up-arrow
ДОБРОГО ВАМ ЗДОРОВ'Я! Архів рубрики

«Завжди чекаємо гостину – це наш єдиний «виїзд у світ»

title
Коли 19 років тому керівники Мальтійської служби допомоги на Волині Гюнтер і Віра Блеккери запровадили свято для тих, кого рідко запрошують в гості, вони й не уявляли, що це стане для неповносправних людей і їхніх рідних справжньою і довгоочікуваною подією

Галина СВІТЛІКОВСЬКА


ПОРОДИЧАЛИСЯ ІЗ ТИМИ, КОМУ НАЙВАЖЧЕ
— Знайомилися два десятки літ тому із сім'ями, де росли важкохворі діти, із самотніми немічними старенькими — і відчували, наскільки їм бракує спілкування. Так і з'явилася ідея збирати за накритими столами людей, яким доля дала найважчі випробування, — згадує Віра Мефодіївна, яка сьогодні зустрічає гостей без чоловіка, бо пан Гюнтер, на жаль, нездужає.

– Хоч мій Богдан не ходить, нічого не може сказати, але я ж бачу, як він радіє, що разом із усіма за столом, як реагує на музику, пісні, – каже мама Людмила Кузняк із Ківерців.

— Свято має відбутися, незважаючи ні на що, — сказав він, не зраджуючи своїй німецькій пунктуальності.

Колишні хлопчики й дівчатка, яких мами приносили на перші гостини, тепер стали дорослими. Тож мальтійці потребують нині дужих волонтерів. Потрібно об’їхати чимало адрес, посадити прикутих до візків людей у спеціально замовлений автобус, доправити до Луцького коледжу Національного університету харчових технологій, у залі якого традиційно відбувається свято. До речі, студенти цього навчального закладу, як і вихованці Ківерцівського та Луцького медколеджів, — найактивніші помічники Мальтійської служби допомоги.
Добрим «вірусом» милосердя «заразила» Віра Мефодіївна і свою сестру Михайлину, її чоловіка та доньку, які взяли на себе чимало організаційних клопотів. Найактивнішими волонтерами стали і рідні керівника Ківерцівського відділення Мальтійської служби Світлани Лищук — мама Ніна Павлівна, племінник, які щиро опікуються людьми з особливими потребами. Тож і з підготовкою до свята спільними зусиллями справилися на відмінно. Зал, як і щороку, був переповнений особливими, дуже вдячними, гостями.
— Хоч мій Богдан не ходить, нічого не може сказати, але я ж бачу, як він радіє, що разом із усіма за столом, як реагує на музику, пісні, — каже мама Людмила Кузняк із Ківерців. — Завжди чекаємо цього дня, то наш єдиний «виїзд у світ».
Тільки зазвучала мелодія, жінка поспішила розвернути інвалідний візок, аби синові було краще видно артистів: смачні наїдки знайдуться і вдома, а живу пісню хлопець може почути не часто.
Ведуча свята Світлана Олексіївна Лищук зуміла створити зворушливо теплу атмосферу, знайшла щирі слова, аби пошанувати усіх батьків і матерів, додати оптимізму й позитивних емоцій кожному гостю. А допомагали їй у цьому колеги-викладачі, вихованці рідного Ківерцівського коледжу, студенти—майбутні медики з Луцька і, звичайно, подруги із народного аматорського ансамблю «Свічадо», без виступів якого не можна уявити «Гостину любові».

ДОЛІ, ЗІТКАНІ З БОЛЮ
Історії кожного із присутніх у залі обпікають душу. Ці люди переносять багато болю і страждань, і тому так цінують турботу, увагу. Згадують, як Гюнтер Блеккер, незважаючи на поважний вік, сам сідав за кермо реанімобіля, щоб доправити хвору дитину на лікування до Німеччини чи у київську клініку. Як пані Віра навідується до прикутих до ліжка людей із найнеобхіднішими речами для догляду. Багатьом неповносправним мальтійці подарували інвалідні візки. А комусь, як хлопцям і дівчатам із громадської організації «Джерело життя», допомогли повірити у свої сили.
Ось Богдана Караванська, нині відома спортсменка, яка вважає Гюнтера і Віру своїми хресними батьками. Семирічною дівчинкою вони взяли її під опіку. До того часу дитина, яка народилася без ніжок та ще й зі складними вивихами кульшових суглобів, уже змордувалася в українських лікарнях. І саме у Мальтійській службі Богданка і її мама знайшли підтримку, до дівчинки запросили німецьких спеціалістів, кошти на протезування збирали у Німеччині.
Ось лучанка Оксана Капішевська. Глибокі розумні очі, красива душа у зболеному крихітному тілі на дитячому візку. Випускниця юридичного факультету. Університетська освіта, червоний диплом.
— За спеціальністю влаштуватися на роботу неможливо. А витрати на лікування великі. Ось і нинішньої зими донька важко хворіла, не змогла навіть піднятися, щоб потрапити на прийом до німецьких фахівців із слухопротезування, — розповідає мама Тамара Сергіївна.
— Вони ще приїдуть, щороку їх запрошуємо, — заспокоює Віра Блеккер, пояснюючи, що упродовж майже двох десятків літ за посередництва Мальтійської служби німецькі благодійники забезпечили слуховими апаратами, вушними вкладками не одну сотню волинян із вадами слуху.
Ця невтомна й духовно багата жінка, яка вміє об’єднувати навколо себе небайдужих людей, намагається вплести у зболені долі світлі барви тепла і любові. І тому так щиро дякували їй гості за свято, за турботу і милосердя.

Віра Мефодіївна Блеккер зі своєю «похресницею» Богданою Караванською.

Мальтійці подбали і про частування, і про цікаву концертну програму.

 

ІНШІ МАТЕРІАЛИ РУБРИКИ
Мені довелося багато чути про надзвичайні здібності цілителя Віктора Сірочука (на фото). Але до такої інформації ставився досить скептично. Хоча, коли нещодавно трапилася нагода познайомитися із «людиною–рентгеном», як його називають колеги, не відмовився. І не пошкодував
Мене звати Лілія. У 21 рік мені був поставлений діагноз — лімфома Ходжкіна. В моїй грудній клітині лікарі знайшли лімфовузел розмірами 4х7,5х10 см. Сказати, що у той момент рухнув мій світ, — це нічого не сказати і практично промовчати
Такі листи вдячності Василю Петровичу отримує редакція від пацієнтів, які прийшли до лікаря на милицях, а пішли додому вже без них
Як відреагуєте, почувши таку пропозицію від сімейного лікаря чи від когось із сусідів, колег? Напевне, сприймете цю пораду як смертельну образу. Страх, аби «не записали в реєстр божевільних», хибні стереотипи призводять до того, що у поле зору психіатрів потрапляє заледве половина їхніх потенційних пацієнтів. Про цю та інші проблеми, пов’язані із психічним здоров’ям населення, спілкуємося з Ігорем МОЧАРСЬКИМ (на фото), завідувачем поліклінічного відділення Волинської обласної психлікарні № 1, головним психіатром Луцька, фахівцем із понад 30-річним стажем
Багатьом батькам відома ситуація: малюка нудить, із рота чути запах ацетону або кислої їжі. Це — ацетономічний синдром, що виникає при порушенні обміну речовин після перевтоми чи емоційного виснаження
За даними медиків, у 1990—2016 роках у світі від теплового удару загинуло 793 дитини, яких батьки залишали на якийсь час закритими в автомобілях
Сьогодні ведуча «оздоровчого відеорозділу» сайту «Волинь-нова» Ольга Філюк пропонує тренування із застосуванням елементів дихальної гімнастики, засновницею якої є американка Гріг Чайлдерс
У моєму блокноті прізвище лучанки Наталії Омельчук з’явилося давно. Планувала розповісти її історію, в якій було багато болю, страждань, і пересадка серця — як винагорода. Ждала можливості зустрітися, поспілкуватися, довідатися про все з перших уст. Але коли почула минулого тижня у телефонній трубці: «Не знаю, коли повернуся додому, постійно під крапельницями, гроші на ліки вже закінчилися», то зрозуміла, що зволікати не можна
Батьки новонароджених називають її добрим ангелом
Втім, більшість опитаних мешканців обласного центру вболівають за киян, але віддають перевагу гірникам
line ПИТАННЯ ТИЖНЯ