Колись ці культури вирощували у степу, а тепер – на Волині

Ірина РЕПЕТУХА
Перша зупинка була зроблена біля колекції сої з десяти сортів – для ознайомлення із новітніми технологіями живлення, адже, як прозвучало пізніше, щоб отримати високі врожаї сої, треба уважно підходити до системи удобрення. Присутнім нагадали, що хоча вона і не є культурою волинського краю, все ж стала популярною, бо, завдяки грамотному підходу господарників, дає хороші результати.

Аграріїв просять звернути увагу на сорго. Це прекрасна кормова культура, яка переконані науковці, займе важливе місце на полях.

Під час огляду озимих культур сільгоспвиробники отримали від науковців чергове підтвердження, що кращого сорту пшениці для Волині, як Поліська-90, немає, бо це – якість та стабільний урожай для бідних грунтів, а тритикале є дійсно перспективною культурою, яка має вирощуватися в Західному лісостепу та на Поліссі.
На демонстраційній ділянці гречки «Антарія» прозвучало, що це хоч і старий сорт, але кращого для Волині українська селекція ще не знайшла. На цьому полі після багаторічних трав очікують зібрати близько 20 центнерів з гектара. При заявленій Аграрним фондом закупівельній ціні на гречку, це на 100 відсотків рентабельне виробництво.
Під час огляду раннього сорту картоплі Кіммерія учасникам заходу розповіли, що його вирощують за ресурсозберігаючою технологією. Зокрема, зовсім не було внесено мінеральних добрив, лише – органо-мінеральні. Але важливу роль відіграє попередник. По цьому сорту під час фази цвітіння вже сформований урожай 144 центнера з гектара. Також для виробництва був рекомендований ранньостиглий сорт Слаута, який при тому, що тільки но закінчилась фаза цвітіння, обіцяє урожай 168 центнерів з гектара.
Волинська дослідна станція — чи не єдина установа Національної академії аграрних наук України, яка зберегла велику колекцію льону олійного. На жаль, в області льонарство знищено, тому культура потребує великих затрат. Разом із тим гостям розповідали, що галузь – перспективна для вітчизняного агробізнесу, адже існує світовий попит на льон. І відродити виробництво льону-довгунця можна саме через льон олійний. Директор Департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації Юрій Горбенко навів приклад, що на Ратнівщині вирощують льон і на сидерат, і в сівозміні, і досить успішно реалізовують.
На ділянках з ярими культурами присутні дізналися про характеристики ячменю сортів Мирний, Карат, Геліос, вівса Зубр та Деснянський, і що яра пшениця більше культивується в лісо-степовій частині Волинської області, а для Поліської зони вона досить вибаглива і потребує особливого догляду. Велика колекція сортів та гібридів кукурудзи стала наочним прикладом, як час усе змінює. Адже 30 років тому на Волині не сіяли кукурудзу на зерно, а сьогодні бачимо прекрасні посіви, завдяки старанням місцевих науковців. Заклик займатися кукурудзою був аргументований тим, що серед усіх зернових – це потенційно найпродуктивніша культура.
Аграріїв просять звернути увагу на сорго. Це прекрасна кормова культура, яка переконані науковці, займе важливе місце на полях. Адже на Волині кліматичні умови такі, як 30 років тому назад були в зоні Північного Степу, де сорго вирощується на зерно.

Біологічний азот в 10 разів дешевший за аміачну селітру. То чому б це не використовувати?

Останньою для огляду була представлена озима пшениця, на якій застосували біологічні засоби захисту рослин у різних комбінаціях з певними хімічними елементами або їхніми сполуками. Підсумок Дня поля підбив академік Національної академії аграрних наук України Олександр Іващенко. Він порадив волинським виробникам сільськогосподарської продукції дружити з наукою. Але був здивований, чому на волинських угіддях люпин не є культурою № 1? Кращого акумулятора азоту на полях світ не знає. Ця культура прекрасно росте в нашому краї, а біологічний азот в 10 разів дешевший за аміачну селітру. То чому б це не використовувати?

Фото Ірини РЕПЕТУХИ.