Мульчування у саду
З–поміж усіх агротехнічних заходів, які сприяють високій продуктивності плодового дерева та підтриманню родючості грунту, цей прийом є особливим. Дарма садівники його ігнорують…
Кількома словами, мульчування в саду — це укриття приштамбових кругів рослинними рештками для збереження вологи в грунті. Розглянемо це детальніше. Уявімо собі дачну ділянку з південною проекцією схилу, на якому ростуть плодові дерева та крутизна 30—40 градусів. Якщо приштамбових кругів немає, то трав’яний покрив забирає у такого дерева вологу та поживні речовини. Поміж кореневищами злаків полюбляють жити личинки хруща (борозняки), які водночас обгризають і коріння плодового дерева; влаштовують нірки жуки–кравчики, миші та інші шкідники саду. А якщо плодове дерево на вегетативній підщепі, де коренева система мичкувата та розміщена близько від поверхні грунту, то справи зовсім кепські. Задля цього приштамбовий круг необхідно тримати під чорним паром: регулярно перекопувати, вибираючи бур’яни, поливати та удобрювати.
З іншого боку, у приштамбовому крузі сильно випаровується волога, грунт пересихає, що також погано для плодового дерева. І щоб уникнути цього, можна скласти в приштамбовому крузі скошену траву. Вона виконує ще декілька корисних функцій:
— не дає проростати бур’янам, які відбирають у дерева воду та поживні речовини;
— перегниваючи, мульча забезпечує рослину органічними поживними речовинами;
— створює сприятливі умови для розвитку корисної фауни (йдеться про різні види черв’яків, які в процесі своєї життєдіяльності покращують структуру грунту, підвищують його родючість);
— шар мульчі забезпечує належну аерацію кореневої системи плодового дерева, тобто доступ повітря до коренів;
— взимку захищає від надмірного промерзання грунту.
У періоди з надмірним зволоженням грунту мульчу згрібаю валиком на край приштамбових кругів. Ретельного мульчування потребують піщані грунти легкого механічного складу, оскільки з них волога легко випаровується. Важкі глинисті землі, навпаки, мають добру вологоутримуючу здатність, тому сади, висаджені на таких грунтах, дещо менше потребують мульчування — лише у періоди тривалої посухи. Рівнинні ділянки також значно менше страждають від пересихання, ніж південні схили.
Найкраще мульчувати, як уже зазначалося, скошеною травою злаків. Можна і тирсою, але слід при цьому пам’ятати, що під час її перегнивання гнильні бактерії поглинають з грунту азот, виснажуючи той шар, з якого живиться коренева система плодового дерева. Щоб цього уникнути, до такої мульчі додають мінеральні азотні добрива — 50—60 г на квадратний метр. Рано навесні як мульчу можна використовувати гній–коров’як або інший із великим вмістом соломи.
Непоганим мульчувальним матеріалом є поліетиленова плівка. Вона особливо ефективна при вирощуванні суниці садової. За її використання, ясна річ, зростає собівартість вирощеної продукції, але підвищенням врожайності та якості ягід значно перевищуються затрати. Такий мульчувальний матеріал захищає грунт від проростання бур’янів, ягоди менше гниють, не забруднюються.
Мульчування приштамбових кругів плодових дерев сприяє створенню оптимальних умов для активного росту, формуванню крони, прискоренню плодоношення, одержанню високих і сталих врожаїв якісних, екологічно чистих плодів.
