Понад усе любили свою землю — і стали святими мучениками…

Сергій НАУМУК

23 — 24 червня 1941 року енкаведисти ліквідували ув’язнених волинян, яких було неможливо етапувати углиб Радянського Союзу. Кримінальних злочинців вивели, а решту почали розстрілювати з кулеметів і закидати гранатами. Проте кільком вдалося вціліти під тілами товаришів. Їх змусили ховати убитих. Трупи скинули у воронки від авіабомб, зверху пожбурили справи арештантів, їхні речі і підпалили. Прикопали шаром землі усього 30—40 сантиметрів.

Луцька міська рада прийняла рішення виділити 100 тисяч гривень на ці розкопки.

Три роки тому священний синод УПЦ КП прийняв рішення вважати місцевими святими в’язнів Луцької тюрми. Тому це не просто останки, а останки святих. Хочемо вшанувати їх і достойно поховати у крипті. Храм монастиря, який розташований у будівлі колишньої тюрми, названий на честь святих мучеників ХХ століття — в’язнів Луцької тюрми. Заплановано зробити музей Луцької тюрми на першому поверсі монастиря, який уже реставрують, — розповів митрополит Луцький і Волинський УПЦ КП Михаїл.

Одну з чотирьох ям, у яких, за свідченнями очевидців, було поховано (ні, не поховано, а по-дикунськи зарито!) в’язнів Луцької тюрми, розкопали у Старому місті.
— Ще у березні 2017 року надійшло клопотання про виділення коштів на ексгумацію. Луцька міська рада прийняла рішення надати 100 тисяч гривень на ці розкопки. Після їх завершення останки перепоховають, — сказав виконувач повноважень луцького міського голови Ігор Поліщук.
Загалом пошуки тривають із кінця 1980-х. У серпні 2016 року головний спеціаліст відділу охорони культурної спадщини Луцької міської ради Юрій Мазурик та заступник директора державного історико-культурного заповідника у місті Луцьку Віктор Баюк локалізували одну з ям біля пам’ятного хреста на честь розстріляних. Є різні відомості про кількість таких ям (4 або 5) та число загиблих (від 2 до 5 тисяч).
— Ці люди були винні тільки в одному: вони любили свою землю. По останках бачимо, що це здебільшого молодь 20 — 30 років. Скільки триватимуть розкопки, не відомо, але в жодному випадку не плануємо завершити їх «до дати». Окрім того, згідно з чинним законодавством, при виявленні людських останків відкривають кримінальне провадження. Луцька міська рада подала подання в СБУ та Нацполіцію. Є певні процедури і їх треба дотриматися, — зазначив Сергій Годлевський, який курирує цей напрям роботи від міської ради.
Розкопки, які тривали шість днів, проводило комунальне підприємство «Доля» Львівської обласної ради. Від денної поверхні кістяки лежали на глибині до 2 метрів. Було ексгумовано 107 останків. Окрім кісток, знайдено гільзи від патронів, металеві осколки, скляний та металевий посуд тощо. Збереглося шкіряне взуття та елементи одягу.
— Ми натрапили на нехитрі пожитки в’язнів: гребінці, коробки з-під зубного порошку, порожні портмоне, гаманці, портсигари, залишки одягу та полотняних мішків. Під час розкопок знаходили фрагменти сукняного одягу, який на той час був поширений серед жителів Волині, а також взуття: і бідове, і добротне. Це ще раз підтверджує, що знайдено саме останки в’язнів Луцької тюрми, розстріляних 23—24 червня 1941 року, — розповів Сергій Годлевський.
До речі, це вперше локалізовано місце поховання жертв тоталітарного режиму. Хоча спроби були й раніше. У 2009 році археологи під час пошуків натрапили на останки радянських військовополонених, знищених німцями. Ще одна яма, яку розкопали раніше, виявилася порожньою (у ній було лише кілька фаланг пальців).
Оскільки знайдено останки 107 чоловік, то постає питання: чи могли поміститися у чотирьох вирвах 2 тисячі або й більше людей? Цілком ймовірно, що частину з них захоронили в іншому місці. Тож пошуки тривають.

Жахливе видовище безладно нагромаджених кістяків по-звірячому убитих людей — хороші ліки для затуманених прихильників «руского міра».

Тлінні останки 107 наших земляків.

Речі, знайдені при розкопках.

Один із поки що безіменних волинян, розстріляних енкаведистами.