up-arrow
КУЛЬТУРА Архів рубрики

«Бандерштат», ти робиш нас щасливими – грав би тут щодня»

title
Так заявив Євген Галич, лідер гурту «О.Torvald» (учасник «Євробачення-2017»), на цьогорічному фестивалі патріотичного духу на Волині, що зібрав рекордну кількість глядачів – за 3 дні дійство відвідало 12 тисяч осіб (гості були навіть з Ізраїлю та Японії), перед якими виступило аж 60 гуртів

Спочатку серед прихильників була здебільшого молодь. Тоді музика була важча. Але з часом фестиваль значно розширив вік учасників: почало приходити дуже багато людей середнього і старшого віку.

Багаторічні учасники – популярні «Скрябін», «Фіолет», «Жадан і собаки», «Тартак». Дебютували на фесті «Бумбокс», «Воплі Відоплясова», «Без обмежень», «OT VINTA», «Vivienne Mort», «Один в каное», діджей Anatoly Tapolsky. 

Ми пропонуємо вашій увазі думки про всеукраїнський музично-мистецький захід його головних учасників

 

 

 

 

 

Олена ГЕРАСИМ’ЮК,
авторка книги «Розстрільний календар» (хроніки політичних репресій у Радянській Україні), презентація якої була зірвана на «Бандерштаті-2017»):

– Аби убезпечити людей від нападів, подію відмінили. Ось така історія про любов до рідної землі. Якщо мої друзі-митці підтримають мене під час своїх виступів на «Бандерштаті» – я буду вдячна. Мертві, сподіваюсь, теж. Бо якось це дивно – виступати перед групою людей, які зірвали презентацію книги про репресованих у річницю Великого терору.

 

 

Ганна ЛУЦЮК,
письменниця, співорганізатор літературної сцени «Бандерштату»:

– Близько двох сотень людей прийшло на презентацію «Розстрільного календаря». Але за рішенням членів оргкомітету презентацію скасовано. Зранку до них підійшли хлопці (дотичні до «Свободи» і «Правого сектору») і повідомили, що не дозволять відбутися зустрічі з Оленою Герасим’юк через якісь їхні конфлікти, через її квітневий пост у «Фейсбуці», через те, що вона підтримувала КиївПрайд (парад на підтримку ЛГБТ-спільноти – Ред.) Щоб уникнути сутичок і бійок, щоб гарантувати безпеку Олені і слухачам, на території фесту презентацію відмінили. Всіх, хто хоче підтримати Олену, запрошую на 17.00 у книгарню «Є», де відбудеться презентація (вона пройшла успішно – Ред.). Це дуже важлива книжка про пам’ять, де викладено хроніки репресій проти української інтелігенції. Перша презентація мала символічно відбутися на Бандерштаті – «фестивалі справжнього українського духу», і символічно, що її тут не буде...

 

Микола ФЕДІК,
голова Луцької організації
ВО «Свобода»:

– Щодо коментарів Олени Герасим'юк з приводу подій на фестивалі «Бандерштат». Луцька міська організація ВО «Свобода» не проводила, не проводить і не збирається проводити жодних протестних акцій на фестивалі. Також як керівник міської організації я не робив жодних заяв та нікого не уповноважував робити заяви та вчиняти будь-які дії від імені Луцької міської організації ВО «Свобода».

 

 

Сергій ЖАДАН,
письменник:

– Щойно повернулись із «Бандерштату». Фантастична публіка, чудова організація, всім дуже дякуємо за гостинність і підтримку. Єдина прикрість – зранку з’явилась інформація про погрози на адресу організаторів і вимогу скасувати презентацію книги Олени Герасим’юк «Розстрільний календар». Дуже сподіваюсь, що презентація таки відбудеться й політичний популізм не впливатиме на незалежність мистецької позиції. Олені та організаторам – удачі й витримки, все буде добре. Ну й зі свого боку обов'язково організуємо презентацію цієї книги в Харкові. Мистецтво має бути незалежним. Інакше це не мистецтво. Всім нам розуму й добра.

 

Уляна СУПРУН,
в.о міністра охорони здоров'я України:
– Якби Бандера був міністром охорони здоров’я, він би боровся. Саме так повинні діяти всі громадяни України – боротись. Українці гарно роблять революцію, але і потім треба працювати, щоб зуміти реалізувати її мету. Ми не маємо чекати, щоб нам хтось дав, ми маємо робити все самі. Настав час, щоб ми вклали свій талант, знання, вміння у розвиток держави, де революції вже не потрібно, бо держава правильна. Це була ідея, яка виникла із самого початку створення ОУН, за нею боролося УПА.

 

 

Роман СКРИПІН,
журналіст,
один із засновників «Громадського телебачення»:

– Я за легалізацію. За легалізацію багато чого: проституції, порнографії, марихуани. Все одно воно є. Я впевнений, що ніхто нікого не перестріляє, бо інстинкт самозбереження ніхто не відміняв. Якби люди мали зброю, то наші депутати «зас..ли» би. Вони бояться того дня, коли люди прийдуть зі зброєю та запитають: «Що ж ви робите?» Насправді це дискусійна тема. 450 людей у Верховній Раді не можуть вирішувати за всю країну.

 

 

Олег СКРИПКА,
лідер гурт «ВВ»:
– Я дуже багато попоїздив по фестивалях світу. Можу порівнювати. «Бандерштат» – це гарна ідея безалкогольного фесту. Я вас вітаю, це – перемога. А культ-простір – це частина інформаційного простору держави, це те саме, що душа людини. Якщо ми не опікуємося душею, вона відходить від тіла і помирає. Це як із територіями, які ми втратили спочатку в культурному плані, а потім – у географічному.

 

 

Ігор ГУЗЬ,
народний депутат України, голова оргкомітету «Бандерштату»:

– Я 11 років був головою оргкомітету «Бандерштату». Задумували ми його як фестиваль, який зможе впливати на молодь, зокрема ідеологічно в контексті патріотизму. Але не стандартно, а за допомогою музики, культури, зустрічей із цікавими людьми, тобто формування нового молодого українця. Ця система спрацювала, адже чимало молодих людей пройшли через фестиваль: не тільки через його, так би мовити, музичну частину, а через ідеологічне наповнення. З роками аудиторія «Бандерштату» змінилася. Спочатку серед його прихильників була здебільшого молодь. Тоді музика була важча. Але з часом фестиваль значно розширив вік учасників: почало приходити дуже багато людей середнього і старшого віку, часто з дітьми. Дуже приємно, що захід став частково сімейним.
Ми щоразу наголошуємо, що фестиваль безалкогольний. У нас охорона стежить, щоб ніхто не проніс на територію його проведення заборонених напоїв. І надалі будемо тримати такою позицію «Бандерштату».

 

Андрій ХЛИВНЮК,
лідер гурту «Бумбокс», співаючи свою знамениту «Люди ми тільки тоді, як дуже сильно любимо» фактично на завершення фестивалю, додав:

– Тут зібралися усі такі позитивні. Бандер-штатівці, дякую, що ви людяні.

 

 

 

 

Відгуки про фестиваль зібрали Лариса ЗАНЮК та Мирослава КОЗЮПА.



 

 

 

 

ІНШІ МАТЕРІАЛИ РУБРИКИ
Раптово зупинилося серце відомого в Україні та світі художника, 57–річного Тараса Більчука з Рівненщини. Активний учасник Революції гідності не раз стояв на порозі смерті: під час першого розгону Майдану отримав струс мозку, а у страшні лютневі дні куля снайпера пробила ногу митця, коли він виносив поранених з вулиці Інститутської
Українське небо архітектор Мирослава Шундерук не ділить надвоє, хоч воно різне: на Волині повне блакитного сяйва, а на Донбасі з присмаком війни, просякнуте димом і порохом. Але цю землю чужою назвати не може, бо Донецьк розбудовувала українська молодь, яка хотіла жити у цій державі. Вона — архітектор із непростим творчим поглядом на навколишній світ. Глибокий сенс вбачає в історичній цінності міста. Є автором більше тисячі графічних малюнків архітектурних творінь. Виконання лише олівцем вирізняє її роботи із мистецького середовища
Історію цього народного аматорського театру із Горохівщини кожен прийдешній рік неодмінно збагачує незабутньою подією. Скажімо, постановкою нового спектаклю чи успішними гастролями! А ось літо, що минає, запам’ятається колективові спершу несподіваною новиною, а потому — знайомством із співзасновниками студії Red Glass продюсером Яною Алтуховою, режисером Стасом Туренком і оператором Олександром Бойком, які приїхали зі столиці для пробних зйомок майбутнього повнометражного фільму про місцевий театр
Людмила та Володимир Козачуки зі Смідина Старовижівського району поєднані не лише Господніми вузами, а й творчими. Він пише музику, разом із донькою Марією співає у сімейному дуеті «Сонячний дощ», популяризуючи вірші волинських авторів у жанрі співаної поезії. Вона — знаний майстер народної творчості, створює обереги — ляльки-мотанки, в які вкладає молитву і душу
Найстарша читачка бібліотеки села Коршовець, що в Луцькому районі, 79–річна Євгенія Опейда (на фото) з–поміж інших користувачів книгозбірні вирізняється тим, що її цікавить постать славетного гетьмана
Настоятель Свято-Михайлівського храму Української православної церкви села Бужанка Іваничівського району Петро Кубінський (на фото) «докопався» до пращурів аж у 1693 рік
Рівнянка Зоя Романова — одна з тих, хто вперто намагається конкурувати з індустрією машинної вишивки. Про свою роботу говорить із задоволенням, проте справжній захват у майстрині викликають українки, що вишивали сотні років тому
На Турійщині відгримів перший етнофестиваль «Єдина країна», організований переселенцями із Криму
А ще до доброї справи залучив сина
line ПИТАННЯ ТИЖНЯ