up-arrow

У день великого свята не хотілось би про сумне, але…

title
За легендою, на Вознесіння Господнє люди, самі того не знаючи, складають свого роду тест. Кажуть, Ісус сьогодні втілюється в образ немічного жебрака чи прохача-каліки, аби відчути, як ми виконуємо заповідь про любов до ближнього. На жаль, стражденних і недужих, залишених напризволяще, в Україні дуже багато.

Галина СВІТЛІКОВСЬКА,
заступник головного редактора газети «Волинь-нова»

Напевне, не тільки на Вознесіння, а щодня Господь дивиться на нас оченятами приречених діток у лікарняних палатах, плаче сльозами бідових, бездоглядних стариків, терпить муки разом із онкохворими… Допомогти всім, дійти до кожного не вдається, хоч і благодійних фондів є чимало, і люди діляться часто останніми копійками.
Усім зрозуміло, що єдиний вихід із безпросвітної нині ситуації — зміна підходів до соціальної політики, до організації охорони здоров'я. Чому ж в Україні влада понад 25 років товче воду у ступі?
Ось і чергова спроба реформувати галузь під загрозою зриву — у Верховній Раді депутати не внесли до порядку денного пакет відповідних урядових законопроектів. Складається враження, що наші обранці живуть в іншому світі, аніж прості смертні. Люди, яким більш як півроку твердили, що на первинному рівні медицини з 1 липня відбудуться революційні зміни, що кожен до цієї дати має обрати собі сімейного лікаря й буде отримувати гарантований державою пакет безкоштовних медичних послуг, телефонують до редакції, запитують, чи можна вже укладати угоди. А депутати кажуть: «Законопроекти «сирі», треба ще подумати».
Чому профільний комітет Верховної Ради не втручався у процес їхнього вдосконалення завчасу, а був у стані постійної «гібридної війни» з Міністерством охорони здоров'я? Чому парламентарі не зважають на гостроту і важливість проблем у медичній галузі? Відомий педіатр Євген Комаровський із властивою йому образністю з цього приводу висловився так: «Депутати показали всій країні кількасот дуп…»
Очільниця МОЗу Уляна Супрун застерігає: «Якщо до кінця червня законопроекти не будуть схвалені, то реформи в охороні здоров'я почнуться хіба через два–три роки». Медична громадськість відмовчується. А суспільство розділилося на прихильників реформування галузі і на скептиків.
— Заберіть ці таблетки, вони мені не підходять. Не викидати ж їх у смітник, — прийшла літня жінка з упаковкою дешевих «доступних ліків» до аптеки.
Молода дівчина-провізор довго пояснювала, що обміняти препарат чи навіть прийняти його назад не має права, що потрібно йти на прийом до лікаря за новим рецептом. Жінка нервувала, а присутні при цій суперечці покупці казали: «Чи ж тільки у вас така халепа з безплатними таблетками? У багатьох вони у шухлядах валяються».
Зате чиновники хваляться, що до півмільярда гривень, спочатку виділених на програму «Доступні ліки», додали ще 250 мільйонів. Але чи не йде значна частина цих коштів «на вітер»?
— Те ж матимемо і з пакетом безоплатних медичних послуг. Безкоштовно поміряють тиск і подивляться горло, а за все інше доведеться офіційно платити. А тоді ще й лікарю треба буде «віддячити», бо не відімре ця традиція в нас ніколи, — передрікають розчарування майбутніми реформами люди, які у всьому зневірилися.
Але й відступати нікуди. 1 травня Президент підписав закон про автономізацію медичних закладів. Відомо, що в ньому є заборона приватизації державних і комунальних лікарень. Аби цей документ реально впливав на ситуацію з фінансуванням, перекривав тіньові оборудки в медицині, потрібні ще й грамотно прописані підзаконні акти, чіткі розрахунки вартості кожної медичної послуги, зрештою, загальне уявлення: на що в держави реально вистачить грошей.
«За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, щороку вмирає щонайменше 136 тисяч українців, яких можна було б врятувати, — наводить аргументи для українських законотворців Уляна Супрун.
Чи дослухаються до них парламентарі, які й досі не відзначалися особливою продуктивністю в роботі? А тут на обрії — відпустки, курорти, яхти… Хтось вбачає причини інфантильності депутатів у впливі фармацевтичної мафії, хтось пояснює ігнорування «медичних» законопроектів моральною деградацією наших обранців, а хтось, можливо, й виправдовує блокування реформ, із ностальгією зітхаючи за колишніми порядками в медицині.
Але провідайте сьогодні хворих в онко— чи тубдиспансері, поспілкуйтеся з батьками важкохворих дітей, які збирають гроші на лікування за кордоном чи у столичних клініках, — і зрозумієте, що зміни таки необхідні.
І в першу чергу — на рівні свідомості. Якщо будемо миритися з тим, що нас безкарно вбивають неякісними продуктами, алкогольними сурогатами, отруєним повітрям, забрудненим довкіллям, якщо й надалі залишатимемося безправними пацієнтами, якщо безмовно вмиратимемо, — чинитимемо гріх перед нащадками, перед людьми і Богом.

Інші "Погляди" автора
ІНШІ МАТЕРІАЛИ РУБРИКИ
Щодня бачу цю юнку, вона мені вже й не пропонує пакети «Київстар» за вигідною ціною – візуально ми знайомі. Мабуть, справа таки вигідна, коли стоїть у центрі міста вже довгенький час. Хоча мені про заробітки у компанії «Київстар» нагадує блакитний фірмовий фартух у доньчиній шафі, який вона залишила на згадку про два тижні роботи, розчарована 10-гривневою денною зарплатою, бо більш ніж 1 — 2 пакети на день їй не вдавалося продати
Гортаючи нещодавно черговий номер популярного часопису «Країна», двічі перечитала повідомлення під рубрикою «Дев’ять курйозів під час прямого ефіру». Процитую його повністю: «Прямий ефір міського голови Риги Ніла Ушакова в березні 2017-го ледь не зірвала чорна кішка. Під час програми «Прямі запитання» стрибнула на стіл, почала пити воду з чашки мера. Ушаков прогнав її тільки тоді, коли напилася»
Не встиг я надивуватись, коли побачив у Києві тролейбус, на якому яскравими літерами був висвітлений його маршрут — проспект Степана Бандери, як з’ясувалося, що столиці доведеться звикнути також до того, що буде там і проспект імені Головного командира УПА Романа Шухевича. Відповідне рішення нещодавно прийняла Київська міська рада (69 голосів «за» при 61 необхідному)
Минулого тижня трапилася гучна подія, яка викликала неабиякий резонанс у суспільстві. Поліція, військова прокуратура, СБУ організували небачену досі за масштабністю спецоперацію із затримання колишніх податківців часів Януковича
Шановні читачі, головний редактор на мене сердиться. Каже, що забагато пишу про потяги. А що вдієш, коли часто ними їжджу, а залізничне начальство не менш часто презентує чергові дурниці, які нібито мають впроваджувати і ого-го як полегшать життя пасажирам
Красуня в сукні з оголеним плечем дивиться зі сторінки в соціальній мережі звабливим поглядом. Зареєстрована у кількох спільнотах, тематично спрямованих в основному на чоловіків. В особистому профілі – декілька милих повідомлень про домінування сильної статі у суспільстві, її перевагу над жінками і декілька рецептів привабливих на вигляд страв: салатів, тортів, інших десертів. І ось уже за декілька днів інтернет-красуня отримує стандартні повідомлення про свою чарівність, пропозиції знайомства, а більш упевнені в собі навіть напишуть: «Печи торт, пиши адресу. Квіти, шампанське з мене. Буду о 8-й вечора…»
Не перший тиждень бачу у Луцьку, як у суботу біля банкоматів ПриватБанку збираються черги. Це значить, що люди нарешті знайшли, де можна зняти гроші, бо в інших місцях готівки немає. Вона закінчилася там ще в п’ятницю ввечері, і ніхто не подбав, аби поповнити її запаси на вихідні. Коли з такою проблемою зіткнулася вперше, то подумала, що це випадковість. Після другого разу засумнівалася: щось тут не так. Грошей не виявилося втретє – і зрозуміла: це система. Банк став державним, а, значить, працюватиме гірше, ніж раніше
Ось уже кілька днів, як мої знайомі, та і я за компанію, піддалися новому масовому заняттю: на сайті www.ridni.org можна дізнатися, де мешкають люди з таким же прізвищем, як у вас. Інтернет–ресурс за мить видає детальну інформацію: скільки ваших однофамільців живе в Україні, у якому місті, селі їх найбільше. Для тих, хто складає дерево свого родоводу, це може стати корисною підказкою. А для мене просто цікаво, скільки ж в Україні Пілюків. Паралельно шукаю, скільки ж маю однофамільців за дівочим прізвищем, — між Ковелем і Турійськом цяточка на карті показує, де живуть Яворські
У селі Дерно Ківерцівського району відбудеться свято Івана Купала
line ПИТАННЯ ТИЖНЯ