Нововолинянка у 72 роки стрибнула з парашутом
Так Галина Огороднік здійснила мрію свого життя
Алла ЛІСОВА
Про стрибок з парашутом колишній інструктор із спорту мріяла ще з дитинства. Уродженка Київщини після закінчення Вінницького педінституту в 1964 році прибула в Нововолинськ. Працювала у спортивному товаристві «Авангард», згодом опікала таку ж ділянку роботи на бавовнопрядильній фабриці. Але зі своєю заповітною мрією ніколи не розлучалася, знали про неї двоє синів, потім - невістки та онуки. Вони спільно й вирішили зробити рідній людині подарунок на день народження, який вона відзначила першого серпня.
– Прибули ми на летовище Львівського авіаційно-спортивного клубу разом з онукою Надією та правнучком Артемком. Детальний інструктаж, перевірка в лікаря – і гвинтокрилом АН-2 піднялися на висоту три тисячі метрів, – розповідає жінка, яка й сама не очікувала, що її вчинок стане справжньою сенсацією і своєрідним рекордом. – Разом з інструктором (як і передбачалося в даному випадку правилами, він стрибав поруч з Галиною Володимирівною) підійшли до виходу і – повірте – жодного сумніву чи страху! Відчуття, яке переживала цілих 9 (!) хвилин, словами не передати! Легкість, піднесення, краса – море позитивних емоцій. Це був справжній політ у всесвіті!
Тільки й говорили всі: «Бабуся з онукою стрибали»…
Ніяк не очікувала наша землячка, що викличе справжній фурор як у працівників аероклубу, так і у всіх присутніх, яких там було чимало, що її вчинок стане справжньою сенсацією. Тільки й говорили всі: «Бабуся з онукою стрибали»… Цього дня для солідарності й власного задоволення з парашутом стрибнула й онука Надія, яка теж мешкає в Нововолинську.
Коли запитала в пані Галини, чи проходила вона якусь спеціальну підготовку, жінка засміялася:
– Та я все життя готувалася, бо дуже цього хотіла. А в мене такий характер - як поставлю собі мету – буду йти до неї попри все. Така я вперта, цілеспрямована і вольова…
Рекордсменка розповіла, що якось раніше вона отримала перелом ноги. Але це аж ніяк не стало завадою до повноцінного життя. У вільний час працює на дачі, любить подорожувати на Київщину до родичів, спілкуватися з шістьма онуками, правнуками, яких у неї двоє. І найголовніше – любить життя, уміє шукати в ньому позитивні моменти, налаштувати на оптимістичний лад. Тоді й негаразди здаються меншими, й роки не відчуваються.
На знімку: Після успішного приземлення – бабуся, онука і правнук.
