Не демократично? Та це треба було зробити, коли ще тільки почалася війна!

Наталія БАЛЮК,
головний редактор газети «Високий замок» (м. Львів):
— Я і дотепер не користувалася російськими соцмережами, а зараз тим більше не буду цього робити. Колись зареєструвалася в «Однокласниках», але майже одразу забула пароль, і вже 8 років не заходжу на свою сторінку. Заборону російських соцмереж сприймаю надзвичайно позитивно. Це треба було зробити ще коли РФ почала агресію проти України, тому що весь їхній інтернет підконтрольний спецслужбам. Самі росіяни не приховують того, що перебувають «під ковпаком» у ФСБ. Зрозуміло, Кремль використовує інтернет–ресурси в своїх інтересах, у тому числі для дестабілізації ситуації в Україні. Якщо ми обороняємося від агресора, це треба робити за всіма напрямками, в тому числі за інформаційним, який у сучасних умовах стає найбільш дієвим. Всі бачили, як Росія вплинула на вибори президента США.

Хоча у соцмережах люди називаються «френдами», але я не вважаю їх такими. Реальні друзі в житті, а не в інтернеті.

Якщо це там дало успіх, що казати про нас? Тому дуже дивують і обурюють заяви наших внутрішніх «захисників» «Однокласників» та іже з ними. Ці люди або вдають, що не розуміють, про що йдеться, або вони — агенти впливу, які тільки зараз себе розкрили. Називати заборону російських соцмереж посяганням на свободу слова, лякати, що наступною буде «Українська правда» — маячня і підміна понять. Соцмережі не є засобами масової інформації, а свободи слова у нас і так більше, ніж треба. Наступним кроком, який теж давно назрів, має бути введенння візового режиму з Росією.

Ірина БЕКЕШКІНА,
соціолог, директор фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва (м. Київ):
— У мене не поменшало друзів, тому що ніколи не була зареєстрована в цих соціальних мережах. Користуюся лише «Фейсбуком». До самої заборони ставлюся неоднозначно. Звичайно, є позитиви й негативи, хоча вважаю її логічним кроком, бо у нас триває гібридна війна. Але наслідки для Президента можуть бути негативними. Вважаю, що деякі українські телеканали завдають більше шкоди, ніж ці соціальні мережі та інформаційні ресурси.

Сергій ЛЕЩЕНКО,
народний депутат України, журналіст (м. Київ):
— Якби мета була боротися з російським впливом, то існують методи роботи всередині соцмереж, а не тотальне їх блокування. Простіше кажучи, треба ставити блокпости, а не руйнувати дорогу. Рішення Порошенка заборонити «ВКонтакте» — це поступове сповзання в авторитарний режим. Ще трохи — і процеси, які вже почалися в країні, стануть незворотними. Головна мета — зачистка інформаційного простору напередодні президентської кампанії-2019. Ну і кинути поп-корн електорату: загрузлий у корупції Президент хоче переключити нашу увагу з його зловживань на тему псевдопатріотизму. Тоді як справжній патріотизм — це не красти гроші та будувати демократію.
Можу побажати лише одне: щоб українське співтовариство «ВКонтакте» почало боротися за свої права. Це буде найкраща відповідь корупціонерам, які дорвалися до влади.

Світлана ГОЛОВАЧУК,
начальник відділу інформаційної політики Волинської облдержадміністрації (м. Луцьк):
— Не бачу підстав драматизувати ситуацію навколо української «смерті» російських соцмереж. І аргументів про крах малого бізнесу, який жив у «ВКонтакте» чи в «Однокласниках», не сприймаю. Як і того, що, ввівши обмеження, держава забрала у людей старшого віку можливість спілкуватися із однокласниками, друзями та родичами. Сьогодні є безліч способів це робити, було б лише бажання. А бізнес, впевнена, адаптується, та він і повинен оподатковуватися, аби держава мала можливості впроваджувати дієву соціальну політику.
На жаль, надто активно говорячи про блокування «ВКонтакте» та «Однокласників», ми не бачимо більш значимого. І тут хочу підкреслити, що глава держави ухвалив правильне і потрібне рішення, бо санкції стосуються не лише соцмереж, а й низки телеканалів із типовим «рашистським» контентом. А це вже — дієвий крок у державній інформаційній політиці.

Євген НЕДИЩУК ,
голова Поромівської ОТГ Іваничівського району (м. Нововолинськ):
— У мене друзів не поменшає, бо знайшов їх не через соцмережі. Знайомим завжди радив не викладати різну інформацію в інтернеті, особливо на російських ресурсах. Тому рішенню Президента з цього приводу і не зрадів, і не засмутився. Хоча в цілому вважаю його правильним кроком, тільки потрібно було робити це значно раніше. А за великим рахунком, переконаний, що разом із подібними заборонами потрібно, аби Порошенко офіційно визнав Росію агресором, озвучив це на весь світ і зробив так, щоб припинити будь-яку співпрацю з таким сусідом.

Любомир ВАЛІХНОВСЬКИЙ,
завідувач хірургічного відділення Турійської ЦРЛ, заслужений лікар України (смт Турійськ):
— Я належу до того покоління, яке цінує дружбу реальну, а не віртуальну. Спілкування у соціальних мережах не приносить такого задоволення, як жива розмова під час зустрічі чи навіть по телефону. У мене друзів не поменшає, а я підтримую тісні контакти з колегами-хірургами із Луцька, Києва, інших міст, приятелюю з багатьма людьми.
Звичайно, без інтернету, соціальних мереж сьогодні життя уявити важко, але, на мою думку, значення їх трохи перебільшене. Кожен чиновник, починаючи від міністра, замість того, щоб займатися ділом, піариться у «Фейсбуці». А коментарі на деяких сайтах читати просто неприємно — бруд, болото, невігластво. Заборона російських соціальних мереж, вважаю, правильне рішення. Ними користуються переважно підлітки, молодь. І в такий спосіб здійснюється вплив на їхню свідомість. Тому я порадив би Президенту перекрити усі можливі шляхи для російської пропаганди.

Ганна ГЕРМАН,
народний депутат України V-VІІ скликань (м. Київ):
— Я не типовий приклад, тому що не зареєстрована в жодній із соціальних мереж. У моєму житті й так вистачає публічності. А справжніх друзів в мене не поменшало. Я завжди — проти будь-яких заборон, світ має бути відкритий і доступний. В Україні досить свідомий народ, який сам має вирішувати, без Президента, якими мережами користуватися й із ким спілкуватися.

Василь КОРЕЦЬ,
голова Любешівської селищної ради (смт Любешів):
— По-перше, я не думаю, що дуже швидко вдасться перекрити російські соціальні мережі — це не так просто. Як доводилося чути по телебаченню від експертів, на це потрібні чималі кошти. По-друге, дай Бог, високопосадовці дійдуть до думки, що поспішили з таким рішенням і зроблять, як кажуть, задній хід (із честю та гідністю виправляти помилки — одна з позитивних людських рис). А щодо друзів — чи поменшає їх у мене? Справжні друзі залишаться ними на все життя. Ось тільки прямих розмов з ними стане менше. Постраждають мільйони користувачів, зокрема молодих людей. Сумніваюсь, що враз ми повернемося до епістолярного стилю і почнемо писати листи. Одне слово, збідніє спілкування.
На мою думку, заборони — не завжди правильна річ. Принаймні, перш як щось закрити, треба порадитися з народом і дізнатися його думку.

Інна БІЛЕЦЬКА,
власний кореспондент телеканалу «Інтер» (м. Рівне):
— Не зрозуміла запитання, як у мене могло поменшати друзів? Я маю старий аккаунт в соціальній мережі «ВКонтакте», але він не активний уже кілька років. Забороняти будь-що в принципі погано. Це не демократія, але у нас триває війна і настав час опікуватися інформаційною безпекою. Чому досі не заборонені купа російських компаній Курченка? За них варто взятися в першу чергу.

Олег БОРБЕЛЮК,
генеральний директор ТОВ «Гербор-Холдинг» (м. Володимир- Волинський):
— Радив би нічого не забороняти, бо це, як правило, завжди породжує бажання обійти закон. Пригадуєте, як свого часу ввели обмеження на алкоголь і чим це все закінчилося? Після нововведення в інтернеті, сподіваюся, у мене не зменшиться друзів, адже це категорія людей, яких не багато. Зрештою, маємо мобільні телефони, що допомагають підтримувати контакти. Що стосується справ службових, то прикро, коли політика зачіпає економічну сферу. Президент і його команда добре знають, наскільки складно налагодити бізнесово-виробничі зв’язки і як легко можна їх знищити.

Людмила КИРДА,
депутат Волинської обласної ради (смт Маневичі):
— Заборонити російські соціальні мережі потрібно було ще коли почалася агресія з боку Росії. В першу чергу, це наша інформаційна безпека, адже якщо ми хочемо виграти війну, то маємо перемагати на всіх фронтах. Інтернет-ресурси — це свого роду пропаганда. Ми добре знаємо, який вплив має телебачення на свідомість людей, вони вірять в те, що їм транслюють. Те саме стосується й соціальних мереж. Більшість користувачів «ВКонтакте» — молоді люди, майбутнє держави. Тому це правильне рішення. Але не слід забувати, що найбільша біда в Україні — корупція. Вважаю, у Президента достатньо методів і важелів впливу на те, щоб зупинити це лихо. Люди виходили на Майдан з надією на краще майбутнє, а ви запитайте в простих селян, чи вони відчули якісь зміни?

Адам ГОРБАТЮК,
заслужений артист України (м. Луцьк):
— Ці інформаційні ресурси несуть багато проросійської пропаганди, тому я підтримую рішення відмовитися від них. Найбільше відчув вплив у соцмережах «руского міра», коли перебував у зоні АТО. Тоді отримував купу різних погроз через «ВКонтакте» й мобільний оператор «Lіfе». Але якщо у соцмережах є альтернатива переходити, наприклад, на «Фейсбук», то в мобільній мережі цього немає. Російські сайти й оператори немало заробляють на українцях, тому нам потрібно їх позбутися. А хто був у житті справжнім другом, ним і залишиться, відсіються лише фейкові у соцмережах.

Володимир ФЕСЕНКО,
політолог, директор центру прикладних політичних досліджень «Пента» (м. Київ):
— Хоча у соцмережах люди називаються «френдами», але я не вважаю їх такими. Реальні друзі в житті, а не в інтернеті. Я просто зареєстрований у різних соцмережах. «ВКонтакте» у мене 20 чи 30 знайомих. Це люди, яких я особисто знаю. «Однокласниками» практично не користуюся. З кібервпливами треба боротися, але заборони необхідно застосовувати точково, а не скопом. Якщо держслужбовці та військові мають сторінки у російських соціальних мережах, то з ними варто розбиратися, чому це так. Більше того, «ВКонтакте» і «Однокласники» наші спецслужби можуть використовувати: через них легко шукати тих, хто співпрацює з росіянами і має проросійські погляди. Я противник заборон в інтернеті. Там, де вони є (у Китаї та Ірані), їх легко обходять. І в нас так буде. Ефективність цього рішення невисока. А от кількість людей, які критично ставляться до влади і до держави, зросте. Тому рішення Порошенка сприйняв неоднозначно.

Василь ГАБОР,
письменник (м. Львів):
— Взагалі–то я не користувався цими соціальними мережами й ресурсами, тому важко судити, хто що втратив і що здобув. Хоча вважаю, що в умовах війни все, що робиться проти агресора, — позитив. Як, наприклад, заборона георгіївської стрічки. До речі, фінська письменниця і журналістка Анна–Лєна Лаурен ще раніше у своїй книзі «У них щось негаразд з головою, у тих росіян…» дивувалася, як можна атрибутом перемоги обрати символ царської Росії, проти якої боролися? У темі заборони російських соцмереж і ресурсів має важливе значення, чи буде ефективним це рішення, які механізми його реалізації. Бо від нашого Президента інколи йдуть ідеї, яких не варто реалізовувати. Якщо брати, наприклад, заборону російських банків, то треба було йому подбати про тих, хто там працював, і хто зберігав гроші на депозитах. Не можна приймати політичних рішень, не врахувавши економічного складника.

Тарас ЧОРНОВІЛ,
народний депутат України чотирьох скликань (м. Київ):
— Найважливішим кроком є заборона тих ресурсних російських програм, які забезпечують бухгалтерський облік і в тому числі антивірусний захист, тому що виявлено факти інформаційних атак з боку російських розробників. Але про це всі мовчать. Що стосується соціальних мереж — ми не зробили цього раніше лише тому, що в Європі до кінця не розуміли, наскільки небезпечною є Росія. Однак сьогодні вони самі починають блокувати російські інформаційні сайти. Розміщення будь-яких матеріалів на таких ресурсах — це злочин проти держави. Я вважаю, що осіб, які репетують: «Ой, верніть нам наші дорогі «Однокласники», треба брати на облік в СБУ і проводити з ними відповідні профілактичні дії. Наскільки мені відомо, навіть на Волині налічується кілька десятків тисяч, які їздять на сезонні роботи в Росію. Саме вони, в першу чергу, почнуть воювати за «Однокласники». Нам треба обмежувати всі контакти з РФ, крім тих критичних, яких не можна нічим замінити.
Бліц провели Сергій НАУМУК, Кость ГАРБАРЧУК, Тамара ТРОФИМЧУК, Галина СВІТЛІКОВСЬКА, Людмила ВЛАСЮК, Катерина ЗУБЧУК, Алла ЛІСОВА, Лариса ЗАНЮК.