Нарешті в Бразилії почули Гімн України
Лише на одинадцятий день змагань ХХХІ літніх Олімпійських ігор фортуна по-справжньому нам усміхнулась і спортивний гімнаст Олег Верняєв (на фото) упіймав-таки «золоту пташку» — медаль
Петро ПАС
Як відомо, наш атлет у багатоборстві цю птаху щастя упустив буквально за якусь секунду до закінчення змагань. Але цього разу у вправах на паралельних брусах йому не було рівних. Тож, сподіваємось, це лише початок сходження 22–річного Олега Верняєва на гімнастичний трон. Це українцеві, до речі, передбачив нинішній його володар японець Кохей Утімура, який заявив: «Я впевнений, що Верняєв — майбутнє спортивної гімнастики».
А стрибун у висоту Богдан Бондаренко — уже один із найкращих у світі. І в Ріо він замовив чемпіонський стрибок — 2 м 40 см. Ризикнув, але висоти не взяв. Тому замість «золота» — лише олімпійська «бронза» з результатом 2 м 33 см. Але медаль і такого гатунку — теж чудовий привід хвалитися нею перед онуками.
Росіяни знають, що мало вкладати гроші у підготовку спортсмена, треба ще й задобрити суддів.
А ось борцю греко–римського стилю Жану Беленюку доведеться насамперед розповідати, що спорт — це не завжди чесно. Всі ж бачили, як у нього судді вкрали «золото», безсоромно підсуд жуючи росіянину Давіту Чакветадзе (уявіть, фінальний поєдинок за участю грузина за походженням судив грузин?!!). Тому біль нашого борця зрозуміти можна.
— Знаєте, краще б я виграв «бронзу», а не «срібло», — з болем сказав після фіналу Жан. — Бо, щоб здобути «бронзу», ти маєш перемогти у бою за 3–є місце. І це відчуття вікторії приносить тобі радість. А коли ти програєш медаль… Ще й таким чином. Боляче. Розумієте, росіяни знають, що мало вкладати гроші у підготовку спортсмена, треба ще й задобрити суддів. Але ми не здаємося, працюємо, і віримо, що й на нашій вулиці ще буде свято.
