевізору, називає всі столиці світу, як сусідський хлопчисько-непосида в 3 роки читає і декламує вірші. «Вундеркінди», – діагностуємо. А своїх дітей недооцінюємо. Звідки вони можуть знати міста чи букви, якщо ви їм ніколи цього не розповідали?
Діти дошкільного віку – як губка: вони вбирають усю інформацію, яку їм дають. Смієтеся? Самі ж кажете, що ваше маля фразами із «Фіксиків» чи «Маші» говорить. Бо постійно їх чує. Аналогічно могло б розказати вірш, якби ви не лінувалися перші вивчити його та кілька разів під час гри повторити.
Хтось скаже, що це робота вихователя. Та рідко в якому садку є групи, де менше як 25 дітей. І приділити кожному увагу, коли ще треба нагодувати, одягнути, завести в туалет, вкласти спати, – фізично неможливо.
Нещодавно були в гостях у кумів. Коли вони показали, як зі своїм малюком виконують завдання, які ми даємо на дитячій сторінці, я щиро зраділа: покреслені лабіринти, зафарбовані розмальовки, відгадані ребуси. Зазначу, що куми живуть у селі, мають господарство і нещодавно у них народилася друга дитинка. Але вони вміють організуватися і все встигають.
Так само тішуся, коли дітки присилають нам казки, малюнки, вірші. Акуратно виведені літери і подекуди маленькі виправлення свідчать, що перед тим, як відправити листа, його перечитав «на помилки» хтось із дорослих. Значить, батьки уважні, вони цікавляться, чим живуть діти, намагаються спрямовувати їхній розвиток у потрібне русло.
До слова, завдання у «Мультляндію» ми розробляємо нескладні. Вони розвивають логіку, уяву, творче мислення. І якщо ваше чадо ще не ходить до школи – не ігноруйте дитячої сторінки. У 4 роки малята вже можуть, наприклад, знайти відмінності між картинками. А кросворди розгадайте самі, цього разу хай дитина вам «допоможе», а не ви їй.
Любити і вчити дітей треба вже і сьогодні, бо не зоглядитесь, як ваше місце у їхньому житті займуть друзі, гаджети. Тоді вже достукатися до маленького серця буде дуже непросто. Тож робімо назустріч перший крок — відкриваймо разом сьогоднішню 18-ту сторінку!

Інші "Погляди" автора
ІНШІ МАТЕРІАЛИ РУБРИКИ
Коли сонце сідає за обрій, стихає метушня і все довкола поринає в обійми ночі, вони ніколи не сплять, а чекають усе нових і нових подорожніх, для яких запалюють свої ліхтарі. Є в їхніх вогнях щось магічне і загадкове, незвідане і тривожне
Учора був День пам’яті українських журналістів. Сьогодні поминаємо засновника «Української правди» Георгія Гонгадзе, викраденого і вбитого 17 років тому. А завтра? Завтра можуть бути «відспівані» в Україні друковані засоби масової інформації — газети, які нікому не продалися
Нещодавно головний спеціаліст сектору туризму департаменту інфраструктури та туризму Волинської облдержадміністрації Станіслав Ольшевський виклав у «Фейсбуці» фотознімки із підписом «Осінній тихий Світязь». Човни на приколі і порожній пляж. Але так само неповторно красиве озеро, яке так полюбилося волинянам і не тільки
Відшуміло першовересневе свято. У всіх воно проходило по–різному. Шахтарський Нововолинськ, як завжди, був урочисто–піднесеним і охайним — скрізь виметено, причепурено, радують око квітучі клумби. Вже вдруге поспіль учні, педагоги, батьки ЗОШ №1 — колегіуму зібралися на новому спортивному майданчику зі штучним покриттям, який облаштовано зусиллями благодійного фонду Ігоря Палиці «Тільки разом» та Нововолинської міської ради
Нещодавно як офіцер запасу проходив медичну комісію. В український військовий квиток вписали мою першу солдатську спеціальність – радіотелеграфіст (або щоб зрозуміліше, то це радист). Здобув я її за радянських часів, перед призовом в армію – весною 1982–го – у Луцькій радіошколі
Чиновники з Міністерства освіти обіцяють, що невдовзі українська школа якісно зміниться, стане більш демократичною, дружньою до дитини І початок цьому поклали уже нинішнього 1 вересня
У річницю вбивства журналіста Павла Шеремета під Міністерством внутрішніх справ у Києві активісти написали правоохоронцям нагадування про нерозкритий злочин, поставили свічки, повісили плакати. А коли медійники з камерами розійшлися, комунальники швидко все прибрали. Вони навіть змили з асфальту графіті «Хто вбив Павла?»
Без пафосу й перебільшення, це було моєю мрією. Хоча взагалі вважаю: бодай одного разу там мусить побувати кожен українець. Аби подякувати за мову «Кобзаря» і помолитися за вічний спочинок Тараса. А ще — пройтися хоч частиною того шляху з Успенської церкви у Каневі на високу Чернечу гору, яким несли перепоховувати прах Т.Г. Шевченка на своїх руках десятки жінок-плакальниць. А ми з редакційними колегами своє духовно-патріотичне паломництво до національного пророка приурочили Дню Незалежності України
Ще з перших зборів, які відбувалися за кілька місяців до того, як дитина мала йти до школи, я отримала цілком реальний привід заслужити імідж мами, якій щось не подобається
Комунальне підприємство «Ласка» пропонує провести вакцинацію домашніх тварин від сказу
line ПИТАННЯ ТИЖНЯ