На проспекті України в Лісабоні буде пам’ятник Шевченку

Віктор ТВОРОВСЬКИЙ

В одному з номерів ми вже знайомили вас із нашою землячкою Мирославою Мартинюк. Волинянка родом із села Колпитів Локачинського району, півтора десятка років проживає у далекій Португалії. Туди жінку і її чоловіка Ярослава змусили виїхати відсутність роботи та фінансова скрута. Проте на чужині українка не розгубилася. З упевненістю та наполегливістю вона зуміла пройти нелегкий шлях від прибиральниці до голови громадської організації та директора культурно–освітнього центру «Юність», який заснувала з колегами-однодумцями. Нині в ньому можна здобути дошкільну, середню, спеціальну та вищу освіту українською мовою. У переддень свята Незалежності ми знову мали змогу поспілкуватися з Мирославою Леонідівною та поцікавитись у неї життям нашої діаспори.

— Час невпинний… Щойно закінчився навчальний рік, а вже незабаром і початок наступного, — замислено говорить жінка, розповідаючи про свою роботу, в якій немає відпусток. — Кипить робота у навчальних класах, цілому корпусі. Через кілька днів із радістю зустрічатиму усміхнену дітвору у чистих та охайних кабінетах. Чесно кажучи, я вже й заскучала за їхніми дзвінкими голосочками.

Нині беремо активну участь у спорудженні пам’ятника Тарасу Шевченку на проспекті України в Лісабоні.

Дещо приємніший сюрприз, аніж просто відремонтовані класи, чекає цього року на студентів академії. За словами моєї співрозмовниці, їй із колективом вдалося започаткувати нову спеціальність за напрямом «Міжнародне право». Також віднині заклад розпочинає працювати за програмою подвійних дипломів, метою цього є підготовка конкурентоспроможних спеціалістів, відповідно до європейських стандартів.

Проте клопоти Мирослави Мартинюк не обмежуються піклуванням про навчальний заклад та вихованців. Адже, перш за все, жінка є головою асоціації українців у Португалії, що має назву «Словесна піраміда». Згідно зі статутом, метою структури є захист прав та інтересів іммігрантів, а також їхніх нащадків, які проживають або перебувають на території Португалії.

— Діяльність асоціації охоплює багато різних аспектів. Тут постійно працює юрист, звернувшись до якого наші співвітчизники можуть отримати допомогу у вирішенні тих чи інших проблем. Консультації безкоштовні. Займаємось питаннями легалізації документів українських мігрантів, сприяємо захисту їхніх прав в еміграційних центрах, надаємо допомогу у працевлаштуванні.

Завдяки Мирославі Мартинюк у Португалії відкрився український виш, у якому навчаються діти заробітчан.

Не залишаємось байдужими до тих, хто захищає нашу Батьківщину від агресора. На рахунку асоціації — ряд гуманітарних вантажів, відправлених нашим воякам на Схід України. Також допомагаємо тамтешньому мирному населенню. Аби ще більше привернути увагу громадськості до подій в Україні, разом з іншими організаціями беремо постійну участь у євромайданах в Лісабоні. Нехай наша підтримка і піклування додадуть українським воїнам сил та віри у перемогу.

— Стараємося дбати й про те, щоб європейці якомога більше дізнавались про нашу культуру, творчість, історію, — продовжує пані Мирослава. — Зокрема, нині беремо активну участь у спорудженні пам’ятника Тарасу Шевченку на проспекті України в Лісабоні. А для подорожуючих земляків проводимо екскурсійні поїздки у супроводі нашого перекладача, — продовжує розповідати про роботу та досягнення нашої діаспори Мирослава Леонідівна.

І хоч її, як і багатьох наших співвітчизників, доля закинула далеко від рідного дому, там, на чужині, жінка залишається справжнім патріотом своєї Батьківщини. Передаючи щирі вітання, вона бажає, щоб свято Незалежності духмяним серпневим запахом українського хліба принесло у кожен дім щастя та добро, порозуміння та згуртованість, мир та любов. Віримо, що так і буде!