Василь УЛІЦЬКИЙ
     

Олена Арсентіївна зараз на заслуженому відпочинку. Але вчителем математики пропрацювала до 57 років. Жилося непросто, бо рано овдовіла – у 42 – тож треба було встигати і на роботі, і ставити на но ги сімох дітей. Як мати–героїня мала право у 50–літньому віці піти на пенсію, але так любила роботу, що не могла її покинути.
     — Ще років зо два після того, як таки вийшла на заслужений відпочинок, постійно вишукувала собі якісь складні ма тематичні задачі і розв’язувала їх, – розповідає Олена Арсентіївна. – А зараз не уявляю свого дня без судоку чи кросвордів і без читання. «Волинь–нова» – на першому місці. Перечитую все – від першої до останньої сторінки. Найбільше подобаються рубрики «Любить! Не любить» та «Історія для душі».
     Живе пані Олена з сином. Коли приїхали представники газети, у неї саме гостювала одна з доньок із 6–місячною дитиною.
     — Мікрохвильовка – потрібна на хазяйстві річ, а коли є малюки, то просто незамінна, – хвалимо наш подарунок.
     — Та діти мені давно казали: «Мамо, купи мікрохвильовку». А я все відкладала. Ніби знала, що дочекаюсь її від «Волині–нової»! – сміється жінка, миючи руки, – ми «витягнули» її з городу, де прополювала буряки.

 

Діти мені давно казали: «Мамо, купи мікрохвильовку». А я все відкладала. Ніби знала, що дочекаюсь її від «Волині–нової»!

     Але Олена Арсентіївна забороняє фотографувати її у робочому одязі. Просить кілька хвилин зачекати, одягає гарну сукню з квітами – і наш фотограф Олександр Філюк береться до роботи. Знімок робимо символічний – біля двох печей:акуратно вибіленої великої сільської та нової мікрохвильової (на фото)!
     P. S. У другому півріччі ми знову розіграємо близько 300 подарунків, у тому числі ще одну мікрохвильову піч. Тож передплачуйте «Волиньнову» і надсилайте квитанції або їхні копії у редакцію!