...І знову зааплодував Кремль: «Это страна, которая не состоялась»

« Те, що сталося на кордоні, — свідчення слабкості нашої держави.»

Володимир КАРПУК,
народний депутат України V та VI скликань (м. Луцьк):
– Я дуже поважав Саакашвілі після зустрічі з ним у 2008 році через місяць після російської агресії проти Грузії. Вважав його національним героєм. Але коли він приїхав в Україну і зайнявся тут політикою, то дуже впав у моїх очах. А теперішнє повернення Саакашвілі – це приниження гідності політика, приниження держави і справжніх патріотів. Це злочин. Програли в цій ситуації всі – переможців нема.

Майя МОСКВИЧ,
громадська діячка, учасниця АТО (м. Луцьк):
— Не знаю, хто виграв, а програли усі. Всі учасники повернення Саакашвілі проявили себе не дуже гарно. З одного боку, так званий прорив кордону. А з іншого — ніякого спротиву. От і вийшла якась клоунада, шоу. Єдина, хто може з цього скористатись, — це Росія. І ще виникає запитання: до чого тут Юлія Тимошенко? Адже сам Міхеіл Саакашвілі сприймався би значно серйозніше. Хоча і його мотиви в цьому скандалі для мене не зрозумілі.

 

Богдан БУТКЕВИЧ,
журналіст, блогер, ведучий ЕСПРЕСО TV (м. Київ):
— Програли «тупо» всі. Програла Україна, Порошенко, Саакашвілі — всі! І це не лише удари по іміджу політиків. Часом здається, що в них усіх є якась «запасна» Україна. Можна створити багато конспірологічних теорій про те, кому вигідний цей скандал. І Петру Олексійовичу, який хоче розвалити опозиційну коаліцію, члени котрої сваряться між собою. І Арсену Авакову, що підставив Президента з анулюванням громадянства Саакашвілі, а тепер дав йому можливість потрапити в Україну. І, звичайно, самому Міхеілу Саакашвілі, який – наче квітка, що цвіте лише тоді, коли на неї світить сонце. Загалом логіка така: неправильний крок спричиняє все інше. І таким кроком було позбавлення громадянства.

Тарас ЧОРНОВІЛ,
депутат Верховної Ради V, VI, VII cкликань (м. Київ):
– Я думаю, що нікому це не на користь, якщо розглядати тривалу перспективу. Щоправда, від будь–яких ситуацій, які в невигідному світлі виставляють Україну, виграє Росія. Знову на рівні МЗС РФ була озвучена улюблена фраза Путіна «Это страна, которая не состоялась». Зараз передбачається дуель Порошенка з Путіним на Генасамблеї ООН щодо допущення миротворців, і, на жаль, ця тема про країну, яка не може себе контролювати, знову звучатиме.
Безумовно, нанесено удар по іміджу всієї влади, особливо Порошенка. Чи виграє від цього Саакашвілі? Мені здається, він уже сам зрозумів, що його використали, що доведеться відповідати. Про нього невдовзі забудуть, бо він постать маргінальна. А ті, хто має більші рейтинги, його спалять, підштовхнуть до арешту, щоб знову розповідати про злочинний режим, репресії та переслідування опозиції. Влада і Саакашвілі точно програють від цього скандалу, а на коротку перспективу виграють Тимошенко і Садовий.

Алла БАБІНА,
завідувач алергологічного відділення обласної клінічної лікарні, головний алерголог управління охорони здоров’я Волинської облдержадміністрації (м. Луцьк):
— Не знаю, хто виграв, а ось у тому, що програла держава Україна, могли переконатися всі, хто дивився у теленовинах сюжети про повернення Саакашвілі. На мою думку, це для нас ганьба на весь світ. Спочатку запрошуємо на високі посади одіозних «варягів», даємо їм громадянство, потім — маємо клопіт. Невже в Україні нема світлих голів, кваліфікованих менеджерів, порядних людей, які б могли принести рідній державі більше користі, аніж заїжджі «специ»?
Наша старенька сусідка каже, що давно не дивиться новин по телевізору, бо після них пропадає сон. Зізнаюся, що після репортажу про події на кордоні і повернення Міхеіла Саакашвілі у мене теж не додалося оптимізму. Це ж не просто шоу чи трагікомедія. Йдеться про імідж прикордонної служби, силових структур, держави в цілому. В суспільстві це тільки підвищує градус політичної напруги, роз’єднує українців...

Ярослав СТЕЦЮК,
завідувач амбулаторії загальної практики сімейної медицини №4 Здолбунівського району (м. Здолбунів Рівненської області):
– Від цього ніхто не виграв, а від скандалу, за яким спостерігав увесь світ, програла наша держава. Я вважаю, що було зіпсовано міжнародний імідж України. Наш Президент як гарант Конституції вчинив неправильно й непослідовно: спочатку надав Саакашвілі українське громадянство, а тоді своїм же указом позбавив. Такі рішення мав би ухвалювати суд.

 

Ігор ЛАПІН,
народний депутат України (м. Луцьк):
– Сьогодні ще рано говорити, хто програв або виграв від цих скандальних подій. Найстрашніше, що програємо ми як правова цивілізована держава. Бачимо, як Україна зазнає величезних іміджевих втрат, адже починає діяти право сили, а не закон. У цьому конфлікті немає протистояння Порошенко – Саакашвілі, а якась отаманщина. Такого не слід допускати, бо ми можемо далеко зайти.

 

Віталій ЗАРЕМБА,
керівник СГТОВ «Романів», депутат Волинської обласної ради (с. Романів Луцького району):
– Я був просто шокований. Твердо переконаний, що від такого скандального повернення цього політика однозначно програла Україна. Мені особисто було боляче і прикро спостерігати за цим «дійством». Вважаю, що такий прикрий факт незаконного перетину кордону країни, де триває війна, просто недопустимий. Ми бачили не що інше, як грубе й цинічне порушення законодавства. То про яку правову державу можна говорити? І кому це треба? Хіба що окремим особам, аби продемонструвати вседозволеність, у тому числі нехтування навіть нормами закону, згідно з якими подібні речі строго караються. Для мене особисто Саакашвілі – персона нон грата.
З другого боку, не виключаю того, що, очевидно, й владним структурам треба було вжити заходів, аби не допустити подібного. Але ж його прихильники діяли «творчо», змінюючи маршрут і спосіб повернення свого кумира. Можна висунути претензії працівникам прикордонної служби та поліції, в обов’язок котрих входило подбати про безпеку кордону.

Антон ГЕРАЩЕНКО,
народний депутат України (м. Київ):
– Під час незаконного прориву через державний кордон групи провокаторів на чолі з Міхеілом Саакашвілі у пункті пропуску «Шегині» було травмовано 5 прикордонників і 11 полицейських. Головна мета інциденту – спровокувати кровопролиття зі сценами брутального насильства. Але це не вдалося, бо прикордонники отримали наказ не застосовувати проти провокаторів зброю та спецзасоби. Тепер для всіх розумних людей став очевидним той факт, що заради того, аби захопити владу в Україні, Саакашвілі та Тимошенко готові піти по трупах. Правильним рішенням для української влади залишається лише одне – діяти згідно із законом.

Оксана КОВАЛЕНКО,
головний редактор ТВО телебачення ПАТ «НСТУ» «Волинська регіональна дирекція» (м. Луцьк):
– Однозначно виграв сам Саакашвілі: до нього з того моменту прикута ще більша увага громадськості, причому увага, підживлена співчуттям до людини, яка сміливо каже правду про владу, бо свого часу знайшла у собі сили не вписатися у такі спокусливі спрутові грошові схеми. І виграв, на мою думку, він цілком справедливо, заслужено, якщо це доречно так казати у такій прикрій ситуації, що йому влаштувала українська влада.

 

Ігор МУКОВОЗ,
полковник поліції, пенсіонер УМВС, колишній керівник Луцького міського відділу поліції (м. Луцьк):
— Напевно, цього разу не буду оригінальним, але програли всі, ця ситуація не вигідна нікому. Я вже не раз казав, що ми втрачаємо державність. Держава вчергове показала свою слабкість. У результаті ніхто не понесе за це жодної відповідальності. Це щодо тих, хто програв. А щодо інших, то хто може виграти?

 

 

Соня КОШКІНА,
шеф–редактор інтернет–видання «LB» (м. Київ):
— Програли усі, а не виграв ніхто. Влада (загалом і стосовно Саакашвілі зокрема) не має єдиного центру прийняття рішень. Вона ситуативно реагувала на події, якогось стратегічного плану не створила. Хоча нескладно було прорахувати, як він діятиме. Затримати Саакашвілі можна було якщо не одразу, то наступного дня вранці. Чому він досі на свободі, я не розумію.
Щодо самого Саакашвілі, то він робив телекартинку. Він добре це вміє і прекрасно з цією роллю справився, але загрався, бо вважає, що йому можна все. Проте наша країна не є йому рідною і ніколи не буде, тому що людина, яка є не просто громадянином, а частиною держави, ніколи не витре ноги об прапор, ніколи не перетне її кордон за таких обставин. Саакашвілі, до речі, все прекрасно розуміє, бо у першому ж коментарі потім сказав, що це не я, а люди мене винесли. Навіть якщо склалася така ситуація, ти ж бачиш, що то протидія силовикам, які мали право застосувати зброю, але вирішили цього не робити, тож не піддавайся на ефект натовпу. Однак це було в інтересах Саакашвілі.

Володимир МЕЛЬНИКОВИЧ,
генерал–майор, колишній керівник управління СБУ у Волинській області (м. Луцьк):
– Переможців у цій ситуації немає, є тільки постраждалі – міжнародний авторитет нашої держави. Ще один негативний наслідок – ситуація веде до делегітимізації державної політики діяльності органів влади. Зокрема, Державної прикордонної служби і кордону як такого.

 

 

 

Богдан ШИБА,
луцький міський голова 2006–2010 років (м. Луцьк):
– Це політична гра, яка для всіх учасників дала якісь дивіденди, але загалом, на жаль, програла Україна як держава. Із самого початку не варто було надавати Міхеілу Саакашвілі громадянства. Громадянство – це символ. Залучати «варягів» до державного управління неправильно. У нас не бракує своїх розумних людей. Усі сторони цього конфлікту ще раз засвідчили, що в Україні право і закон не діють, а органи влади продемонстрували слабкість.

 

 Володимир ФЕСЕНКО,
політолог, директор Центру прикладних політичних досліджень «Пента» (м. Київ):
– На мій погляд, втрати є з обох боків, особливо іміджеві. Політично більше втратила президентська сторона, а формально виграв Саакашвілі, бо увійшов в Україну. Але це може бути Піррова перемога. Тепер і до Саакашвілі, до якого претензії були в Грузії, і до Юлії Тимошенко, і до інших учасників прориву з’явилися запитання з боку наших правоохоронних органів. Лише час і обставини покажуть, чим це завершиться. Хоча вони отримали і додатковий козир, і різноманітні додаткові ризики. Вони не дуже великі з точки зору правової відповідальності, але, безумовно, сам факт грубого порушення державного кордону для них створює проблеми. А от Україна у цій ситуації позбулася іміджу постреволюційної країни. Взагалі це серйозна втрата, починаючи з позбавлення Саакашвілі українського громадянства і закінчуючи самим фактом порушення кордону, коли в запалі політичної боротьби фактично нехтують законами і воюють не з політичними супротивниками, а з державними інституціями.

Микола ВЕЛЬМА,
заслужений журналіст України, головний редактор газети «Вісті Ковельщини» (м. Ковель):
– Такий «перехід» кордону без документів, за допомогою натовпу людей є вкрай недопустимим. До того ж влада не передбачила можливих наслідків і не врегулювала раніше цю проблему у правовому полі. Адже звідси випливає багато запитань: чому Міхеіл Саакашвілі опинився в Україні, чому його сюди запросили, надали громадянство, а потім раптово він зробився майже ворогом українського народу? Влаштували спектакль, з якого сьогодні сміється вся цивілізована Європа. І іміджу чи якогось авторитету нашій державі ця історія аж ніяк не додала. Це особливо небезпечно з огляду на дії і екс–президента Грузії, і нашої влади у зв’язку з подіями на Сході, де існує реальна загроза військової інтервенції Росії. У стані війни, яка ослаблює нашу країну, нам потрібно шукати не ворогів, а спільну мову з опонентами навіть діючої влади.

Людмила КИРДА,
депутат обласної ради (смт Маневичі):
– Вважаю, що ми більше програли, ніж виграли з «проривом» Саакашвілі в Україну. Найстрашніше те, що наші кордони, виявляється, можна легко пройти, аби лишень захотіти. І не треба забувати: країна перебуває у стані війни. Однак прихильники Саакашвілі вчинили так, як діє наш Президент. Ідентично. І звинувачувати їх у тому немає резону. Тому що глава держави використовує свою владу як приватну власність. Він громадянство хоче – дає, хоче – забирає. Петро Порошенко позбавив Саакашвілі громадянства України, яке сам же надав, призначаючи головою Одеської облдержадміністрації. Так не може бути. Якщо ми хочемо жити в європейській правовій державі, то все має робитися згідно із законом. Ці події нам просто показали, що олігархічна влада не змінилася, якщо вона не спроможна у правовому колі вирішити це питання. Захищаємо кордони, а що з того виходить, самі бачимо.

Наталія БАЛЮК,
головний редактор газети «Високий замок» (м. Львів):
– Програла Україна, бо постала посміховиськом, такою собі недодержавою, у якій можна вільно перетинати кордон. Від цього Путіну лише козирі в руки і джек–пот для російської пропагади. Коли влада втрачає монополію на силу – це перший крок до її розвалу, до внутрішньої дестабілізації і сумних наслідків для країни. Те, що сталося на кордоні, – свідчення слабкості нашої держави.

 

В’ячеслав СУДИМА,
заслужений працівник культури України (с. Рокині Луцького району):
– Державний кордон недоторканний, це – національна безпека. У цій ситуації ми побачили, що в нас він не охороняється. Добре, що прикордонники не застосували зброю, це єдиний позитивний момент. Чому Президент не вирішував конфлікт із Саакашвілі методом діалогу? Ще за місяць міграційна служба знала, де і коли кордон перетинатимуть. Аж конфлікт перейшов у площину міжособистісних стосунків, і з цього, як завжди, зробили піар. Політики не мають права загострювати ситуацію під час війни, внутрішні чвари тільки на користь ворогові. Пора навчитися врегульовувати справи дипломатично.

Віктор САПОЖНІКОВ,
нововолинський міський голова (м. Нововолинськ):
– Можливо, хтось із політиків, яких швидше можна назвати політиканами, й виграв. Але загалом Україна як держава програла. І від цього дуже прикро. Ті, хто біля керма й хто хоче там бути, на словах демонструють прагнення побудувати правову цивілізовану державу, де б панувало верховенство закону. А перед ним усі повинні бути рівними. Що маємо насправді? У що перетворилося повернення в Україну вчорашнього високопосадовця, а сьогодні опозиційного політика? Чи буде наша країна після таких випадків мати позитивний імідж у світі?

 Бліц провели Галина СВІТЛІКОВСЬКА, Василь УЛІЦЬКИЙ, Мирослава КОЗЮПА, Алла ЛІСОВА, Костянтин ГАРБАРЧУК, Сергій НАУМУК, Олександр ДУРМАНЕНКО, Олег КРИШТОФ, Лариса ЗАНЮК, Людмила ВЛАСЮК.