Курси НБУ $ 39.00 € 42.16
Стережіться циганських «магнолій»!

Волинь-нова

Стережіться циганських «магнолій»!

При покупці саджанців дерев, кущів чи квітів не дайте себе обдурити…

 Відколи побувала за кордоном і побачила, як цвіте гліцинія — втратила спокій. Декоративнішої, прекраснішої ліани зустрічати не доводилося. На початку літа вона була схожа на неймовірний квітковий водоспад, що струменів із мурованого з червоної цегли паркана. Вся рослина вкрита синьо–фіолетовими китицями, трохи схожими на цвіт акації, але значно більшими. Словом — очей не відірвати. Тож дуже захотілося виростити подібну красу і в себе


 


Василина САДОВА


 


Тож, коли кілька років тому на Центральному ринку в Луцьку побачила молодого чоловіка, який продавав невеличкі саджанці, а кольорові фотографії квітуючих гліциній стверджували, що то саме вони, зупинилася, як вкопана. Досвід підказував, що на базарі не завше можна купити те, що хочеш. Але за спиною у чоловіка стояв автомобіль, на лобовому склі якого красувався набраний великими літерами напис: «Львівський ботанічний сад». Тож, пометавшись між трьома сортами, які мали б відрізнятися кольором цвітіння, купила всі три.


Поцікавилась в інтернеті та в спеціальній літературі особливостями вирощування, обрала найкраще місце, щоб мої ліани мали куди розвиватися, підживлювала, поливала, на зиму вкривала, все робила «як книжка пише», але росли вони повільно. Та що вдієш — клімат став примхливим, досвіду вирощування екзотів катма, тож треба чекати.


Нинішньої весни помітила, що мої «улюбленці» чомусь зовсім не схожі на ліани, швидше — на маленькі деревця, хоч листя дуже нагадує гліцинію. А оце недавно і цвітом «порадували»: мацюпусінькі квіточки невиразної рудуватої барви я спочатку прийняла за опалий цвіт актинідій, який, мабуть, занесло вітром. Аж ні, то таки зацвіло те, що я чотири роки вважала «моїми гліциніями».


 



Купуючи садивний матеріал, будьте пильними, не дайте себе обдурити, бо гроші можна заробити, а часу не повернеш.



 


Тож стережіться, бо цієї весни на базарі одного з райцентрів я знову бачила молодого чоловіка, який жваво торгував саджанцями «гліциній». Від покупців не було відбою. А в цій ситуації не так грошей шкода, як часу та окрадених мрій.


Якщо хтось порадить замовляти саджанці в солідних фірмах за каталогами, то й тут не все так просто. Часто надсилають зовсім не те, що замовив. А цієї весни із моїм сусідом трапилася і зовсім прикра пригода.


Замовлений у дуже популярній фірмі саджанець абрикоса надіслали із запізненням, але закрита коренева система давала шанс, що він приживеться. Та коли обережно розгорнули целофан і обтрусили землю (у сусіда чималий садівничий досвід), виявилося, що корінь, закручений спіраллю довкола стовбурця,.. відірваний. А біля стовбурця є тільки два маленьких кволеньких корінчики… Чоловік таки посадив того цурпалка, потримавши його в коренеутворювачі, активно поливає, але навряд чи дочекається з нього плодів.


А історія, яку розповіла мені знайома, котра працює у підприємця, що торгує саджанцями троянд, інших красивоквітуючих кущів та дерев для окраси садиб, і взагалі видається неймовірною. Але трапилася саме з нею. Підприємець купив два десятки саджанців магнолій у цигана із Закарпаття. Вони були вже з листочками, тож був упевнений, що то таки магнолії. А те, що листочки трохи зів’яли, продавець пояснив далекою дорогою. Жінці господар доручив негайно висадити саджанці, та скільки вона їх не поливала, деревцята засихали. Щоб з’ясувати причину, вона викопала одне і виявила, що прутик магнолії був приклеєний до чужого кореня… столярним клеєм. Тож поспівчувала приятельці свого роботодавця, яка, спокусившись ціною, закупила решту партії циганських «магнолій», адже привезли їх цілий причіп для легковика.


Купуючи садивний матеріал, будьте пильними, не дайте себе обдурити, бо гроші можна заробити, а часу не повернеш.


 

Telegram Channel