up-arrow

Кондукторе, тисни на гальма: приїхали ж у торговий центр!

title
Шановні читачі, головний редактор на мене сердиться. Каже, що забагато пишу про потяги. А що вдієш, коли часто ними їжджу, а залізничне начальство не менш часто презентує чергові дурниці, які нібито мають впроваджувати і ого-го як полегшать життя пасажирам

Сергій НАУМУК,
заступник головного редактора газети «Волинь-нова»


Коли керівник «Укрзалізниці» Войцех Балчун заявив, що на всіх вокзалах встановлять вай-фай, я промовчав. Хоча у пам’яті відразу спливли занедбані споруди, розкидані по невеликих станціях. Деякі з них давно, інші недавно зачинили, навіть колії запасні розібрали. Буває, на коминах будівель лелеки вже звили гнізда. Знаю й такі, що від них нічого не залишилося. А місце, де колись пасажири купували квитки і мали прихисток від негоди, поросло травою. Ото тільки вай-фаю там і не вистачає.
Хай там як, але завзятий поляк «на досягнутому» зупинятися не збирається. Щойно я переварив інформацію про облаштування доступу до інтернету, на тобі — нове: «Укрзалізниця» встановить на вокзалах термінали для продажу квитків. Логічне продовження: є інтернет, то чому не прилаштувати термінал? Прийшов пасажир, тицьнув купюру — і маєш квиток. Направду гарна ідея. От тільки на багатьох станціях, перш ніж їх розміщати, треба вокзал відремонтувати. А то бузько гніздо ще й на терміналі намостить. І в такому разі навряд чи це символізуватиме затишок.
Але перевершила все остання пропозиція (точніше, як кажуть військові, крайня, бо до останньої, вочевидь, ще далеко, якщо Войцеху Балчуну продовжать контракт, що закінчується 5 червня цього року — а на місячну зарплату в 463000 гривень можна і не таке ще вигадати).
«Балчун виступив за перетворення вокзалів на торгові центри» — це повідомлення просто добило. Замість покращувати якість послуг і домагатися більших прибутків від перевезень, «Укрзалізниця» хоче збільшити доходи, використовуючи вокзали та привокзальні території в комерційних цілях. Треба лишень, щоб уряд дозволив управляти майном.
«Потім ми зможемо цим керувати і позбавлятися від того, що нам не потрібно, але має цінність. За рахунок цього можна буде фінансувати наші інвестиції. Ми говоримо про перетворення наших вокзалів на торгові центри», – сказав Балчун. Ага, з пошти зробили ковбасні крамниці, а з вокзалів треба — торгові центри. При цьому зазначив, що в Україні втілити це не так просто, як, наприклад, у Польщі, оскільки більшість вокзалів у великих містах – це пам'ятки архітектури.
«Але також є територія навколо них, яка може використовуватися у співпраці з зовнішніми партнерами, щоб, зберігаючи історичний характер будівель вокзалів, використовувати їх у комерційних цілях», – додав він. Дякуємо, хоч щось вирішив залишити.
Що цікаво: того ж дня в інтернеті з’явилася інформація про те, що проти посадовців «Укрзалізниці» відкрили справу про багатомільйонну розтрату. І це вже не вперше: щойно хтось з уряду висловить невдоволення роботою «Укрзалізниці», як польський рокер одразу видає порцію майбутніх нововведень.
Сидячи в Києві, усе пропоноване справді видається прогресивним. От тільки провінція живе в іншому світі, з іншими цінами й іншими вокзалами.
P.S. Шановні високопосадовці в галузі транспорту! Ви або обіцяйте менше, або робіть більше. А то доведеться про вас ще писати й писати, а редактор знову зауважить, що тема повторюється.

Інші "Погляди" автора
ІНШІ МАТЕРІАЛИ РУБРИКИ
Щодня бачу цю юнку, вона мені вже й не пропонує пакети «Київстар» за вигідною ціною – візуально ми знайомі. Мабуть, справа таки вигідна, коли стоїть у центрі міста вже довгенький час. Хоча мені про заробітки у компанії «Київстар» нагадує блакитний фірмовий фартух у доньчиній шафі, який вона залишила на згадку про два тижні роботи, розчарована 10-гривневою денною зарплатою, бо більш ніж 1 — 2 пакети на день їй не вдавалося продати
Гортаючи нещодавно черговий номер популярного часопису «Країна», двічі перечитала повідомлення під рубрикою «Дев’ять курйозів під час прямого ефіру». Процитую його повністю: «Прямий ефір міського голови Риги Ніла Ушакова в березні 2017-го ледь не зірвала чорна кішка. Під час програми «Прямі запитання» стрибнула на стіл, почала пити воду з чашки мера. Ушаков прогнав її тільки тоді, коли напилася»
Не встиг я надивуватись, коли побачив у Києві тролейбус, на якому яскравими літерами був висвітлений його маршрут — проспект Степана Бандери, як з’ясувалося, що столиці доведеться звикнути також до того, що буде там і проспект імені Головного командира УПА Романа Шухевича. Відповідне рішення нещодавно прийняла Київська міська рада (69 голосів «за» при 61 необхідному)
Минулого тижня трапилася гучна подія, яка викликала неабиякий резонанс у суспільстві. Поліція, військова прокуратура, СБУ організували небачену досі за масштабністю спецоперацію із затримання колишніх податківців часів Януковича
Красуня в сукні з оголеним плечем дивиться зі сторінки в соціальній мережі звабливим поглядом. Зареєстрована у кількох спільнотах, тематично спрямованих в основному на чоловіків. В особистому профілі – декілька милих повідомлень про домінування сильної статі у суспільстві, її перевагу над жінками і декілька рецептів привабливих на вигляд страв: салатів, тортів, інших десертів. І ось уже за декілька днів інтернет-красуня отримує стандартні повідомлення про свою чарівність, пропозиції знайомства, а більш упевнені в собі навіть напишуть: «Печи торт, пиши адресу. Квіти, шампанське з мене. Буду о 8-й вечора…»
Не перший тиждень бачу у Луцьку, як у суботу біля банкоматів ПриватБанку збираються черги. Це значить, що люди нарешті знайшли, де можна зняти гроші, бо в інших місцях готівки немає. Вона закінчилася там ще в п’ятницю ввечері, і ніхто не подбав, аби поповнити її запаси на вихідні. Коли з такою проблемою зіткнулася вперше, то подумала, що це випадковість. Після другого разу засумнівалася: щось тут не так. Грошей не виявилося втретє – і зрозуміла: це система. Банк став державним, а, значить, працюватиме гірше, ніж раніше
За легендою, на Вознесіння Господнє люди, самі того не знаючи, складають свого роду тест. Кажуть, Ісус сьогодні втілюється в образ немічного жебрака чи прохача-каліки, аби відчути, як ми виконуємо заповідь про любов до ближнього. На жаль, стражденних і недужих, залишених напризволяще, в Україні дуже багато.
Ось уже кілька днів, як мої знайомі, та і я за компанію, піддалися новому масовому заняттю: на сайті www.ridni.org можна дізнатися, де мешкають люди з таким же прізвищем, як у вас. Інтернет–ресурс за мить видає детальну інформацію: скільки ваших однофамільців живе в Україні, у якому місті, селі їх найбільше. Для тих, хто складає дерево свого родоводу, це може стати корисною підказкою. А для мене просто цікаво, скільки ж в Україні Пілюків. Паралельно шукаю, скільки ж маю однофамільців за дівочим прізвищем, — між Ковелем і Турійськом цяточка на карті показує, де живуть Яворські
Артем Федецький поблизу Донецька провів товариську футбольну зустріч з бійцями
line ПИТАННЯ ТИЖНЯ