Реформа початкової освіти — це коли вчитись цікаво! (Наш фото- і відео репортаж з експериментального класу Луцької спеціалізованої школи №1)

Олександр ДУРМАНЕНКО

Фото автора

Відео Олександра ПІЛЮКА

8-а година ранку — час розпочинати урок. Учні 1-Г класу разом з учителькою збираються в коридорі та дарують одне одному символічну квітку. А ще бажають гарного дня, обіймаються, відгадують загадане педагогом слово, переказуючи його на вухо. Дівчинка вигукує: «Сніжок»! Вчителька усміхається: «А загадували — їжачок! Темою нашого уроку якраз і буде те, як тваринки готуються зимувати».
Ось так незвично реалізуються нові стандарти початкової освіти в Луцькій спеціалізованій школі №1. Головне завдання реформи — зробити навчання максимально цікавим. І побачене свідчить, що педагогам це вдається, хоча й ціною важкої праці.
Заходимо в клас — добре освітлений, з великим екраном та шістьма групами столів, розставлених для індивідуальної роботи учнів. Як пояснює вчитель початкових класів Ірина Волкова, це забезпечує краще сприйняття інформації та зоровий контакт дітей з педагогом та між собою. Розпочинається «інформаційна хвилинка»: учні пригадують, який сьогодні день тижня та обговорюють особливості осені, адже темою навчального тижня є саме ця пора року.
Урок проходить надзвичайно жваво. Цікаво виглядає новація «крісло автора». Учні по черзі сідають в нього та починають описувати певну тваринку, а клас повинен вгадати, що ж це за істота. Ось вчителька вмикає відеопрезентацію про зимівлю тварин, в якій згадується ранковий їжачок. Діти активно обговорюють зображення, сміючись згадують персонажів мультфільмів. Взагалі, для уроку характерний постійний діалог між учнями та педагогом.

Це вже не просто диктування певної інформації, а активне її пояснення та обговорення.

Після перегляду відео настає «хвилинка відпочинку»: декілька рухових вправ — і першачки знову готові вчитись. Починається найцікавіше — робота в групах.
Звичайно, не обходиться без конфузів. Он одна з учениць завела суперечку з товаришами по завданню. Ще трішки, й на її очах з'являються сльози. Поки Ірина Ростиславівна заспокоює малечу, в класі здіймається маленьке торнадо. Але педагог замість того, щоб намагатись перекричати дітей, вмикає яскравий відеокліп з ніжною музикою. Кадри осіннього лісу привертають увагу учнів і настає тиша. Ірина Волкова пояснює: найдієвіший засіб заспокоїти клас — це переключити увагу дітей на щось цікаве.
Урок минає дуже швидко. Усміхнені школярики обступають вчительку — запитань залишилось ще так багато, а оченята просто світяться від допитливості. Що ж, це мабуть і є найкращим свідченням того, що урок вдався!