up-arrow
ПРОБЛЕМА Архів рубрики

Як ми у Хотешові африканську чуму шукали

title
Хто «підклав свиню» селянам, які тепер знищують поголів’я своїх льох?

Смертельна інфекція прийшла у село, яке спеціалізується на вирощуванні поросят. У поліському Хотешові Камінь–Каширського району в багатьох господарствах тримали по 4–5 свиноматок, а дехто навіть по 8–10. Люди схвильовані й розгублені, адже втратили головне джерело прибутку, за рахунок якого виживали та навчали дітей. Тепер жителі хочуть знати, хто привіз до них цю заразу. У Хотешові ветеринари вилучили й утилізували 68 хворих тварин


Кость ГАРБАРЧУК

Фото Олександра ДУРМАНЕНКА


У КОЖНІЙ ХАТІ – ПОЗАПЛАНОВА «СВІЖИНА»: ТІЛЬКИ ТАКИМ ЧИНОМ МОЖНА ЗУПИНИТИ ПОШИРЕННЯ ВІРУСУ
За півтора кілометра до села обладнано контрольно–пропускний пост №1. Це звичайний вагончик, біля нього влаштовано санітарну зону, через яку проїжджають машини, підводи та велосипедисти, що прямують із Хотешова. Колеса дезінфікують спеціальним розчином, а пасажири проходять пішки через оброблений рідиною килимок. Не знаю, наскільки ефективні ці заходи, але таким чином намагаються запобігти розповсюдженню зарази, щоб африканська чума свиней не потрапила в інші населені пункти. На посту чергують ветеринарний лікар зі Старої Вижівки Сергій Гаврилюк та капітан поліції з Каменя–Каширського Юрій Балик. Вони розповідають, що обстановка спокійна, з іншого боку села розташований пост №2, а всі лісові дороги перериті.

Дуже часто доводилося чути: «У мене свиня здорова, я нічого не буду робити».

Заїжджаємо у Хотешів, а село ніби вимерло — більшість людей на полях копають картоплю, яка цього року непогано вродила. Але що тепер з нею робити, бідкаються трудівники, адже вже фактично немає поголів’я свиней.
У центрі зустрічаємо начальника Камінь–Каширської районної лікарні ветеринарної медицини Сергія Євчука, який розповідає, що 20 серпня у господарстві жителя Хотешова Миколи Христинця здохла свиноматка.
— Добре, що цей чоловік відразу звернувся до ветеринарної служби, — каже пан Сергій. — Аналізи від загиблої тварини ми відправили у Луцьк та Київ. Наступного дня зі столиці отримали підтвердження, що це африканська чума свиней. У того власника тварину вилучили негайно та провели повну дезінфекцію подвір’я, підлогу у хліві зірвали й спалили разом з усім реманентом.
За словами пана Євчука, коли люди в селі дізналися про чуму, то відразу взялися забивати свиней. Через день їхні фахівці спільно з рятувальниками, поліцейськими та місцевими депутатами обійшли всі двори і зафіксували, що на той момент у хлівах було 224 паці. Всі люди попереджені і на середу — 30 серпня — залишилося 38 голів клінічно здорових тварин, яких потрібно забити.
Тричі збирали сходи селян, щоб пояснити людям ситуацію. Дуже часто доводилося чути: «У мене свиня здорова, я нічого не буду робити». І як переконати, що тварина через тиждень може захворіти, адже є певний інкубаційний період?


ЗА ЗАГИБЛИХ «П’ЯТАЧКІВ» ВИПЛАТЯТЬ КОМПЕНСАЦІЮ
Як розповів головний ветеринар Камінь–Каширського району, у Хотешові вилучили 68 хворих тварин: 20 дорослих свиней і
48 поросят. Складали акти, і люди отримають компенсацію. Сільська рада виділила місце для утилізації живності, яку у целофанових мішках закопали у ямі на глибині два метри й засипали хлоркою.
Фахівці ветеринарної служби провели дезінфекцію в першу чергу там, де були хворі тварини, та намагаються з’ясувати джерело походження чуми. Кажуть, що жителі Хотешова провели власне розслідування й підозрюють, що заразу міг привезти їхній односельчанин, який власним автомобілем дуже часто їздить за кордон.

Спеціалісти ветеринарної медицини тільки розводять руками: в таких умовах — коли на них часто вихлюпується агресія — доводиться працювати.

— Зараз у селі працює одна оперативна й дві робочі групи, котрі обробляють спеціальним розчином хліви, господарські двори та весь реманент, — розповідає одягнений у камуфляж заступник начальника управління безпечності харчових продуктів та ветеринарії Держпродспоживслужби у Волинській області Сергій Войтюк. — Коли завершиться забій тварин, проведемо повну дезінфекцію, й 40 днів ще триватиме карантин, і будуть працювати наші пости, які контролюватимуть, щоб не завозили у село живих свиней і не вивозили м’ясні продукти. Поновлювати поголів’я можна буде через 6 місяців, на початку весни наступного року.
…Оперативна група якраз розпочала обхід з двору в двір. Ми йдемо з ними. Попереду — Сергій Войтюк, офіцер поліції та два фахівці–ветеринари. Бачимо, як на одному подвір’ї, в садку під деревами, люди вже закололи свиню, але туди нас не пустили. До хвіртки вийшов сердитий хазяїн:
— Не треба до мене заходити. Я ще хліва для дезінфекції не підготував.
Спеціалісти ветеринарної медицини тільки розводять руками: в таких умовах — коли на них часто вихлюпується агресія — доводиться працювати. Прямуємо у сусідній двір до Наталії Маковецької. Жінка якраз перебирала картоплю.

— Головні джерела заробітку наших жителів: свині і картопля, — бідкається очільник громади. — Що тепер людям робити?

— Ми тримали четверо свиней, — розповідає господиня, яка не нарікає, а з розумінням ставиться до проблеми. — Тварини були здорові, тому всіх забили й перероблятимемо. Купили морозильну камеру. А що робити? Якщо та чума вже прийшла, то треба якось із нею боротися. Як медик я розумію, що потрібно дотримуватися всіх санітарних норм, інакше позитивного результату не буде. Ветеринарам непросто працювати в нашому селі, бо є різні люди.
Жінка відчиняє хлів, і туди з мотообприскувачем на плечах, у захисному костюмі та у масці заходить завідувач Пнівненської ветеринарної дільниці Іван Романюк. Фахівець обробляє все приміщення 5 хвилин.
Обійшовши ще кілька дворів з оперативною групою, зустрічаємо сільського голову Володимира Маковецького, який саме повернувся з райцентру з наради.
— Головні джерела заробітку наших жителів: свині і картопля, — бідкається очільник громади. — Що тепер людям робити? Хворих свиней забили, а здорових то не сильно хочуть, але мусять. Селяни сподіваються, що їм оперативно виплатять компенсацію, надіюся, що нам допоможе й обласна рада.
За словами пана Маковецького, найбільше всіх хвилює, звідки взялася чума в їхньому селі. Вони здогадуються, що хтось викинув хвору тварину в корчах, від якої розійшлася пошесть. Тепер скрізь вивісили оголошення, що штраф за таке порушення 5100 гривень.
…Виїжджаємо з села. Наш редакційний автомобіль на ветеринарно–поліцейському посту ретельно дезінфікують, а тоді пропускають. Хочеться сподіватися, що ми не привеземо на своїх колесах африканську чуму до Луцька, де на околицях ще багато хто тримає свиней.

За півтора кілометра до села обладнано контрольно–пропускний пост №1.

Капітан поліції Юрій Балик зупиняє й перевіряє весь транспорт.

Сергій Євчук пояснює з чого розпочалась чума.

Деякі жителі не допускають ветеринарів на подвір’я.

Фахівці з дезінфекції обходять усі обійстя.

Cергій Войтюк: «Карантин триватиме 40 днів».

Наталія Маковецька з сином-студентом якраз перебирала картоплю, яка цього року добре вродила.

Ветеринари готуються до обробки хліва та подвір'я.

Іван Романюк проводить дезінфекцію.

Володимир Маковецький: «Хворих свиней забили, а здорових то не сильно хочуть, але мусять».

Тіла тварин утилізують в спеціальній ямі.

Увесь транспорт проходить санітарний контроль та дезінфекцію.

 ... і навіть бабуся на велосипеді змушена була проїхатися дезинфікованою територією.

ІНШІ МАТЕРІАЛИ РУБРИКИ
Звичайно, не з лихими намірами львівське інтернет-видання DEPO.UA поширило серед своїх читачів мій матеріал «Крематорій для… лелек» («Волинь-нова» від 16 вересня, на сайті новина називалась «Чому у Сереховичах довелось захоронити майже десяток лелек»). Та вийшло недобре, хоч про це користувачі мережі не здогадуються, бо ж не читали першоджерела
Історія, яку хочемо розповісти, показова у багатьох моментах. Адже дуже часто наші чиновники роблять спробу вправно уникнути відповідальності
Вміст хлорорганічних сполук у місцевих водонапірних баштах перевищує норму у 41—43 рази, а дусту — у 51—96 разів
Без мобільного телефону молодь не уявляє життя, а 76–річний мешканець села Замличі Локачинського району Микола Ковальчук — без стаціонарного
Згідно з рішенням загальних зборів Братства, яке я очолюю вже 20 років, зробив подання на ім’я голови обласної комісії у справах увіковічення пам’яті учасників АТО, жертв війни та політичних репресій, заступника голови облдержадміністрації Світлани Мишковець
Те, що в Рівному надмір ворон, видно щовечора, коли ті зграями повертаються зі сміттєзвалища біля Бармаків на вулиці міста. Боротися з чорнокрилими бралися депутати міськради попереднього скликання ще у 2011 році. Але спроби виявилися не успішними. Намагалися вивести птахів принаймні з центрального парку, яким (особливо вздовж вулиці Чорновола) дещо навіть небезпечно ходити — ​через воронячий послід, який раз у раз падає з дерев на голови перехожих
Цей військовий об’єкт займає 30 тисяч гектарів, розкинувшись на теренах одразу чотирьох районів — ​Рівненського, Костопільського, Березнівського, Гощанського. Стріляють там часто, особливо останні три роки, після початку війни на Сході, проте не лише військові, а й мисливці. Майже вся територія полігону ще за часів СРСР була визнана мисливськими угіддями. Торік військова прокуратура подала до суду, аби полювання заборонили, але наткнулася на спротив. Мисливці вже двічі пікетували прокурорів з вимогою забрати позов, бо кажуть, що угіддя, тобто військовий полігон, потраплять у приватні руки
В Україні чиновники не поспішають вирішувати проблему ураження лісів короїдами
В останньому матчі Назар Волошин відзначився п’ятьма забитими голами
line ПИТАННЯ ТИЖНЯ