«Хлібне поле горіло так, що аж гул стояв»

Сергій НАУМУК

Цьогорічне спекотне літо «багате» на польові пожежі. Горить не лише торф. Ще частіше біда трапляється через спалювання соломи та стерні. Ця «мода» особливо поширилася останніми роками. Частково причиною є скорочення поголів’я ВРХ. Відтак селянські господарства потребують менше соломи. «Навіщо вона мені?

Вогонь летів вихором.

Переорати її неможливо. Минулого року віддав сусідці, а тепер вона сказала, що на зиму продасть корову і що солома їй вже не потрібна. Тому мусив спалити», — розповів один із читачів газети. Наприкінці липня — на початку серпня горіла стерня у селі Оздів Луцького району на площі близько 40 гектарів, у селі Поничів Володимир–Волинського району — на площі 3 гектари, між Топільним та Оленівкою Рожищенського району — на площі 0,5 гектара, між селами Ворончин та Студині Рожищенського району — на площі 0,3 гектара.

Та найбільша пожежа трапилася біля Шельвова Локачинського району. Вже важко допитатися, хто перший того дня пообіді помітив вогонь на пшеничному полі. Вітер дув у бік будинків і вогонь аж летів.

 

Стояв гул. Вогонь поширювався блискавично. Пожежа розпочалася з приватної ділянки, де загорілася солома, і перекинулася на поле.

— Стояв гул. Вогонь поширювався блискавично, — каже шельвівський сільський голова Микола Цвид. — Пожежа розпочалася з приватної ділянки, де загорілася солома, і перекинулася на поле, яке обробляє «Західна аграрна компанія». Почалося загоряння зернових. Жителі з Мікрорайону (так називаємо цю частину села) побачили, що поблизу колишнього карбідного заводу горять стерня та солома. Зателефонували в місцеву пожежну охорону, яка діє на території села. Володимир Хома автомобілем виїхав на пожежу.

До Шельвова прибула також чергова варта Державної пожежно–рятувальної частини №15 із Локачів та команди місцевої пожежної охорони сіл Привітне і Війниця. Побачивши розгул стихії, на допомогу кинулися його жителі.

Обгорілі колоски навіть птахи не клюють...

—Я тут живу вже 30 років. Нічого подібного не доводилось бачити. Якби не люди, не здискували і не промололи смуги, то самі пожежні не справилися б. Лущильником пройшли, а потім плужками, бо земля така суха, що малі трактори не могли орати, — каже директор шельвівської школи Микола Дацюк.

За словами очевидців, пожежа почалася у північно–західній частині села. Поле плавно переходило у селянські городи. На деяких була ще незорана стерня, а біля будівель — стіжки свіжої соломи.

— Їду і бачу, що з горбка вогонь наближається до села. А потім вітерець дмухнув в інший бік і вже з протилежної сторони виникла загроза пожежі. Не знаю, що було б, якби пішло на село. Певно, горіли б будинки, — припускає Микола Цвид.

На полі працювали п’ять тракторів. Крім техніки «Західної аграрної компанії», яка його обробляє, над’їхав ще один із ТзОВ «П’ятидні». Шкільним трактором із дисковою бороною керував Сергій Подаш. Кинулися допомагати й мешканці села з власною технікою: вчитель історії Петро Жишко та настоятель місцевого храму отець Григорій (Федорів). Останній ніяк не хотів розповідати про свою участь. Мовляв, так повинен зробити кожен. Адже йшлося про порятунок села та про святе для усіх — хліб.

— Я саме під’їжджав до свого обійстя, коли побачив, що горить поле. Відчепив молотарку, приладнав плуга і поїхав туди. Не бачу в своїх діях нічого особливого, — каже отець Григорій. — Пожежа — це спільна біда, тому так має чинити кожен. Коли побачили вогонь, то сусіди з дітьми збіглися до церкви, яка була відчинена, бо йде ремонт, стали на коліна і почали молитися перед чудотворною іконою Божої Матері «Отроцька». Переконаний, що Богородиця нам допомогла, що пожежа не дійшла до села і не сталося чогось страшнішого. Коли люди вийшли з храму, то вогню вже не було. А як у 1987 році селом пройшов відомий на весь Радянський Союз смерч, то верх на церкві зняло, стрічки ж на цій іконі навіть не були переплутані. Це ще одне свідчення про велику святиню.

Півгоризонту займає почорніле поле.

 

Переконаний, що Богородиця нам допомогла, що пожежа не дійшла до села і не сталося чогось страшнішого. Коли люди вийшли з храму, то вогню вже не було. А як у 1987 році селом пройшов відомий на весь Радянський Союз смерч, то верх на церкві зняло, стрічки ж на цій іконі навіть не були переплутані. Це ще одне свідчення про велику святиню.

Житель Шельвова, директор войнинської школи Андрій Хома був за кермом комбайна, коли дізнався про пожежу.

— Розвернувся і поїхав туди. Не встиг пройти комбайном навколо могилок, бо вогонь мене вигнав. Я здав назад і промолотив смугу, щоб він не пішов на село. Спасали хто зерно, хто село. Пожежа розповсюджувалась дуже швидко. Горів спочатку верх, а тоді полум’я опускалось донизу. Метрів 50, які не встиг пройти до могилок вогонь, подолав менше, ніж за хвилину, — розповів Андрій Степанович.

Участь у гасінні брали й більше двох десятків сільських жителів. Багато з них кинулися до кладовища, щоб не обгоріли надмогильні пам’ятники. Спільними зусиллями врятували не лише рідний Шельвів, могилки, а й 24 гектари пшениці. Вогневі не дали перекинутися на інше поле, розташоване через дорогу.

Чудотворна ікона Божої Матері «Отроцька».

За іронією долі, саме у день пожежі працівники Локачинського районного сектору Управління ДСНС та Управління ДСНС України у Волинській області проводили у Шельвові рейдову перевірку і вкотре роз’яснювали небезпеку від спалювання сухої трави чи соломи у полі.

…Зупиняємося за селом і заходимо на мертве чорне поле. Рядками лежать обгорілі колоски. Піднімаю кілька: зерно також обгоріло. Навіть птахи не кружляють над полем. Ще одне нагадування про те, що необережність у поводженні з вогнем може закінчитися трагічно.

 

P.S. Поширилася інформація, що ТзОВ «Птахокомплекс «Губин», що орендує земельні паї біля Шельвова, нібито «виставило рахунок» на 400 тисяч гривень винуватиці пожежі. 50 тисяч жінка має заплатити одразу, а решту вносити по 5 тисяч щомісяця. Разом з тим у ЗМІ з’явилися й інші суми претензій —     2 мільйони гривень з дещо іншою схемою оплати.
     Проте виконувач обов’язків директора ТзОВ «Птахокомплекс «Губин» Володимир Львов стверджує, що сума збитків становить близько 900 тисяч гривень. Але жодних претензій чи цивільних позовів проти осіб, чиї дії спричинили пожежу, фірма не подавала.
     Наразі порушено кримінальне провадження, яке, сподіваємося, встановить істину та справедливе покарання для винуватців.

Фото Володимира НЕСТЕРОВА і Сергія НАУМУКА.

До вашої уваги відеофільм про цю надзвичайну подію: