up-arrow

Навчаюсь у Луцьку і здобуваю ... польський диплом

title
І український, і європейського зразка документи про вищу освіту одночасно можливо отримати всього за 4 роки навчання. Спільний проект, започаткований минулого навчального року між Східноєвропейським національним університетом ім. Лесі Українки та польською Академією Януша Длугоша в Ченстохові, так і називається – «Подвійний диплом»

Лариса ЗАНЮК

Є МОЖЛИВІСТЬ ОБИДВА ВИШІ ЗАКІНЧИТИ ОДНОЧАСНО
Казав мудрець, не шкодуй часу, витраченого на освіту, а завдяки цьому проекту 4 роки спливе, студент навіть і не зчується коли, навчаючись у Польщі й в Україні одночасно.

Не варто їхати вчитися за кордон, коли є можливість за той же час здобути два дипломи і гарну освіту простішим чином.

Протягом року студенти спеціальності «Фізична терапія, ерготерапія» вивчали дисципліни у двох вишах, складали сесії і тепер можна робити висновки з такого навчання. У просторій конференц-залі університету ми поспілкувалися не лише з ними, а й з викладачами обох вишів.
Ольга Андрійчук, професор кафедри здоров'я людини і фізичної реабілітації СНУ ім. Лесі Українки розповідає:
— Завданням наставників, зокрема моїм, було узгодити навчальні плани, щоб у польській академії і у нас предмети не повторювалися. Протягом семестру студенти вчаться півтора місяці у Польщі, потім – на батьківщині, в результаті через чотири роки отримають диплом і український, і закордонний. Правда, у Польщі на бакалавра треба вчитися три роки, у нас – чотири. Тобто наші другокурсники паралельно стають першокурсниками польського вишу і закінчують обидва навчальні заклади одночасно.
— Всі студенти можуть навчатися за такою програмою?
— Можливості та мотивацію має кожен, але з трьох груп ми вибрали по п'ять найуспішніших студентів. Ті, що вступали після шкіл, навчатимуться 4 роки, а випускники медичних коледжів – за скороченою програмою – 2 роки, – повідомила викладачка.
— Чому молоді люди вибрали спеціальність реабілітолога і як планують своє майбутнє – запитую вже у студентів.
— Закінчив медколедж, – розповідає Любомир, – хотів продовжити навчання, тому вступив у СНУ на реабілітолога, а через місяць нам повідомили, що є можливість паралельного навчання в Польщі з безкоштовним проживанням. Умовою було добре скласти сесію. Це привабило, ну, то я старався.
— Майже всі за кордоном побували вперше. Одразу було боязко, що не добре знаємо мову, бо лише відвідували курси польської. А потім познайомилися з тамтешніми студентами – живе спілкування – це набагато більше знань, – додає Іванна.
— Ви фактично одночасно вчитеся у двох вишах, а скільки наукових робіт будете писати? – цікавлюся.
— Одну дипломну українською мовою, яку перекладемо на польську, – пояснює Юлія. – Можливо, захист буде в Україні з трансляцією через скайп із польським вишем.
— За кордоном дуже відстежується плагіат. Що вам розповідали про це?
— У польських вишах заохочується власне дослідження, а не списування теорії. Важливо зібрати більше практичного матеріалу, захистити його. Тому плагіату просто не може бути, адже це власна робота. Ми вже запропонували теми, над якими хочемо працювати, а викладачі радять, як це пов'язати з практикою, – діляться Ірина та Мирослава.


«В УКРАЇНІ – ВІЙНА, ТОМУ РЕАБІЛІТОЛОГИ ПРОСТО НЕОБХІДНІ»
— Ще, можливо, рано про це говорити, а все ж цікаво, у якій країні хочете працювати після закінчення обох вишів, адже дипломи дають подвійну можливість?
— Якщо порівнювати престижність професії реабілітолога, то у Польщі вона більше затребувана, в Україні цей напрямок тільки розвивається. Але якщо брати до уваги, що кожна хвороба потребує відновлення і у європейських клініках із кожним пацієнтом обов'язково працює реабілітолог, то колись і у нас до цього дійдуть. Тим паче, що в Україні — війна, і багато солдатів отримують поранення... Реабілітологи просто необхідні, – міркує Любомир.
— У Польщі є можливість на практиці випробувати різні пристрої, апарати, яких у нас ще поки навіть немає, – додає Руслан.
— Чим ще приваблює навчання в Польщі?
— По-перше, відчувається контраст у рівні культури, – каже Марія. – Сподобалося, як у Польщі святкують День студента. Він триває цілий тиждень. Мер символічно віддає ключі від міської брами і містом керують студенти: влаштовують концерти, вечори кінопереглядів, костюмовані бали – усе для того, щоб розслабитися перед сесією. Там є так звані «ректорські дні». Коли з якихось причин студенти хочуть звільнитися від пар, то просять про це ректора, і він оголошує «ректорський день». Ми одразу зауважили, як польські викладачі ставляться до студентів – з повагою.
— Тобто, там ви всі пани? – жартую.
— Майже так. Мабуть, викладачі розуміють, наскільки нам складно адаптуватися, тому з такою віддачею пояснюють матеріал і розмовляють, як з рівними.


«СКОРИСТАЙТЕСЬ ШАНСОМ ЗДОБУТИ ЄВРОПЕЙСЬКУ ОСВІТУ ПРОСТІШИМ ШЛЯХОМ»
— Чи є ваше навчання альтернативою навчання за кордоном?
— Це значно дешевше і економніше у часі, – зауважує Ірина. – Але не всі про таке знають, тому ми розповідаємо з власного досвіду навіть тим українським студентам, які вчаться у Польщі. Одна дівчина захотіла отримати другу освіту, адже лише з польським дипломом в Україні нелегко знайти роботу.
— У нас практикують обміни студентами, але це лише з метою здобуття досвіду, а от з подвійним отриманням диплома – таке вперше. Гуртожиток, у якому ми живемо, загалом коштує 200 злотих у місяць, а ми проживаємо безкоштовно, – усміхається Михайло.
— А чим добре у нас? – не змогла не запитати.
— Добрий мамин борщ, і через таку програму подвійної освіти є можливість бувати частіше вдома, порівняно зі студентами, які вчаться лише у Польщі, – підсумовують студенти.
На питання, чи користувалися на іспитах шпаргалками, запевняють, що туди дозволяється приходити лише з ручкою, хоч написати шпору для українського студента – ніде не проблема.
Професор Еліуш Маволєпши, декан педагогічного факультету Академії Януша Длугоша, і собі долучився до розмови та розповів, що це перша група з Луцька, яка вчиться за програмою «Подвійний диплом», але українцями польські викладачі цілком задоволені та мають намір польських студентів відправити на навчання до нас. А проект «Подвійний диплом» тепер поширять ще й на спеціальність «Фізична культура».
— Подвійний диплом сприяє вільному вибору місця роботи в Європі. Не варто їхати вчитися за кордон, коли є можливість за той же час здобути два дипломи і гарну освіту простішим чином. Тож хочу запросити абітурієнтів звернути увагу ще й на спеціальність «Середня освіта. Фізична культура», яка теж цього року працюватиме за цим проектом, – переконує Наталія Бєлікова, завідувачка кафедри теорії фізичного виховання, фітнесу та рекреації.
Залишається побажати, щоб сподівання студентів та їхніх наставників виправдалися: працювати за подвійним дипломом було і престижно, і високооплачувано, а інші факультети й виші теж брали участь у подібних проектах, надаючи своїм студентам подвійну можливість в отриманні освіти.
Детальніше із проектом можна ознайомитися тут: indyka.svitlana@eenu.edu.ua.

ІНШІ МАТЕРІАЛИ РУБРИКИ
«Найважливіші зустрічі людини — ​це її зустрічі з дітьми» — ​так вважав відомий польський лікар і педагог із літературним псевдо Януш Корчак (1878–1942), який прийняв героїчну смерть разом зі своїми вихованцями
З нагоди відкриття XVIII міжнародної математичної конференції імені Михайла Кравчука у Луцьку побував перший заступник міністра освіти та науки України Володимир Ковтунець. У перерві між пленарними засіданнями він, разом із ректором СНУ ім. Лесі Українки Ігорем Коцаном, спілкувався з представниками ЗМІ (обоє на фото). На запитання від нашої газети: «Чому, маючи обдарованих математиків і фізиків, Україна не має Нобелівських лауреатів?» заступник міністра відповів, що лауреати є, але вони, на жаль, виїхали й представляють інші країни. Цей процес триватиме й надалі, якщо держава не забезпечить гідне фінансування науки
Чи підтримуєте ви ініціативу деяких громадських активістів не дарувати вчителям квіти на 1 вересня чи День працівника освіти? Як у такому випадку виявляти свою вдячність педагогам за їхню працю?
На запрошення німецької благодійної організації «Ukraine-Hilf», що її створили два роки тому вихідці із колишнього СРСР, восьмеро юних волинян, батьки яких захищали Україну на Сході, протягом 10–18 вересня знайомилися із традиціями, побутом, історією та архітектурою найстаровиннішого міста Європи – Мюнстера
Не чекаючи обіцяної допомоги, депутати цього села, що в Локачинському районі, самі ініціювали ремонт занедбаного приміщення дитсадка, і зробити це вдалося за три роки. Вартість усіх робіт – два мільйони гривень, з них 75 відсотків – кошти сільради
У суботу в Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки відбулася посвята у студенти
Стобихівська школа I–II ступенів, що на Камінь–Каширщині, прославилася на всю Україну тим, що для її 244 учнів ще так і не було традиційного Першого дзвоника. Батьки не пустили дітей на навчання через аварійний стан приміщення закладу. На розбір ситуації 5 вересня у Стобихівку прибули місцеві чиновники — голова Камінь–Каширської райдержадміністрації Валерій Дунайчук, начальник відділу освіти Віктор Пась та районний депутат Світлана Сидорук
У 1990-х роках майже кожен українець хотів здобути диплом про закінчення вищого навчального закладу. Сьогодні прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявляє, що не обов’язково мати вищу освіту, головне — отримати знання і вміти реалізувати себе в певній професії. Чи згодні ви з тим, що можна стати успішною людиною в Україні без диплома вишу?
Повернувшись із канікул, народні депутати України ухвалили в другому читанні та в цілому проект закону «Про освіту», підтримавши його 255 голосами
Сьогодні зранку гірники відокремленого підрозділу «Шахта №9» ДП «Волиньвугілля» відмовилися опускатися під землю, щоб добувати вугілля
line ПИТАННЯ ТИЖНЯ