Бізнес судді Торчинюка шукатимуть агенти

Левко ЗАБРІДНИЙ

Торік суддя розлучився з дружиною, тож із декларації зникла солідна частина статків, якими давно зацікавилися журналісти, а віднедавна і Національне агентство з питань запобігання корупції. До кінця серпня НАЗК має провести повну перевірку декларації пана Торчинюка, щоб встановити, чи не приховав суддя частини інформації про своє майно та бізнес.
Перевірити фінансову звітність Вадима Торчинюка попросили юристи проекту «Тисни» після розслідування журналістів «Слідство.інфо», які показали, що у своїй електронній декларації за 2015 рік, яку подавав на початку листопада 2016–го, голова Господарського суду Рівненщини, тоді ще одружений, не вказав усього, чим володіє. Зокрема, прізвище пана Торчинюка та його вже колишньої дружини Наталії Торчинюк фігурує серед засновників та керівництва словацької компанії «Vellex». У лютому 2015 року функції директора компанії, як свідчить витяг зі словацького реєстру, який отримали журналісти, виконував і сам Вадим Торчинюк, хоча у коментарі «Слідству.інфо» він заперечував свою причетність до фірми.

« Прізвище пана Торчинюка та його вже колишньої дружини Наталії Торчинюк фігурує серед засновників та керівництва словацької компанії «Vellex».»

Окрім того, суддя не вказав, що є бенефіціаром ТзОВ «Офісно-торговий центр», який займається нерухомістю, а його дружина – фірми «Любарт». У графі про корпоративні права Наталії Торчинюк у декларації було зазначено «член сім’ї не надав інформації». Така ж відповідь – у всіх полях про майно та доходи дружини за 2015 рік, яка, як з’ясувало «Слідство.інфо», є ще й власницею архітектурної пам’ятки під Луцьким замком, про яку суддя взагалі ніколи не згадував у своїй фінансовій звітності.
У декларації за минулий рік, яку пан Торчинюк подав навесні, про дружину, з якою є троє спільних дітей, уже згадки немає. Тим не менше, суддя дещо розширив перелік власного майна. Наприкінці 2016-го він став власником квартири у Києві площею 110 кв. м, яку йому, згідно з документами, подарувала екс-дружина. Окрім того, суддя добудовує маєток біля Луцька, площею 650 «квадратів», та купив торік «Renault  Kangoo» 2010 року випуску, а син Іван у 2015-му став власником «BMW 320» 2013 року. Дохід судді минулоріч становив близько 1,2 мільйона гривень: 216 тисяч зарплати, 250 тисяч процентів від банківських вкладів та ще 730 тисяч – дохід від продажу «BMW 530d» 2014 року випуску. У служителя Феміди, як зазначено в декларації, є 157 тисяч євро, 2,3 тисячі доларів, 215 англійських фунтів стерлінгів та 70,7 тисячі гривень на банківських рахунках, а також 220 тисяч гривень, 53 тисячі доларів та 27 тисяч євро готівки. Порівняно з 2015-м, готівкових коштів у судді поменшало.
Не будемо детально перераховувати усіх статків, які вказані у фінансовій звітності, проте зауважимо, що він є власником трьох земельних ділянок – у Луцьку, селі Тарасовому біля Луцька та у Шацьку, має дві квартири та два гаражі в обласному центрі Волині, будинок відпочинку у Шацьку, елінг на 226 «квадратів» у кримському Утьосі та нежитлове приміщення у Чайці, що теж у Криму. У Рівному суддя квартиру орендує. У пана Торчинюка та його мами – п’ять легкових авто (переважно «BMW» та «Мерседеси»), а ще квадроцикл, вантажне авто та причепи.

У мене нема ніякої словацької фірми, а після розлучення я не зобов’язаний вказувати дані щодо дружини.

Вадим Торчинюк останні кілька місяців не очолює Господарський суд і не проводить засідань. У нього закінчився п’ятирічний термін перебування на посаді, і тепер він чекає рішення Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів, які мають визначити, призначати Вадима Торчинюка суддею безстроково чи ні. Рішення мали би ухвалити ще торік, проте через формування суддівської системи в країні загальмувався процес призначення служителів Феміди. Наразі у Господарському суді Рівненської області мають право здійснювати правосуддя лише троє суддів із 14, які є у штаті.
Вадим Торчинюк очолював обласний Господарський суд з 2014 року, а працював там з початку 2012-го. Доти пан Торчинюк мав власний бізнес на Волині — керував та був засновником кількох підприємств, зокрема будівельної фірми «Любарт», ТОВ «Комітент», ТОВ «Лотекс». До Господарського суду він офіційно потрапив, щоправда, з посади начальника юридичного відділу луцького ТзОВ «Радош», яке нині вже не існує.
– Я вже був у НАБУ і давав пояснення щодо своєї декларації, — коментує Вадим Торчинюк перевірку НАЗК та походження своїх статків. — Жодних порушень закону немає, на мою думку, але нехай компетентні органи перевіряють. У мене нема ніякої словацької фірми, а після розлучення я не зобов’язаний вказувати дані щодо дружини. Торік вона інформації про своє майно та доходи мені не надала, про що і вказано у декларації за 2015 рік. Відповідно до закону я вчинив все правильно. Щодо «Офісно-торгового центру», то я був власником цього ТзОВ до мого призначення суддею. Коли пішов на державну службу, свою долю відписав дружині, я не є бенефіціаром і у мене є питання до реєстратора, на підставі чого він вказав моє прізвище. Це непорозуміння. До суддівства працював у різних галузях, зокрема юридичній. Я вже декілька разів наголошував, що усі статки нажив до того, як став суддею. Навіть узяти будинок, який зводжу під Луцьком, то легко на Google maps перевірити, що у 2011 році він мав такий же вигляд, як нині.

І багаті європейці хотіли б у такому замку жити...