up-arrow
КУЛЬТУРА Архів рубрики

Пані Наталія навчила цвіркуна грати на скрипці

title
Оригінальні вироби із лози плете жінка з містечка Дубровиця Рівненської області

Вперше її художні роботи я побачив у Будинку культури Дубровиці. Районний центр позашкільної освіти, у якому працює майстриня Наталія Дука, організував виставку творчого доробку своїх вихованців та викладачів. Нашу розмову ми продовжили у її робочому кабінеті. На стелажах — оригінальні вироби школярів гуртка «Диво–лоза» та їхньої вчительки. Серед них — «Цвіркун–скрипаль», «Дерево життя» «Сніговик», «Млин», «Казкова хатинка на курячих лапках» та десятки інших

Кость ГАРБАРЧУК

—Я зовсім не планувала займатися лозою, — усміхається пані Наталія. — Закінчивши школу, мріяла стати швачкою, але не поступила. Звернулася у центр зайнятості. Мене направили на підприємство, яке виготовляло вироби з лози. Там плели кошики. Я вважала це тимчасовим заняттям, але спробувала й мені сподобалося. Коли вже була можливість їхати вчитися на швачку, то передумала. І мене відправили у Рівне на 4–місячні курси лозоплетіння, які організував талановитий майстер Валерій Марченко. Досі з вдячністю згадую його уроки. Він одним із перших на Рівненщині взявся вчити всіх охочих.

« Більшість учнів, які приходять на гурток до пані Наталії, — хлопчики. Їм подобається працювати з лозою. »

Саме тоді Наталії припало до душі стародавнє народне ремесло. Як пригадує жінка, перші вироби були незграбними, а з часом прийшло вміння. Траплялося й таке, що завдяки лозі заробляла на життя.
— Пам’ятаєте кризові 1990–ті, коли все виробництво зупинилося, у людей ні роботи, ні зарплати? — запитує жінка. — Я плела й продавала кошики майже за символічну ціну. За ті гроші купувала хліб. Лоза тоді допомогла вижити нашій родині. Але на продаж не люблю робити. Мені більше подобається творити власне, коли працює фантазія. Розумію, що такі речі не практичні, але вони красиві й дарують людям радість, — пояснює закохана у справу майстриня.
Наталія Дука згодом здобула фах культуролога та бібліотекаря–бібліографа, але справою життя залишилося художнє лозоплетіння. Саме цьому навчає діток на заняттях. Більшість учнів, які приходять на гурток до пані Наталії, — хлопчики. Їм подобається працювати з лозою. Один із вихованців уже навчається у Сарнах й опановує давнє ремесло. Так дитяче захоплення стане професією.
— Думаю, кожен, хто має бажання, може освоїти мистецтво лозоплетіння, — переконана майстриня. — Для цього потрібно величезне терпіння, азарт та вправний вчитель, який би показав основні принципи роботи.
Жінка пояснює, що найкраще заготовляти лозу взимку, коли дерево «спить». Хоча зараз уже не так просто в околицях Дубровиці знайти сировину, бо вербу вирубують. Це лише перший крок. Тоді деревину чистять і знімають з неї кору. А перед роботою ще годину — дві потрібно проварити. Тоді вона стає гладенькою і з нею легко працювати. А далі — справа творчої уяви.
З–поміж багатьох власних робіт мені подобається «Цвіркун–скрипаль», — розповідає пані Наталія. — Зараз чимало цікавих сюжетів та ідей можна знайти в інтернеті, але я більше люблю придумувати сама. Тоді кожний виріб — неповторний. Ось «Дерево життя», яке символізує Україну. Скільки нас не знищували, здавалося, вирубували з корінням, але ми знову пускали пагони й проростали.

У руках майстрині лоза перетворюється на мистецький твір.

Чарівна чаша.

Цвіркун-скрипаль.

 

ІНШІ МАТЕРІАЛИ РУБРИКИ
«Мені здається, музика – космічна. Найбільш космічна із усіх мистецтв», – саме ці слова Ліни Костенко зринають у пам’яті, коли слухаєш композиції у виконанні молодого піаніста Мікаела Гюлазяна. Лучанин із вірменським корінням навчався у кращих викладачів, десять років провів у Києві, сьогодні ж радує слухачів майстерною грою на теренах рідного міста. Почувши його раз, ви обов’язково захочете почути ще. Саме так сталося і зі мною
Альбом сучасної фронтової пісні об’єднав 15 композицій, написаних воїнами АТО під впливом пережитого на Сході України
Декілька разів у нашій розмові він назвав себе щасливим…У кожного розуміння щастя своє, але головне — ​те, як ми ставимося до життя, вважає актор з неймовірною долею, описати яку вистачило б на цілу книжку, та вдачею справжнього життєлюба. Сьогодні артист драми Волинського обласного академічного українського музично­драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка Мирослав Юзефович  святкує свій 70 ­літній ювілей
78-й театральний сезон Волинського академічного українського музично-драматичного театру імені Тараса Шевченка відкрився містерією за мотивами твору Івана Котляревського у постановці режисера Ярослава Ілляшенка
Археологи у цьому місті натрапили на стародавню кам’яницю. Збереглася вона доволі добре. Стіни товщиною майже метр викладені з пісковика. Тепер науковцям залишилося встановити, кому вона могла належати?
Сумна звістка надійшла із Овадного. В останній вересневий ранок зупинилося серце Галини Махонюк, майстрині-вишивальниці, чиї неповторні рушники полетіли над світом, возвеличуючи красу Волині й України
У них не просто слова про війну – то слова, написані війною. Вона руйнує людські долі, спопеляє душі дотла.Але водночас там, на фронті, народжуються справжні таланти
Лідер групи «Океан Ельзи» буде відвідувати курси в університеті і розповідатиме на відкритих заняттях про свою батьківщину
Стіни Волинської обласної ради прикрашає оригінальний текстиль лучанки Тетяни Ядчук-Богомазової
Сьогодні зранку гірники відокремленого підрозділу «Шахта №9» ДП «Волиньвугілля» відмовилися опускатися під землю, щоб добувати вугілля
line ПИТАННЯ ТИЖНЯ